15. Методика підрахунку комплексн. Резерва збільш. Випуску продукціі

Резерв-це невикористані можливості підвищення еф-ті в-ва або фак-ри, які негативно вплинули на результуючий показник. Аналіз ОЗ закінч-ся підрахунком резервів збільшення обсягу прод. за рах. засобів вир-ва, відпрацюванням заходів для їх використання. До таких резервів віднос-ся: поліпшення стр-ри ОФ, поліпшення використання обладнання та підвищення коеф. змінності. Для використання виявлених резервів п-ву необхідно здійснити такі заходи: поліпшити структкру кап. Вкладень, провести комплекс заходів для оновлення та модернизації обладнання , поліпшити використання вир. Потужностей і ОФ, підвищити коеф. змінності роботи машин та устаткування, з урахуванням особливостей галузей та в-в створити і застосувати прогресивні сис-ми орг-ції ремонту та модернізаціхї техніки.

16. Аналіз рентабельності продукції.

Показники рентабельності характеризують доходність підп-в, є важл. для хар-ки складових формування прибутку і доходів підп-в. При аналізі вир-ва показники рентабельності викор. як інструмент інвестиційної політики і ціноутворення, хар-ть кінцеві рез-ти госп-ня, бо їх величина показує спввідн-ня між наявними та використаними рес-ми.

На підп-ві аналізуються такі показники рентабельності: 1) загальна рентабельність вир-ва; 2) рентабельність товарної пр-ції; 3) рентабельність реалізованої пр-ції; 4) рентабельність одиниці пр-ції.

(3) Рентабельність реаліз. пр-ції розрах. так: прибуток*100/виручка від реал-ції. (4) Рентабельність одиниці пр-ції розрах. так: прибуток*100/соб-ть одиниці пр-ції. Рен-ть окремих видів пр-ції розрах. так: (ціна і-го виду - соб-ть і-го виду) *100/ соб-ть і –го виду. Аналіз рен-ть одиниці пр-ції проводиться шляхом порівняння даних звіт. періоду з даними минулого. Розрах. відхилення і вивчається вплив факторів на відхилення факт. рівня рен-ті від базового. Факторами впливу є зміна ціни продажу, зміна собівартості.

17. Функціонально-вартісний аналіз. (фва)

ФВА – це метод знаходження варіанту виконання функцій, заданих для данної конструкції, найбільш економного з точки зору як виробника, так і споживача. Послідовність ФВА: необхідно розкласти функції виробу та системи, знайти за допомогою творчого, колективного обговорення альтернативні варіанти здійснення (втілення) цих функцій, розробити і втілити в життя найбільш економічні з цих варіантів. ФВА собівартості продукції полягає в аналізі складових собівартості та пошуку можливостей її зменшення. З метою забезпечення найбільшої віддачі від виконання робіт з ФВА необхідно дотримувати принципів. Принцип ранньої діагностики - розмір виявлених резервів залежить від того, на якій стадії життєвого циклу виробу проводиться ФВА: передвиробничій, виробничій, експлуатаційній, утилізаційній. Принцип пріоритету: у першу чергу ФВА повинні підлягати вироби і процеси, що перебувають у стадії конструкторської розробки і будуть провадитися у великих масштабах, що дозволить максимізувати ефект ФВА при мінімально можливих витратах на його проведення.

Принцип оптимальної деталізації полягає у виділенні споживчих функцій, властивих об'єкту, але вузька деталізація робить дуже громіздкою та незрозумілою програму аналіза, тому проблему дослідження складних об'єктів краще вирішити в два етапи:

1) розподіл об'єкта на значні частини (окремі вузли машин або пристосування, менше відособлені групи технологічних операцій);

2) виконання ФВА кожного з виділених більш дрібних об'єктів.

Принцип послідовності виникає потреба у визначенні послідовності в дослідженні: попереднього вивчення майбутнього об'єкта і всіх обставин, що пов'язані з його виробництвом і використанням, тому необхідно користуватися логічною схемою деталізації - від загального до частки, результати проведення ФВА залежать від повноти і якості виконаних робіт на попередніх етапах.

Принцип виділення головної ланки (ліквідації вузьких місць): дослідження найбільш доцільно направити на ліквідацію - мінімальні витрати на проведення ФВА призведуть до активізації всієї аналізованої системи і значно підвищать загальний ефект від її функціонування.