5.Основи організації та діяльності Верховної Ради України

Верховна Рада України є парламентом нашої країни, одним із ви­щих органів держави, який уособлює законодавчу гілку влади та висту­пає від імені Українського народу. Саме вона визначає загальні засади внутрішньої та зовнішньої політи­ки нашої держави, їй підконтрольний і підзвітний уряд. Такий статус обумовлює пріоритетну роль парламенту в державному механізмі, свідчить про його провідне місце серед органів державної влади України і дає підстави твердити, що в нашій країні існує парламентаризм.

Правову основу організації та діяльності Верховної Ради України ста­новлять норми Конституції України, законів «Про вибори народних депутатів України» від 25 березня 2004 року № 1665-ГУ, «Про статус на­родного депутата України» від 17 листопада 1992 року № 2790-ХІІ (в редакції Закону від 22 березня 2001 року № 2328-ПІ з наступними зміна­ми), «Про комітети Верховної Ради України» від 4 квітня 1995 року № 116/95-ВР (з наступними змінами), «Про Уповноваженого Верхов­ної Ради України з прав людини» від 23 грудня 1997 року № 776/97-ВР, постанов Верховної Ради України «Про структуру апарату Верховної Ради України» від 20 квітня 2000 року № 1678-ІИ, «Про газету Верхов­ної Ради України «Голос України» від 2 червня 1999 року та інших.

Суттєве значення для належного впорядкування діяльності посадо­вих осіб та структурних підрозділів парламенту мають розпорядження Голови Верховної Ради України, зокрема «Про розподіл обов'язків між Головою Верховної Ради України, Першим заступником і заступниками голови Верховної Ради України» від 29 лютого 2000 року № 140, «Про за­твердження Положення про апарат Верховної Ради України від 31 травня 2000 року № 459, «Про Порядок забезпечення та використання комп'ютерної мережі та інформаційних систем у Верховній Раді України» від 12травня 1999року№ 348, «Про затвердження Інструкції з діловодства в апараті Верховної Ради України» від 25 березня 2002 року № 153 та ін.

Територіальною основою діяльності парламенту є вся державна тери­торія, межі якої визначаються державним кордоном України.

Матеріальну основу діяльності законодавчого органу становлять об'єкти виключної власності Українського народу (земля, її надра, атмосферне повітря, природні ресурси, які знаходяться в межах території України, при­родні ресурси її континентального шельфу та виключної економічної зони), майно, що перебуває в державній власності й забезпечує діяльність парла­менту (адміністративні будинки, житловий фонд, санаторно-курортний комплекс Управління справами Верховної Ради України, меблі, оргтехніка, фонди парламентської бібліотеки, автотранспорт, засоби зв'язку тощо). Роз­поряджається використанням приміщень, споруд, обладнання, територій, що перебувають у віданні парламенту, Голова Верховної Ради України.

Фінансову основу діяльності парламенту становлять виключно кошти Державного бюджету України. Головним розпорядником бюджетних асиг­нувань у цьому разі виступає апарат Верховної Ради України.

Розробку проекту кошторису витрат Верховної Ради України, пого­дження його з Міністерством фінансів і подання його на розгляд парламен­ту забезпечує Голова Верховної Ради України. Він же розпоряджається ко­штами, виділеними згідно з затвердженим бюджетом і кошторисом витрат.

Згідно зі ст. 82 Конституції України, Верховна Рада України працює сесійно. Сесія є основною, універсальною організаційною формою ро­боти парламенту, доцільність якої доведена світовою практикою парла­ментаризму. Вона дає змогу органічно поєднати персональну роботу депутатів з колективною роботою найвищого представницького орга­ну.

У роботі парламенту застосовуються й такі організаційні форми, як індивідуальна робота його керівництва і народних депутатів, засідання депутатських об'єднань, комітетів і тимчасових комісій, Погоджуваль­ної ради депутатських фракцій (груп), парламентські та комітетські слу­хання. Допоміжний характер мають такі форми, як індивідуальний прийом громадян, робота зі зверненнями громадян, офіційні візити парламентських делегацій, зустрічі керівництва Верхов­ної Ради України з керівниками інших органів державної влади, бри­фінги і прес-конференції для журналістів, «гарячі лінії» за участю керівників парламенту та лідерів депутатських об'єднань.

Верховна Рада України постійно поглиблює міжпарламентські зв'язки, застосовуючи при цьому як традиційні форми — візити парла­ментських делегацій, зустрічі керівників парламентів, лідерів парла­ментських фракцій і груп, так і нові — участь у роботі міжпарламент­ських комісій, форумів, асамблей. Зокрема, станом на 1 липня 2004 року відбулося п'ять засідань Міжпарламентської комісії зі співробітництва Верховної Ради України і Федеральних Зборів Російської Федерації, розпочали роботу Українсько-Литовський міжпарламентський форум та Міжпарламентська асамблея України й Республіки Польщі. Форму­ються аналогічні інституції з парламентами Румунії, Азербайджану, Франції, Вірменії, Індії та Китаю.

Матеріально-технічні форми діяльності парламенту здійснюються підрозділами апарату Верховної Ради України. Зокрема, фінансово-госпо­дарське, матеріально-технічне, соціально-побутове забезпечення діяль­ності парламенту і народних депутатів здійснює Управління справами Верховної Ради України, комп'ютерне забезпечення роботи покладено на Управління комп'ютеризованих інформаційних систем та мереж, а транс­портне — на автобазу, що перебуває у віданні Управління справами.

Таким чином, унраїнський Парламент - Верховна Рада України - є єдиним законодавчим органом державної влади України, який виконує також контрольні, установчі та інші повноваження, що надані йому Конституцією України.