Тема 3: Аналіз майна підприємства

В темі розглядаються теоретичні та методичні засади аналізу майна підприємства. Зокрема, розкриваються економічна сутність, структура майна підприємства та методи його аналізу. Визначається методологічна послідовність аналізу необоротних активів, зокрема, оборотності та ефективності використання основних засобів та нематеріальних активів. Надаються рекомендації щодо оцінювання стану, руху, складу основних засобів, використання обладнання та виробничих потужностей підприємства. Також розглядаються вплив методів нарахування амортизації на фінансовий результат діяльності підприємства, ефективність застосування прискореної амортизації активної частини основних засобів. Розкриваються зміст та методи оцінки основних показників ефективності використання необоротних активів, у т.ч. розглядаються методи факторного аналізу фондовіддачі, аналізуються можливості визначення резервів збільшення випуску продукції та фондовіддачі.

Також розкриваються задачі, основні напрями та інформаційне забезпечення аналізу поточних активів, розглядаються методичні засади їх аналізу. Надається класифікація оборотних активів. Аналізується забезпеченість підприємства оборотними коштами. Досліджуються джерела формування, структури та розміщення оборотного капіталу, оцінка залежності ризику втрати ліквідності та зниження ефективності від величини поточних активів. Розглядаються сутність, цілі, основні задачі та напрямки аналізу стану виробничих запасів. Розглядаються основні завдання аналізу дебіторської заборгованості та фактори, що впливають на величину дебіторської заборгованості. Аналізується ефективність використання оборотних коштів, досліджуються фактори впливу на швидкість їх оборотності.

В темі також висвітлюється вплив співвідношення основного й оборотного капіталу на величину отримуваного прибутку. Викладається методика аналізу ефективності використання усього майна, зокрема, встановлення взаємозв»язку між показниками рентабельності та оборотності сукупних активів, між сумою отриманого прибутку, оборотністю авансованого капіталу та рентабельністю продажів, взаємозв»язку оборотності та суми виручки. Викладається порядок розрахунку економічного ефекту в результаті зміни оборотності активів, що виражається у відносному вивільненні (додатковому залученні) коштів з обороту, а також у зростанні (зменшенні) суми виручки і прибутку.

Розкриття теми передбачає використання наступних основних категорій і понять:

Активи – ресурси, контрольовані підприємством в результаті минулих подій, використання яких, як очікується, приведе до надходження економічних вигод у майбутньому. Це економічні ресурси підприємства у формі сукупних майнових цінностей, які використовуються в господарській діяльності з метою отримання прибутку.

Активи оборотні (поточні) – грошові кошти та їх еквіваленти, що не обмежені у використанні, а також інші активи, призначені для реалізації чи споживання протягом операційного циклу чи протягом дванадцяти місяців з дати балансу.

Необоротні активи - всі активи, що не є оборотними.

Чисті оборотні активи (чистий робочий капітал) – частина оборотних активів, які фінансується за рахунок власного та довгострокового позиченого капіталу підприємства; є різницею між поточними активами та поточними зобов’язаннями підприємства.

Власні оборотні кошти (активи чисті) - частина оборотних активів, яка сформована за рахунок лише власного капіталу; обчислюється як різниця між обсягами джерел власних коштів і фактичною вартістю основних засобів та інших необоротних активів.

Активи ліквідні – група активів підприємства, яка може бути швидко конвертована в грошову форму без втрати своєї поточної (балансової) вартості з метою своє­часного забезпечення платежів по поточним фінансовим зобов’язанням.

Справедлива вартість – сума, за якою може бути здійснений обмін активу.

Оптимізація складу активів – процес визначення співвідношення окремих видів активів, який забезпечує найкращі умови виробничо-комерційної діяльності при високому рівні ліквідності.

Кругообіг коштів підприємства – планомірний рух коштів підприємств в процесі господарської діяльності, результатом якого є створення нової споживчої вартості та зростання вартості.

Цілісний майновий комплекс – господарський об”єкт із закінченим циклом виробництва і реалізації продукції, оцінка активів якого в процесі приватизації, продажу, злиття здійснюється в комплексі.