3 ________ Діти віддзеркалюють любов

Дитяче серце можна порівняти з дзеркалом. Воно не здатне випромінювати любов, а лише віддзеркалює  її. Дитина повертає своїм батькам рівно стільки душевного тепла і уваги, скільки отримує. Якщо дорослі нехтують своїми нащадками, то нічого доброго від них і не отримають. Безумовна любов відсвічується дзеркалом маленької душі так само без усяких умов. А якщо ваша любов до дитини потребує виконання певних вимог, то взамін ви отримаєте таке ж відношення. Часто стається так, що батьки проявляють турботу про своїх дітей, виставляючи при цьому конкретні умови. Наприклад: «Закінчиш навчальний рік на «відмінно» – відпочиватимеш на морі. А інакше літо проведеш удома». Звісно, в цьому є добрі наміри.

Мета такого виховання полягає у тому, щоб дитина ставала самостійною, вчилася відповідати за свої вчинки, а в майбутньому краще пристосувалась до дорослого життя. Цей метод – постійне підштовхування дитини до її самовдосконалення. А щоб вона не зійшла з цього шляху, батьки часто утримуються від проявів любові. Підбадьорення, похвалу і теплоту дитина отримує лише в ті моменти, коли їй вдається догодити батькам, виконавши їхні умови. Слідуючи цією дорогою, дорослі будуть виглядати надмірно суворими, тому що вважають (а вірніше – бояться), що надто часта похвала і вияв любові можуть зіпсувати сина чи дочку і заглушити в них бажання ставати кращими. Можливо, такий метод буде спрацьовувати, коли діти маленькі. Та коли вони стануть старшими, то почнуть відчувати, що батьки їх недолюблюють, не визнають їхніх прав, і слідкують тільки за тим, щоб діти їх поважали. Результат такого виховання може виявитись протилежним. Прикладом цьому є багато дітей, які не шанують своїх батьків, більш того – бунтують проти них.

Хочу порадити батькам золоте правило поводження, визначене в Біблії: «Тож усе, чого тільки бажаєте, щоб чинили вам люди, те саме чиніть їм і ви». Наші діти мають такі самі потреби, як і ми, дорослі. Вони також хочуть, щоб їх любили просто так, не за чемну поведінку і добрі справи. Мріють, щоб їх поважали, прислухалися до них, зважали на їхні бажання. Чому батьки  так хочуть домогтися поваги своїх дітей до себе? Тому, що це потреба кожної людини, незалежно, якого вона віку. Щаслива сім’я – це та сім’я, де панує атмосфера взаємної поваги, любові і прийняття. Шановні батьки, не бійтеся проявляти любов до своїх дітей надміру, повторювати їм, що ви їх любите. Особливо це стосується татів. Такі щирі батьківські почуття ні в якій мірі не зіпсують, а навпаки, укріплять вашу дитину. Звичайно, щоб постійно йти цим шляхом, потрібна віра і відвага. І в цьому сенсі Слово Боже дає нам надію: «Страху немає в любові, але досконала любов проганяє страх геть, бо страх має муку. Хто ж боїться, той не досконалий в любові».

Хочу побажати батькам завжди перемагати страх, щоб він не зупиняв ваші постійні прояви безумовної любові до своїх дітей. Сійте в них любов, не сумніваючись, і вірте, що  обов’язково пожнете її в майбутньому, бо вона віддзеркалиться і повернеться до вас сторицею. Тільки любов зробить щасливими і вас і ваших дітей.