Михайло Ларіонов. Півень. 1912. Лучизм. Фрагмент. 1912.

У 40-ві рр. абстракціонізм переживає нове піднесення. Ще у 1937 р. у Нью-Йорку створено музей безпредметного живопису, заснований родиною мільйонера С.Гугенхайма, а у 1939 – Музей сучасного мистецтва, на кошти Рокфеллерів. Під час другої світової війни і після неї в Америці взагалі зібралися всі ультраліві сили художнього світу. “Зіркою” в цей період вважався Джексон Поллок, автор терміну “дриплінг” – розкидання фарб на полотно без пензля.

Аршил Горкі. Печінка й гребінь півня. 1944. Агонія. 1947.

Джексон Поллок. Без назви.

Це називається абстрактний експресіонізм. Так само називаються і “сеанси творчості” Жоржа Матьє, який супроводив їх маскарадними переодяганнями та музикою і називав ці творіння цілком сюжетно (наприклад, “Битва при Бувіні”).

Марк Ротко. Номер 10. 1950. Ханс Хартнунг. Т 1956 — 9. 195.

Однією з авангардистських течій, що з’явилася у перше десятиліття ХХ ст., але живуть і понині, став сюрреалізм (від фр. surrealite -- надреальне). Цей термін уперше прозвучав у 1917 р. у передмові Аполлінера до свого твору, хоча він не був поетом сюрреалізму. Однак сюрреалізм виник не сам по собі, а на грунті дадаїзму (від фр. dada – гра в конячки)

Дада (дадаїзм)

Назва дада, таке, що свідомо не має сенсу, означає міжнародний напрям анти-мистецтва, яке існувало з 1915 по 1922 рік. Центром діяльності дадаїстів було Кабаре Вольтер в Цюриху, де однодумці – поети, художники і письменники – збирались для творчих експериментів в галузі безглуздої поезії, «шумової» музики й автоматичного рисунка. Дадаїзм був різкою реакцією на снобізм і консервативність художнього істеблішменту. Типовий твір дадаїзму реді-мейд – являє собою тривіальний предмет, вилучений з середовища, природного побутування і виставлений як предмет мистецтва. Рух дада з його культом ірраціонального зіграв важливу роль у підготовці грунту для сюрреалізму 1920-х років.

Реді-мейд

Термін, вперше введений в обіг Марселем Дюшаном, що означає знайдений об’єкт, який художник вводить у контекст мистецтва. Найбільш знаменитим прикладом реді-мейду є пісуар, показаний Дюшаном на виставці у своєму оригінальному вигляді під назвою Фонтан. Здійснивши цю акцію, художник кинув виклик апріорним уявленням про «цінності» мистецтва. Він прагнув довести, що художній зміст міститься не в самому об’єкті, а вноситься контекстом виставочного простору, в який його вміщено. Пізніше багато художників застосовували у своїй творчості реді-мейд, в тому числі Йозеф Бойс, Майк Келлі, Хаим Штейнбах та інші

Марсель Дюшан. Велосипедне колесо на табуретці.1913. Мона Ліза з вусами. 1919.

Дадаїзм народився в розпалі першої світової війни в нейтральній Швейцарії, у своєрідному художньому клубі під назвою “Кабаре Вольтера”. Поетів і художників з різних країн, в основному емігрантів, об’єднала ненависть до війни, до паразитуючої на кривавій бойні системі відносин. Своїм ворогом вони вважали будь-який авторитет, будь-яку традицію і навіть саме мистецтво. Дадаїсти не висували ніяких ідеалів. “Ми просто знущалися з усього, -- писав Георг Гросс, -- для нас не було нічого святого, ми плювали на все, і це було дада”. Це було “художнім хуліганством”: на думку дадаїстів, можна малювати картини в темряві, не розрізняючи фарб на полотні і палітрі (Г.Ріхтер), робити автоматичні, несвідомі малюнки (Г.Арп), демонструвати праску з припаяними шипами, нічний горщик і пісуар. Вони навіть оголосили будь-який виріб твором мистецтва, якщо художник вирвав його із звичайного середовища і дав йому назву (наприклад, віконна рама Дюшана, затягнута замість скла чорною шкірою, перетворилася на вдовицю).