- •Міністерство доходів і зборів України
- •Розділ 1. Характеристика сучасного стану боротьби з фінансовими злочинами у контексті зміцнення фінансової безпеки держави
- •1.1. Сучасний стан економічної безпеки держави
- •1.2. Поняття фінансового злочину
- •1.3.Система заходів щодо розслідування фінансових злочинів
- •1.4. Загальна характеристика повноважень органів державної влади у сфері фінансових розслідувань
- •1.5.Правове забезпечення діяльності оперативно-розшукових апаратів та слідчих підрозділів
- •1.6. Вплив декриміналізації національного законодавства на формування фінансової безпеки держави
- •1.7. Проблеми взаємодії суб’єктів фінансових розслідувань
- •1.8.Міжнародні стандарти правового забезпечення та співробітництво у сфері протидії фінансовим злочинам
- •Розділ 2. Способи вчинення фінансових злочинів
- •Поняття ухилення від оподаткування кримінального характеру
- •Способи вчинення податкових злочинів та їх структурні елементи
- •1. "Ухилення від сплати податків шляхом неподання або несвоєчасного подання податкових декларацій і розрахунків податків".
- •2. "Ухилення від сплати податків шляхом використання декількох розрахункових рахунків в установах банків".
- •3. "Ухилення від сплати податків шляхом декларування одного виду діяльності з паралельним зайняттям іншими видами підприємницької діяльності".
- •4. "Ухилення від сплати податків шляхом умисного відображення виконаних операцій і розрахунку податків, пізніше звітного періоду".
- •5. "Ухилення від сплати податків шляхом оформлення фіктивних документів про передачу товару на зберігання".
- •6. "Ухилення від сплати податків шляхом оформлення підроблених документів про повернення товару, який було одержано від підприємств, громадян на реалізацію".
- •7. "Ухилення від сплати податків шляхом заниження якості кількості і ціни товару, прийнятого підприємством для подальшої реалізації
- •Фінансові схеми щодо заниження податкових зобов’язань
- •1. Реалізація тмц за цінами, нижчими за вартість придбання
- •2. Проведення безтоварних операцій
- •6. Проведення псевдоекспортних операцій
- •7. Придбання тмц у "транзитних" і "фіктивних" підприємств за значно завищеними цінами з наступним їх експортом за кордон
- •8. Проведення експорту тмц за штучно завищеними цінами з використанням у ланцюжку офіційного виробника
- •9. Проведення експортних операцій за штучно завищеними цінами із застосуванням штучного виробництва товарів, які експортуються
- •10. Механізм ухилення від сплати пдв при проведенні імпортних операцій з тмц за значно заниженими цінами
- •11 Ухилення від сплати податків шляхом безпідставного застосування нульової ставки пдв при проведенні зовнішньоекономічних операцій
- •12. Механізм ухилення від сплати пдв при використанні підприємств з іноземними інвестиціями
- •13. Використання документів "фіктивних" фірм з метою незаконного формування валових витрат та податкового кредиту при придбанні робіт, послуг (фіктивний субпідряд)
- •14. Схема ухилення від сплати пдв шляхом втрати первинних бухгалтерських документів
- •15. Застосування товарного кредиту
- •Особливість механізму відшкодування пдв в Україні
- •Найбільш поширені способи незаконного відшкодування пдв
- •Розділ 3. Фінансові злочини пов’язані з використанням фіктивних суб'єктів підприємництва
- •Поняття фіктивної фірми
- •Роль фіктивної фірми у злочинній схемі ухилення від оподаткування
- •Оцінка доказів фіктивної підприємницької діяльності
- •Роль аудиту у встановленні податкових правопорушень
- •Розділ 4. Типові сліди вчинення фінансових злочинів, ухилень від сплати податків, зборів, інших обов'язкових платежів. Аналітична діяльність у механізмі виявлення ухилень від сплати податків
- •Аналіз документів (як основного носія інформації)
- •Найбільш характерні ознаки слідів фінансових злочинів
- •Оцінка доказів сліду фінансового злочину та його кваліфікація
- •Суть аналітичної діяльності та її роль у викритті фінансових злочинів
- •Найбільш ефективні методи оперативно-аналітичної роботи
- •Непрямі методи доказування заниження бази оподаткування
- •Розділ 5. Структура первинного матеріалу про злочин та його оцінка на стадії порушення кримінальної справи. Типові слідчі ситуації початкового етапу розслідування
- •Джерела доказів щодо фінансових злочинів
- •Структура узагальнених матеріалів за фактами фінансових злочинів
- •Проблеми оцінки доказів фінансових злочинів
- •Вибір способу реалізації матеріалів щодо податкового злочину
- •Стадії реалізації матеріалів
- •Роль планування реалізації матеріалів
- •Розділ 6. Порядок примусового стягнення до бюджетів фінансових зобов’язань платників податків
- •Перелік тем рефератів
- •Перелік питань для підготовки до заліку
- •Список використаних джерел
- •Білоус Віктор Тарасович, Бригінець Олександр Олексійович правове та організаційне забезпечення здійснення фінансових розслідувань Курс лекцій
- •08201, Вул. К. Мaрксa, 31, м. Iрпiнь, Київськa обл., Україна
Оцінка доказів сліду фінансового злочину та його кваліфікація
Доказова інформація — це відомості (докази, фактичні дані), одержані із встановлених законом джерел процесуальними засобами.
В розслідуванні злочинів використовуються різні види інформації, які утворюють інформаційне поле — інформаційне середовище, з якого слідчий процесуальними засобами формує сукупність доказів, тобто конкретне інформаційне поле, достатнє для пред'явлення обвинувачення та закінчення розслідування.
