Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
teoria_econom.a.doc
Скачиваний:
2
Добавлен:
20.12.2018
Размер:
543.74 Кб
Скачать

5. Аналіз трудомісткості продукції.

Трудомісткість - затрати робочого часу на одиницю чи весь об''єм виготовленої продукції. Трудомісткість одиниці продукції (ТОП) розраховується діленням фонду робочого часу на виготовлення певного виду продукції на кількість виробів цього найменування в натуральному вимірі. Можна розрахувати і трудомісткість однієї гривні продукції. Для цього загальний фонд робочого часу на виробництво всієї продукції потрібно поділити на вартість випуску продукції. Отриманий показник обратний середньогодинного виробітку продукції. Зниження трудомісткості продукції - важливий фактор підвищення продуктивності праці. Зниження трудомісткості продукції головним чином відбувається за рахунок освоєння досягнень науки і техніки, механізації і автоматизації виробничих процесів, вдосконалення організації виробництва. В процесі аналізу вивчають динаміку трудомісткості, виконання планів по її рівню, причини її змін і вплив на рівень продуктивності праці, а також розраховуються показники планового і фактичного приросту продуктивності праці за рахунок зниження трудомісткості продукції. Зміну трудомісткості продукції можна визначити знаючи середньогодинний виробіток. Питому фактичну трудомісткість можна розрахувати так: ТЕ=(Тф-Тн+-Те)/(ВПф+-ВПстр+-ВПк), де ВПф - фактичний обєм валової продукції; ВПстр, ВПк - відповідно зміна обєму валової продукції за рахунок структури виробництва і кооперативних поставок; Тф - фактичні затрати робочого часу на випуск продукції; Тн - невиробничі затрати; ТЕ - економія робочого часу.

6.Аналіз прямих матеріальних витрат.

Прямі матер витрати відносяться на собівартість виробів за прямою ознакою і утворюють одноелементні статті. Непрямі матер витрати попередньо групуються в кошторис по кожній статті; утворюють комплексні статті витрат, які після розподілення за певною ознакою включаються в собівартість виробів пропорційно.Отже, прямі матер витрати оцінюють шляхом співставлення факт витрат з плановими, перерахованими на факт обсяг виробленої продукції. На зміну величини прямих матер витрат впливає: Обсяг вир-ва: Мвпрямі = Мвпряміпл * %Викон-няПлануВипускуПр-ії; МВпрямі = (Мвпряміфакт - МВпряміпл) * ВипускПр-іїфакт; Рівень прямих матер витрат у соб-ті одиниці пр-ії, який залежить від: Зміни норм витрат: Мвпрямі = (Мвпрямііфакт - МВпрямііпл) * ЦіплЗміни цін придбання одиниці кожного виду матер ресурсів: Мвпрямі = (Ці1 – ціфакт - Ці1-ціпл) * МВіфакт.

7. Види і напрями економічного анілізу.

Виділяють такі види аналізу: * наступний, * оперативний та * попередній. Найбільш важливим є наступний аналіз. До нього відносять такі види аналізу: фінансово-економічний, техніко-економічний, статистично-економічний, порівняльний чи міжгосподарський аналіз, функціонально-вартісний, системний. Крім того виділяють оперативний (поточний) аналіз, прогнозний аналіз. Фінансово-економічний аналіз здійснюється після закінчення кварталу чи року на підставі відповідного звіту п-ва. Увага приділяється вивченню показників прибктку, рентабельності, продажу продукції, фінансового стану та ін. Такий аналіз проводять звичайно фінансові та банківські установи, адміністративні та наукові організації. Техніко-економічний аналіз здійснюється на основі даних первинного БО. Приділяється увага вивченню економічних показників та даних про використання техніки і технологій. Має галузеву специфіку. Статистично-економічний аналіз вивчає дія-ть господарських комплексів, галузей н/г країни в цілому. Джерелом є статистична звітність госп 1-ць. Порівняльний аналіз використовується для кількох споріднених підприємств. Застосовують як засіб пошуку та обгрунтування внутрішньогосподарських резервів вир-ва. Функціонально-вартітсний аналіз пов’язаний з випуском та експлуатацією певних видів продукції. Концентрує увагу на показниках використання продукції, ефетивності її застосування у користувачів. Системний аналіз використовують для дослідження складних екон. проблем, важливих н/г проектів. Аналіз здійснює група фахівців з різних галузей знань. Оперативний аналіз здійснюють безпосередньо а процесі госпдія-ті. Основне джерело інформації – поточний облік. Завданнням цього виду аналізу є виявлення “-” явищ, сприяння їх своєчасному виправланню. Інформацію для аналізу отримують, як правило, по каналах АСУ і обробляють на ПЕОМ. Прогнозний аналіз передує виробничим подіям, передбачає їх наслідки. Цей аналіз здійснюють працівники проектних і наукових закладів.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]