2. Моделі управління запасами.

1. Модель економічного розміру замовлення

2. Модель рівня запасу – увага на рівні мінімального запасу і величині партії замовлення. Рівень мінімального запасу охоплює і страховий запас:

a = y * L + R * S_t +

y –прогноз попиту за одиницю часу;

L – середній час виконання замовлення;

R – коефіцієнт кратності стандартного відхилення для визначення страхового запасу для прийнятого рівня вичерпання ризику запасу.

S_t– прогноз стандартного відхилення попиту за одиницю часу.

Дорогий моніторинг запасів.

3. Модель циклу замовлень – увага на рівень максимального запасу і цикл замовлень.

M = y (L+R) + R * S_t *

Q₁ = M – Z_i – Z_i-дор

R – циклзамовлення.

Оптимальнимвважаєтьсятакий стан запасів, коли у визначений цикл замовленнянеобхіднозамовитипартіюрозміромQ1.

Z_i-дор – запаси в дорозі.

4. Модель оптимальної партії замовлення з врахуванням фінансових обмежень. Встановлення, з боку сфери фінансів, обмеження щодо сукупної вартості запасів підприємства наступні

C_i – вартістьодиниці страхового запасу.

Z_стр – кількість одиниць страхового запасу.

Фінансове обмеження: F≤ F_o – C_стр

F_o – граничне значення середньорічної вартості всіх запасів організації.

В_зз – витрати на замовлення та утримання запасів без врахування фінансових обмежень.

P_p – ринковий попит.

n_з - % відвартостіодиниці товару на збереженняпродукції.

В_зз – витрати на замовлення та утримання запасів з врахування фінансових обмежень.

C_зам – вартість замовлення.

5. Модель управління запасами в межах логістичної системи.

n₁ – кількістьнаявнихскладів в логістичнійсистемі.

n₂ – кількість проектованих складських об’єктів в логістичній системі.

Z_стр1 – наявний загальний запас в логістичній системі.

Z_стр2 – страховий запас, що планується в логістичній системі.

3. Системи управління запасами.

1. Реактивна система – витягує на себе запаси («JIT»). Обмеження:

• всі споживачі і ринки в однаковій мірі беруть участь у формуванні прибутку;

• безмежність ресурсів;

• тривалість функціонального циклу є незалежною величиною;

• встановлення часових і кількісних параметрів поповнення запасів для кожного складу окремо, а не всієї логістичної системи в цілому.

2. Планова система:

Метод пропорційного розподілу – управління запасами здійснюється пропорційно збутовим можливостям кожного об’єкту логістичної системи (формула DS).

DS – забезпечення сумарної потреби складів в запасах в днях.

A_j – запас на складі, в одиницях продукції на виробничому підприємстві.

Z_j–запас на складі, в одиницях продукції.

D_j – добова потреба складу, в одиницях продукції.

В умовах безперервних функціональних циклів система пропорційного розподілу забезпечує адекватне управління запасами всієї логістичної системи. Але при наявності невизначеності функціонального циклу, ненадійності джерела поставки – система стає нестабільною.

3. Адаптивна система поєднує в собі кращі сторони попередніх систем:

1. зменшується ризик,притаманний плановій системі, невідповідності кількості запасів існуючому попиту;

2. адаптивна система не дозволяє витягувати на ринок неходові товари і товари нерегулярного попиту;

3. адаптивна система допомагає розв’язати питання невизначеності пропозиції, попиту і тривалості функціонального циклу;

4. адаптивна система дозволяє поставляти товари меншими партіями;

5. коригування поставок відповідно до непередбачуваних змін попиту.

4. ABC-XYZ-аналіз запасів підприємства.

Принцип 80/20 (причини/наслідки)

20% компонентів товару визначає 80% йоговартості.

20% робочого часу витраченого на виробництвовизначає 80% продукції.

20% позиційноменклатуризапасіввизначає 80% пов’язаних з запасами витрат.

До групи А по кількостівідносяться 10-15% позицій і по вартості – 75-85%.

До групи В по кількостівідносяться 20-25% позицій і по вартості – 10-15%.

До групи С по кількостівідносяться 60-70% позицій і по вартості – 5-10%.

XYZ-аналіз необхідно використовувати як доповнення до методу АВС-аналізу. Єдиною якісною характеристикою XYZ-аналізу є швидкість.

Коефіцієнт варіації:

Якщо варіація в межах до 25%, то це категорія Х – мінімізація рівня запасів за рахунок відповідних характеристик функціонального циклу і формування запасів на рівні близького до страхового.

Від 25-50% – Y, концепція оптимального рівня замовлення.

Більше 50% – Z, потреба в запасах не може бути спрогнозованою. Рівень запасів не може бути оптимізований.

Х	Y	Z
			С
			В
			А