Під час розслідування злочинів, виявлення і дослідження слідів завжди займали центральне місце, оскільки останні були і є основним джерелом доказової інформації. Розкриття злочину, успіх розслідування багато в чому залежать від того, наскільки повно вдалося виявити, закріпити, досліджувати й ефективно використовувати сліди, що відображають різні обставини вчиненого злочину.
На базі вихідної інформації за обох названих слідчих ситуацій висуваються такі загальні версії: податковий злочин вчинено за обставин, відомих із наявних матеріалів; податкового злочину не вчинялося, має місце помилка, або наявні ознаки вчинення інших кримінально караних діянь.
Типові окремі слідчі версії, що можуть конструюватись на початку розслідування: про співучасників податкового злочину і характер їх взаємовідносин; про способи приховання оподатковуваної бази; про джерела незаконного одержання сировини і напівфабрикатів; про способи реалізації виготовленої продукції; про способи одержання податкових пільг; про кримінальні зв'язки підозрюваних, місця збереження коштів, нажитих злочинним способом, і т. ін.
У справах цієї категорії треба встановити такі обставини.
1. Місце здійснення злочину: назва; юридична і фактична адреси організації (зі з'ясуванням, до якої категорії платників податків вона належить, хто її засновники; коли й де її було зареєстровано як суб'єкт господарювання і поставлено на податковий облік).
2. Які об'єкти оподатковування приховані (має місце приховання одного чи декількох об'єктів; якими нормативними актами передбачена сплата організацією податків з цих об'єктів оподаткування).
3. Спосіб (способи) ухилення від сплати податків чи притаманні організації певні особливості обліку господарських операцій відповідно до використовуваного порядку облікування (вчинено заниження прибутку чи завищення даних про витрати або приховано інші об'єкти; в яких бухгалтерських документах ці спотворені дані відображено).
4. Час учинення дій щодо ухиляння від сплати податків: які терміни надання податковим органам бухгалтерських документів і сплати податків, якими нормативними актами повинна була керуватися організація; коли конкретно вона направила розрахунки щодо податків та бухгалтерські звіти; коли було складено бухгалтерські документи, що містять завідомо неправильні дані про доходи чи витрати, або інші об'єкти оподатковування; якщо ухиляння від сплати податків зроблено способом нескладання первинних документів, то коли провадилися господарські операції, що документально не були зафіксовані, які документи потрібно було скласти і в яких конкретно податкових періодах було зроблено приховання об'єктів оподаткування та ухиляння від сплати податків.
5. Розмір приховання об'єктів оподатковування до кожного терміну платежу: яку ставку податку слід було застосувати щодо кожного прихованого об'єкта; чи правильно податковий інспектор застосував ставку податку до господарської операції та чи обґрунтовано це посиланням на відповідні нормативні документи; в якій сумі не було сплачено податок за кожним терміном платежу з прихованих об'єктів; яке співвідношення суми податку, не сплаченого організацією, та мінімального розміру заробітної плати.
6. Суб'єкти злочину: хто виконав перерахунок не всього податку до бюджету або не перерахував його зовсім; ким підписано і ким складено розрахунки податків і документи бухгалтерської звітності, в яких приховано об'єкти оподатковування; ким у балансові рахунки і документи аналітичного обліку до них було внесено перекручені дані про доходи чи витрати або зроблене приховання інших об'єктів оподаткування; хто склав і хто підписав первинні документи, що містять ці перекручені дані.
7. Умисел на ухиляння від сплати податків: чи була змова про це між керівниками організації та авторами документів, у яких перекручено дані про прибутки; у чому полягає інтерес виконавців тощо.
У ході подальшого розслідування необхідно установити обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання суб'єктів злочину, а також сприяли ухилянню від сплати податків, розкрити інші злочини, що супроводжувалися перекручуванням у бухгалтерських документах даних про прибутки чи витрати або приховання інших об'єктів оподатковування.
У вчинення злочинних дії часто втягують багато людей (особа або обличчя, що роблять злочин, потерпілі, свідки-очевидці, інші свідки), що вільною або мимовільною участю в події, що відбувається вносять різні зміни в матеріальну обстановку місця події, залишаючи в ній, а також на різних об'єктах і особах різноманітні сліди (рук, ніг, одягу, знарядь і кошт, використаних при здійсненні злочинного зазіхання, захисту від нього, при затримці злочинця і т.п.). При здійсненні злочину змінюється положення об'єктів матеріальної обстановки, їхнє взаємне розташування, викрадаються речі, цінності, документи. На місці події можуть з'явитися якісь інші предмети. Усі ці зміни є своєрідними слідами вчиненого злочину.
Криміналістичне дослідження слідів дозволяє встановити конкретний об'єкт, що залишив слід (наприклад, ідентифікувати людину слідами його рук, губ і т.п.) або віднести його до визначеного класу, виду (наприклад, визначити, яке використовувалося знаряддя злому, вид, модель автомобіля, що сховався з місця дорожньої події). За допомогою слідів можна встановити анатомо-фізіологічні, функціонально-динамічні особливості особи (його стать, вік, професійні навички й ін.). При цьому можуть бути вирішені і не ідентифікаційні, діагностичні задачі. Наприклад, слідами можна визначити час, протягом якого відбувалася розслідувана подія, кількість причетних до нього осіб, спосіб злому перешкоди (зовні або зсередини), напрямок руху транспорту і т.п.
Будучи джерелом інформації про подію, що відбулася, сліди дозволяють розібратися в його суті, встановити досить точно окремі обставини, ступінь провини і відповідальності кожної причетної до неї особи.