71. Методика розрахунку коефіцієнту зносу основних засобів за даними бухгалтерського балансу підприємства і оцінка його зміни протягом року.

Розрізняють два види зносу основних фон­дів—фізичний і моральний.

Фізичний знос — це поступова втрата основними фондами спо­живної вартості в процесі експлуатації, тобто суто матеріальний знос їх окремих елементів. Моральний знос — це знос основних фондів унаслідок створення нових, більш прогресивних і економічно ефективних машин та устаткування. Сума нарахованого зносу характеризує стан основних виробничих фондів. Коефіцієнт зносу характеризує частку вартості основних засобів, що її списано на витрати ви-ва в попередніх періодах. Коефіцієнт зносу визначається відношенням суми зносу основних засобів до балансової вартості основних засобів: К_З=З_О / Ф_К, де К_З – коефіцієнт зносу основних засобів; З_О – сума зносу основних засобів; Ф_К – балансова вартість основних фондів.

Показник зносу основних засобів може визначатись також у відсотках на початок та на кінець звітного періоду і дає змогу оцінити стан основних засобів. Стан основних виробничих фондів характеризують через такі кое­фіцієнти. знос основних фондів, придатність, оновлення; вибуття (приросту) основних фондів.

Балансова вартість груп основних фондів на початок звітного пе­ріоду розраховується за формулою: Ба=Бз + Па – Ва - Аа. де Ба – балансова вартість групи ОЗ на поч звітного періоду; Бз - балансова вартість групи ОЗ на поч періоду, що передував звітному; Па – сума витрат, понесених на придбання ОЗ протягом періоду, що передував звітному; Ва – вартість виведеної з експлуатації відповідної групи ОЗ протягом періоду, що передував звітному; Аа – сума амортвідрахувань, нарахованих у період, що передував звітному.

72.Роль економічного аналізу в обгрунтуванні управлінських рішень.

Роль економічного аналізу в системі економічних дисциплін в умовах переходу до ринкових відносин можливо показати опосередковано через його місце в системі управління . Без глибоких економічних знань, без уміння науково обгрунтувати та правильно оцінювати ефективність рішень, що приймаються на основі данних аналізу, управління піприємством не може бути достатньо ефективним, понижується його роль як двигуна, прискорювача економічного розвитку. Загальновизнана необхідність включення до управління наступних функцій: планування, облік, координування, стимулювання, контроль та економічний аналіз.На основі данних результатів аналізу розробляються і приймаються управлінські рішення. Економічний аналіз є функцією управління , що забезпечує науковість прийняття рішень. Управлінські рішення в сучасних умовах жорсткої конкуренції не можуть прийматись інтуїтивно, приблизно.Вони повинні бути засновані на точних розрахунах, глибокому ек. аналізі. Дані аналізу виконання планів за попередні періоди є базою для складання обгрунтованих та оптимальних бізнес-планів на майбутнє. Важливого значення е.а. набуває в умовах здійснення ринкових реформ, тобто сукупність способів впливу на підприємство, які забезпечують гармонійне сполучення інтересів різноманітних ланок нар. гос-ва та учасників вир-ва.У цих умовах е. а. Забезпечує можливість об’ктивної оцінки ек. результатів діяльності трудових колективів,визначення їх місця в галузі,регіоні, а також частку кожного робітника в загальних економічних результатах діяльноств підприємства відповідно до кількості та якості його трудових затрат. Це створює основу для розробки обгрунтованої системи матеріального заохочення працюючих на підприємстві за рахунок фонду оплати праці . Е.а. сприяє розповсюдженню передового досвіду, прогресивних організаційних форм управління, впровадженню передової техніки і технології, забезпечує можливість розпізнати закономірності, прогресивні явищя, що мають місце в госп. житті. Як функція управління е.а. виходить за межі підприємства- стає функцією управління галузями та нар. госп. в цілому.