Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
teoria_econom.a.doc
Скачиваний:
2
Добавлен:
20.12.2018
Размер:
543.74 Кб
Скачать

8. Значення, задачі і джерела інформації аналізу фін-х результатів д-ті під-ва

Прибуток — один з основних господарських показників роботи підприємства. За його допомогою визначаються рівень рента­бельності, тобто прибутковість, ефективність функціонування підприємства. Головна частина прибутку формується як різниця між виручкою від реалізації продукції і витратами на виробницт­во цієї продукції (та на її продаж). Якщо власні витрати підприємства більші за грошові надходження від реалізації, то воно за­знає збитків.

Згідно з П(С)БО 3 «Звіт про фінансові результати» розрізняють кілька видів прибутку (збитку). По-перше, це валовий прибуток, тобто різниця між сумами чистого доходу (виручки) від реалізації продукції і собівартості реа­лізованої продукції. По-друге, це фінансові результати від опера­ційної діяльності, які, зрозуміло, будуть менші ніж перша сума за рахунок відрахування «адміністративних витрат» і «витрат на збут». Далі йдуть фінансові результати від звичайної діяльності (до опода­ткування і після нього) і, нарешті, — чистий прибуток або збиток.

Під час аналізу треба розв'язати такі завдання: 1. Оцінити виконання плану з прибутку у цілому і за окреми­ми видами прибутків і збитків. 2. Вивчити динаміку фінансових результатів за ряд років. 3. Визначити вплив основних факторів на зміну суми прибут­ку від реалізації товарної продукції. 4. Оцінити рівень рентабельності продукції та підприємства. Обчислити резерви зростання прибутку і рентабельності. Аналіз фінансових показників слід проводити за даними форми № 2 «Звіт про фінансові результати», форми № 1 «Ба­ланс підприємства», а також даних обліку і матеріалів фінан­сового відділу. Для пошуку резервів зростання прибутку залу­чається інформація щодо рентабельності споріднених підпри­ємств як в Україні, так і за кордоном.

9.Методика аналізу сортності продукції.

Аналіз показника сортності використовують для визначення стану якості продукції. Сортність використовують щодо продукції, в якій допускаються певні несуттєві відхилення деяких ознак і якостей від діючих стандартів і технічних вимог. Зважаючи на кількість передбачених сортів і співвідношення їх у загальному обсязі виробництва, визначають середній показник сортності як за планом, так і фактично. Виконання плану за сортністю можна визначити трьома основними способами: 1)Спосіб першосортних одиниць. Посортові коеф-ти слід помножити на відповідну к-ть продукції або показники питомої ваги і одержані суми скласти. 2) Спосіб порівняння середньозважених цін. Якщо фактична середньозважена ціна одного виробу більша або дорівнює плановій, план за сортністю вважається виконаним. Цей спосіб не можна використовувати для розрахунку загального показника по під-ву. Планова ціна виробу = планова сума/ планова кількість. Фактична ціна виробу = фактична сума/фактична кількість. 3) Спосіб порівняння виконання плану у вартісному та натуральному вимірі. З наведених вище способів найбільш універсальним є спосіб першосортних одиниць, оскільки він практично виключає вплив зміни асортименту продукції.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]