3. Оцінка доказів фіктивної підприємницької діяльності

На сьогоднішній день чимало проблем в сфері оподаткування пов’язано із зловживаннями з ПДВ. Тіньова економіка використовує різноманітні схеми мінімізації податкових зобов’язань, пов’язані з незаконним відшкодуванням ПДВ з Державного бюджету, декларуванням необґрунтованих збитків або приховуванням справжніх прибутків.

Ефективним інструментом для виявлення платників ПДВ, що мінімізують податкові зобов’язання та завищують суми ПДВ до відшкодування, стала система автоматизованого співставлення податкових зобов’язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів. За допомогою аналізу отриманих даних оперативно, на стадії декларування, підрозділами Міністерства доходів та зборів України виявляються спроби незаконного відшкодування податку з бюджету, відпрацьовується можливість зменшення кількості виїзних перевірок та покращення ситуації щодо своєчасного відшкодування податку на додану вартість платникам, які мають на це право.

Система ознак розпізнавання “фіктивного підприємця”, що придатна для застосування, навіть, при заочній співпраці ФОП і уповноваженого органу влади, передбачає наступні ознаки:

− обрання ФОП спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності (зокрема, сплату єдиного податку);

− відсутність найманих працівників;

− сплата мінімальної кількості податків (відсутність об’єкта оподаткування специфічними податками, зборами, обов’язковими платежами, а саме за використання природних ресурсів, за забруднення навколишнього природного середовища тощо);

− відсутність печатки і штампів (якщо “фіктивний підприємець” є найманим працівником, то у нього немає потреби у їх виготовленні);

− вид економічної діяльності – переважно торгівля і сфера послуг (слугує додатковою ознакою при наявності інших).

Система ознак розпізнавання “фіктивного підприємця” на основі даних документальної перевірки чи іншої інформації, джерелом якої виступає безпосередньо сама ФОП, дозволяє доволі чітко з’ясувати її приналежність до фіктивних, і включає наступні ознаки:

− розрахунки здійснюються переважно з одним і тим же контрагентом;

− спостерігається стабільність та регулярність розрахунків з одним і тим же контрагентом (виплата заробітної плати “фіктивному підприємцю”);

− відсутність основних засобів чи інших активів, що використовуються в процесі здійснення підприємницької діяльності (застосовується лише в окремих випадках);

− попереднє місце праці, відповідно до трудової книжки, співпадає з підприємством - основним контрагентом згідно банківських виписок;

− відсутність тенденцій до розширення бізнесу тощо.

Для того, щоб викриття “фіктивних підприємців” набуло практичного значення необхідно на законодавчому рівні наділити окремі органи влади повноваженнями щодо проведення відповідних заходів із їх розпізнавання. Найкраще на цю роль підходить Міністерство доходів та зборів, яке володіє найбільшими контрольними повноваженнями у сфері оподаткування з-поміж інших органів влади. Решта ж, можуть виконувати допоміжну функцію у цьому процесі, а саме оповіщення Міністерством про виявленні ознаки “фіктивного підприємця”.

Варто наголосити, що одне лише викриття факту реєстрації “фіктивного підприємця” не означає одночасного вдосконалення організаційно-економічного механізму оподаткування підприємницької діяльності громадян в Україні. Цей процес потребує супроводжуючих не менш важливих заходів, а саме: реформування системи оподаткування ФОП, вдосконалення нормативно- правового та інформаційного забезпечення, врегулювання методів взаємовідносин як між уповноваженими органами влади, так і з ФОП. Способи реалізації таких заходів потребують подальшого детального вивчення та осмислення вітчизняними науковцями та практиками.