58. Аналіз показників інтенсивного використання виробничого обладнання.

Всі показники використання основних засобів звичайно ділять на дві групи: *показники екстенсивного використання; *показники інтенсивного використання.

Показники першого типу характеризують роботу устаткування за часом або за кількістю (охопленням). Показники другого типу пов’язані з його виробітком, тобто визначають рівень використання потужності. Останні показники обов’язково мають одиниці виміру (гривні, штуки, метри і т.д.). У процесі аналізу досліджуються склад і структура календарного фонду верстатного часу, співвідношення наявного, встановленого і діючого устаткування. Коефіцієнт змінності роботи (Коеф. змінності роботи обладн. за часом= кільк. відпрац. машино-змін одиницею обладнання/ число машино-днів (діб)) устаткування дозволяє порівняти цей показник з планом, вивчати в динаміці та в порівнянні з іншими спорідненими підприємствами. За наявності інформації аналізують також склад і використання виробничих та допоміжних площ.

Особливу увагу завжди звертають на розрахунки й аналіз показника фондовіддачі (фондомісткості продукції). Необхідно розібратися у тенденціях її зміни і вивчити фактори, які на неї впливають.

Нарешті, слід перейти до аналізу використання окремих типів устаткування і машин. Недоліки в його використанні можуть бути пов’язані: 1) з наявністю диспропорцій у діючому парку верстатів; 2) зі змінами асортименту структури випуску продукції, а отже і потреб у тих або інших видах устаткування; 3) з рівнем забезпеченості матеріально-технічними ресурсами і кваліфікованою робочою силою; 4) з технічним станом, якістю ремонтів і догляду за устатку- ванням; 5) з іншими причинами.

59 .Групування в аналІтичних дослІдженнях. Види групувань та їх особливостІ.

Спосіб аналітичних групувань застосовується для систематизації або класифікації первинних даних про явища, процеси, причини і фактори, що їх обумовили, та виявлення закономірностей їх впливу на результати господарської діяльності. Ділятся на типологічні, структурні та факторні.

Типологічні груп-я використовують для розподілу сукупностей первинної інформації на однорідні групи або класи (наприклад, класифікація Основних Фондів підприємств на будови, споруди, машини, тощо).

Структурні груп-я використовують для вивчення внутрішнього складу сукупності та вияву співвідношення між складовими елементами (напр., вивчення структури витрат на виробництво, структури робітників за професіями, стажем роботи, тощо).

Факторні групування використовують для виявлення причинно-наслідкових зв»язків між факторами або їх сукупністю (напр., вивчення взаємозв»язку між чисельністю робітників та обсягом продукції, залежністю виконання норми виробітку від стажу робітників, тощо)

60. Аналіз джерел утворення майна підприємства.

Аналіз джерел майна підприємства здійснюється за даними ба­лансу (форма 1). В аналітичній таблиці наведено перелік джерел власних і позичених коштів, вкладених у майно підприємства.

Вся інформація, наведена в аналітичній таблиці, береться з балансу, за винятком рядка «Наявність власних оборотних коштів». Це розрахункова величина.

Наявність власних оборотних коштів визначається: Підсумок розділу 1 пасиву балансу + довгострокові кредити і по­зики (вони спрямовуються на набуття основних коштів і на капі­тальні вкладення) — підсумок розділу активу балансу.

Аналізуючи джерела коштів, вкладених у майно, можна зробити такі висновки: 1) Вартість майна підприємства, що зросла за звітний період на І 1367759, збільшилася за рахунок власних коштів (підсумок І розділу < пасиву балансу). 2) Приріст активів може відбутися в результаті збільшення зо­бов'язань підприємства по позичених коштах (відхилення по ряд. 2 табл. 28) при цьому довгострокові зобов'язання продавця підвищу­валися недостатньо. 3) Короткострокові зобов'язання зросли на (ряд. 2.2 + ряд. 2.3 табл. 28), причому за рахунок банківських короткострокових креди­тів на (ряд. 2.2 табл. 28) через кредиторську заборгованість.

Зростання кредиторської заборгованості сталося через те, що брали аванси в рахунок виконання майбутніх замовлень (III розділ пасиву балансу). Збільшення зобов'язань підприємства по кредитор­ській заборгованості може перекриватися збільшенням грошових коштів і цінних паперів, які швидко реалізуються.

Таким чином, всі короткострокові позикові зобов'язання підпри­ємства збільшилися на (ряд. 2.2 + ряд. 2.3 табл. 28) наявність грошо­вих коштів і цінних паперів, що швидко реалізуються.

Якщо на підприємстві складається описана вище ситуація, це свід­чить про те, що зростання короткострокових позикових зобов'язань продавця не приведе до погіршення платоспроможності підприємства.