Розділ 5. Структура первинного матеріалу про злочин та його оцінка на стадії порушення кримінальної справи. Типові слідчі ситуації початкового етапу розслідування

1. Джерела доказів щодо фінансових злочинів

Докази в теорії і практиці є основними принципами побудови методологічних основ теорії доказів, методики збирання, подання, дослідження і використання їх для розслідування злочинів та боротьби із злочинністю. Беззаперечно, що поняття „доказ” має найважливіше, центральне значення у теорії доказів, оскільки правильне визначення поняття доказу, як вказує В. Нор, - це „одна з необхідних умов досягнення істини, а отже – і забезпечення законності в розгляді справ”. Отже, розглядаючи тему цього реферату, перш за все потрібно визначити, що ми розуміємо під поняттям „доказу ”.

Незважаючи на всю важливість правильного розуміння доказів, на сьогодні в теорії не існує єдиного підходу до розуміння цього терміна. Як вказує М. Салтевський: „ .у теорії доказів кримінального процесу вельми проблематичним залишається поняття „докази”, що викликає у літературі та на практиці різні тлумачення, а то й наукові дискусії”.

На сьогодні можна виділити три основні підходи щодо розуміння поняття „доказу ”.

Перша група вчених (В. Арсеньєв, І. Гуткін, М. Строгович та ін.) вважає, що поняття „доказ” має два значення. Доказами є, по-перше, ті факти, на основі яких встановлюється злочин або його відсутність, винуватість або не винуватість тієї чи іншої особи в його скоєнні та інші обставини справи, від яких залежить ступінь відповідальності цієї особи. По-друге, доказами є ті передбачені законом джерела, з яких слідство і суд отримують відомості про факти, що мають значення для справи і за допомогою яких вони ці факти встановлюють. Вказана концепція отримала в науковій літературі назву „подвійного” розуміння поняття доказу.

Документ як джерело доказів — це матеріальний об'єкт, що у зафіксованій формі безпосередньо відображає відомості про події і факти, які мають процесуальне значення і викладені за допомогою знаків, що читаються людиною (власними силами або завдяки застосуванню технічних засобів),  та дозволяють однозначно відтворювати у вигляді зображень або усної мови, передавати і тлумачити думку людини, складений певною особою, підприємством, установою, організацією, одержаний у встановленому порядку органами розслідування або судом і доданий до матеріалів справи.

Згідно з чинним законодавством джерелами доказів є:

• показання свідків, потерпілого, підозрюваного, обвинуваченого;

• висновок експерта, речові докази;

• протоколи слідчих та судових дій;

• протоколи відповідних додатків, що складені уповноваженими органами за результатами оперативно-розшукових заходів;

• інші документи.

Щоб доказати існування певної обставини у справі, порушеній за ознаками відповідного злочину необхідно одержати фактичні дані (докази) про існування цієї обставини у справі, не менше як з двох самостійних процесуальних джерел. Це дозволить контролювати достовірність фактичних даних, одержаних з одного джерела, шляхом співставлення їх із фактичними даними, одержаними з іншого джерела.

У разі відсутності на стадії порушення справи за ознаками виявленого злочину документів бухгалтерського і податкового обліку, що підтверджують виявлені факти ухилення від сплати податків, зборів, інших обов’язкових платежів і неможливості їх виявити або відновити на стадії досудового розслідування, притягнення порушника податкового законодавства до відповідальності є незаконним через неможливість доказати наявність складу злочину в його діях.

Показання фізичних осіб, тобто свідків, підозрюваних чи обвинувачених при розслідуванні злочинів обов’язково повинні підкріплюватись доказами, не заснованими на свідченні людини. Речові докази та документи є основними джерелами доказів при розслідуванні зазначеної категорії злочинів.

Отже, джерелами первинної інформації про податковий злочин можуть бути:

1.продавці, які не беруть участь у податковому злочині, але усвідомлюють факт його скоєння;

2.очевидці будь-яких кримінальних чи фінансових операцій, які не усвідомлюють їх суть (секретарі, водії, працівники охорони і т.д.);

3.особи, які беруть участь у скоєнні злочину: контрагенти, підсобники, постачальники та користувачі.

4.нерідко така інформація надходить від ревізорів, аудиторів,членів інвентаризаційних комісій, представників суспільства.

Документальними джерелами інформації будуть:

1. Маршрутні листи;

2. Товарно-транспортні накладні;

3. Журнал обліку руху товарно-матеріальних цінностей;

4. Договори;

5. Платіжні доручення;

6. Банківські виписки;

7. Головна бухгалтерська книга;

8. Баланс (ф. 1, рахунки (реалізація, прибуток));

9. 3віт про фінансові результати діяльності (ф.2);

10. Відомості, які відображають фінансово-господарську діяльність, можуть бути відображені в чорнових записах, які обов'язково потрібно знайти під час обшуку.

При виявлені і виїмці зазначених документів можуть бути призначені експертизи.

Поряд з версіями, які стосуються в основному роботи з документами, можуть бути висунуті і версії по вивченню особистих якостей суб'єктів злочину, їх дій, зв'язків і т.д.

Ознаки податкового злочину бувають:

1. явні, достатньо очевидні;

2. не явні, які, не виділяються на загальному фоні правомірної діяльності.

1. Явні ознаки:

• повна невідповідність реальної господарської діяльності її документальному відображенню;

• невідповідність записів в бухгалтерських документах: первинних-облікових; облікових - звітних;

• наявність матеріальних підробок в документах (дописки, виправлення, підчистки, заміна сторінок і т.д.);

• знищення бухгалтерських документів (первинних, облікових, звітних);

• інсценування нещасного випадку (пожежа, затоплення і т.д.) чи банкрутство.

2. Не явні ознаки - це будь-які порушення, які можуть трактуватися як відсутність професіоналізму, недбалість, але можуть бути і ознаками злочину.

До їх числа відносять такі порушення:

а)правила ведення обліку та звітності;

б)правила ведення касових операцій;

в) правила списання товарно-матеріальних цінностей;

г)правила документообігу.