Лекція 1

Тема1: «Концепція логістики»

Питання для розгляду:

1. Сутність, функції та завдання логістики.

2. Фактори та рівні розвитку логістики.

3. Логістика, як фактор підвищення конкурентоспроможності підприємства.

4. Сучасні тенденції розвитку логістики.

Логістика – це наука і практика комплексного управління потоковими процесами, яке спрямоване на їх оптимальну інтеграцію в єдину систему і забезпечення ефективного та економічного функціонування окремих ланок потокового процесу і усієї системи вцілому.

Потоки в логістиці:

• матеріальний потік;

• фінансовий потік;

• інформаційний потік.

Логістична діяльність виконує наступні функції:

• формування господарських зв’язків;

• визначення потреб у перевезенні продукції і її обсягів;

• визначення послідовності і ланковості пересування продукції через місця складування;

• вибір транспортування, транспортних засобів, маршрутів та технології транспортування;

• координація оперативного управління поставками і перевезенням продукції;

• оптимізація запасів продукції;

• розміщення і організація діяльності підприємств складської мережі;

• надання логістичних послуг.

Логістичним функціям притаманні наступні ознаки:

• комплекс пов’язаних між собою функцій, які більш спрямовані на управління потоковими процесами;

• носіями логістичних функцій, в тій чи іншій мірі, виступають всі суб’єкти логістичної системи;

• критерієм особливості реалізації логістичних функцій є оптимальні сукупні витрати.

П – постачання;

В – виробництво;

З – збут;

ЛС – логістична система.

Всі логістичні функції спрямовані на подолання матеріального потоку простору та часу.

Критерієм ефективності реалізації логістичних функцій є ступінь досягнення кінцевої мети логістичної діяльності, що виражається логістичним правилом «7R-s»:

1. потрібний товар;

2. якість необхідної якості;

3. кількість необхідної кількості;

4. час – товар повинен бути доставлений у відповідний час;

5. місце;

6. витрати з оптимальними витратами;

7. оптимальна ціна.

1951 р. – професор Морган Штерн (США) вперше підкреслив використання логістичного підходу в економіці.

1954-1955 рр. – початок розвитку логістики в Японії.

Еволюція логістики:

• до логістична стадія (до 70-х рр. ХХ ст.);

• логістика 1-го покоління (70-80-ті рр. ХХ ст.) – розвиток на концепції «точно в строк» («JIT»)і «URP»;

• логістика 2-го покоління – «JIT-2» і«DRP»;

• логістика 3-го покоління (початок 2000-х рр. ХХІ ст.) – «LincolnProduction», концепція «реагування на попит», єлогістика, «зелена» логістика і реверсивна логістика.

Фактори розвитку логістики:

• ефективність виробництва досягла максимуму;

• зростання вартості транспортних послуг;

• асортимент товарів значно розширився, що веде за собою ускладнення процедури просування, попиту і управління запасами;

• революційні зміни в галузі комп’ютерних програм, які надають можливість створювати інформаційно-логістичні системи;

• розвиток мережевих підприємств роздрібної торгівлі.

Мегатренди розвитку логістики:

1. глобалізація;

2. навколишнє середовище та збереження ресурсного потенціалу країни;

3. безпека і стабільність ланцюгів поставок товарів (банкрутство);

4. інновації пов’язані з навколишнім середовищем, що відіграють важливу роль на макрорівні.

Реверсивна логістика – це логістичний менеджмент зворотних каналів розподілу товарів та тари, який забезпечує ефективність і безпеку їх переробки і утилізацію.