100.Використання математичних методів в еа.

ЕА тісно пов”язаний з матем. науками.Необхідність розв”язання важких екон. задач послужило міцним стимулом для розвитку математики.При використанні матем. методів аналіз став більш змістовним та обґрунтованим.За допомогою цих методів він може проводитися більш оперативно,охоплювати більшу кіл-ть об”єктів.Матем. методи відносяться до способів оптимізації показників.Так наприклад, при виявленні резервів математ.програмування дозволяє оптимізувати величину показників з урахуванням умов господарювання та обмежень на ресурси і тим самим виявити допоміжні і невикористані резерви вир-ва шляхом порівняння величини досліджуваних показників по оптимальному варіанту з фактичним або плановим їх рівнем.

В аналізі досить часто використовують методи оптимізації програми робіт, завантаження устаткування або розподілу ресурсів. Це передусім симплексний метод, транспортна задача, сітьові методи планування.Такі методи передбачають використання комп*ютерної технології і відповідних програм.

101. Об'єкт і суб”єкт ЕА.

Об'єкт ЕА- це передусім окремі екон. явища, процеси, проблеми, питання, показни­ки. Всі об'єкти аналізу у своїй сукупності складають предмет екон. аналізу. Об'єктами аналізу, наприклад, можуть бу­ти виробн. та комерц. діяльність, наявність і використання ресурсів, якість продукції і прибуток, ритмічність виробництва тощо.Систематизований перелік об'єктів чи питань аналізу, що вивчаються в курсі, утворюють його зміст.

Суб*єкт ЕА – особа, або організація, яка проводить цей аналіз (екон. служби самого підпр-ва, суспільні організації, кредитні, статист. і фін. організації).

102. Суть і місце відносних різниць в еа.

Цей спосіб грунтується на обчисленні різниць у відсотках. Величина впливу кожного фактора визначається множенням різниці в суміжних індексах (відсотках) на плановий обсяг узагальнюючого показника. Розрахунок треба вести табличним або безтабличним способами. При цьому в першому розрахунку рівень показника-фактора зіставляєть-ся зі 100% або одиницею. В усіх наступних розрахунках – з рівнем попереднього показника-фактора. В останньому розрахунку зіставляється рівень результативного показни-ка з попереднім показником-фактором.

103. Аналіз якості продукції.

У сучасних умовах госп-ня великого значення набуває поліпшення якості вироблюваної продукції. Аналіз якості продукції грунтується на системі численних показників, серед яких слід виділити загальні й часткові, прямі й побічної дії. Найбільш узагальнюючий характер мають питома вага продукції зі «знаком якості», або атестованої державою як продукція вищої якості (зараз це не робиться), питома вага продукції, яка одержала товарні знаки, в загальному обсязі випуску. Своєрідним знаком якості є фірмовий знак всесвітньовідомих корпорацій, які вибороли славу виробників якісної продукції. Нарешті, достатньо надійним показником якості може бути відповідність міжнародним стандартам. Крім того, використовують такі загальні об’єктивні показники якості:

— сортність (легка, харчова, хімічна та інші галузі промисловості);

— марочність (харчова, промисловість будівельних матеріалів);

— вміст корисних речовин або шкідливих домішок (% до загального обсягу або ваги);

— строк служби (ресурс) і надійність;

— призначення одного з часткових показників якості як єдиного провідного (міцність металів, калорійність харчів, теплотворність палива тощо).

В процесі аналізу вивчають і такі побічні показники якості продукції:

— гарантійний термін роботи, кількість і вартість гарантійних (безкоштовних для споживачів) ремонтів у розрахунку на один виріб;

— наявність рекламацій, їх кількість і вартість;

— відсоток браку;

— пониження у сортності продукції за межами підприємства;

— відсоток повернення продукції на виправлення дефектів;

— відповідність моді;

— наявність і рівень попиту на даний виріб тощо.

Оцінюючи зміну якості продукції на підприємстві, слід надавати перевагу об’єктивним і кількісним показникам якості, які забезпечують належну точність визначення стану якості продукції. Найбільш вдалою ілюстрацією цього може бути аналіз показника сортності продукції.