Тема 2. Організаційно-правові основи біржової діяльності

2.1 Регулювання біржової діяльності

2.2 Біржова діяльність: створення та учасники

2.3 Структура управління біржею та її органи

2.4 Біржові угоди: суть і види

2.1 Регулювання біржової діяльності

Успішний розвиток біржового ринку неможливо без формування відповідного управлінського механізму регулювання, що забезпечує дотримання інтересів усіх учасників біржової торгівлі.

Метою регулювання біржової діяльності є забезпечення стабільності, збалансованості та ефективності функціонування біржового ринку.

Регулювання біржової діяльності — це нормативно врегульована система способів і прийомів щодо відповідного впорядкування діяльності біржових інститутів й укладання біржових угод за встановленими правилами й вимогами. Іншими словами – це упорядкування роботи бірж і укладання біржових угод на основі встановлених правил і вимог.

Державний контроль біржової діяльності базується на дотриманні таких принципів біржової діяльності:

- суспільної користі;

- гласності і відкритості біржових торгів;

- довіри;

- саморегулювання;

- гарантії прав учасників біржової торгівлі щодо виконання контрактів.

Зважаючи на принцип суб'єктності, виділяють:

1. державне регулювання;

2. регулювання з боку професійних учасників біржового ринку або саморегулювання ринку;

3. громадське регулювання.

Державне регулювання біржової діяльності здійснюється державними органами, до компетенції яких входить виконання тих чи інших функцій регулювання.

До завдань державного регулювання біржової діяльності відносять:

• реалізацію державної політики розвитку біржового ринку;

• гарантування рівних прав і безпеки для професійних учасників і клієнтів біржі;

— створення інформаційної системи біржового ринку і здійснення контролю за обов'язковим розкриттям відповідної інформації учасниками ринку.

Розглядають такі форми державного управління біржовим ринком:

— пряме (адміністративне), що здійснюється шляхом:

• прийняття державою відповідних законодавчих та нормативно-правових актів;

• реєстрації учасників ринку;

• ліцензування професійної діяльності на біржовому ринку;

• забезпечення гласності та рівної поінформованості всіх учасників ринку;

• підтримання правопорядку на ринку;

— непряме (економічне), що проводиться державою економічними важелями впливу через:

• систему оподаткування (ставки податків, базу оподаткування, пільги тощо);

• державні фонди коштів (державний бюджет, державні цільові фонди (пенсійний, соціального страхування тощо));

• державну власність і ресурси (державні підприємства, приро­дні ресурси і землю).

Сьогодні майже всі країни світу де є інститут товарних бірж, здійснюють державний контроль за біржовою діяльністю, щоб запобігти кризі, захистити клієнтів і брокерів, підтримати конкурентоспроможні товарні ринки.

У США регулювання біржової діяльності здійснюється федеральним урядом, органами штатів, у яких функціонує товарна біржа та регламентується правилами і розпорядженнями власне біржі.

Законодавчо біржова торгівля у США регламентується такими актами:

- Закон про ф 'ючерсні контракти на зерно (1922 р.);

- Закон про товарні біржі (1936p.);

- Закон про Комісії з ф 'ючерсної торгівлі товарами (1974 p.);

- Закон про ф'ючерсну торгівлю (1978, 1982, 1986, 1989, 1991рр.).

У складі Міністерства сільського господарства створена Комісія з товарних бірж, основними обов'язками якої є регулювання біржової торгівлі сільськогосподарською продукцією.

У Великобританії підхід до регулювання біржової діяльності дещо інший: прийнято спеціальне законодавство (Financial Services Act) і створено Раду з цінних паперів і інвестицій, головне завдання якої полягає у нагляді за товарними і фондовими біржами.

Рада повинна захищати інтереси клієнтів, розробляти єдині стандарти і підходи щодо організації біржової торгівлі.

З метою більш жорсткого регулювання була створена асоціація ф'ючерсних брокерів і дилерів, завданням якої є регулювання діяльності основних учасників біржової торгівлі шляхом їх реєстрації. Законодавство дозволяє асоціації проводити розслідування і притягувати до адміністративної відповідальності.

У Франції регулювання біржової діяльності виконує Комісія з ф'ючерсних і торгових ринків. В останні роки регулювання з боку цієї Комісії стало більш жорсткого характеру. Вона зобов'язала і біржі і членів надавати клієнтам більше інформації про ринки і рух цін, підвищила розмір мінімального внеску для реєстрації членів біржі з 1 до 3,5 млн. фр.

У Японії регулювання товарних бірж здійснюють відповідні міністерства (фінансів, сільського господарства, зовнішньої торгівлі і промисловості).

В Україні участь держави в сприянні і розвитку діяльності товарних бірж ґрунтується на законодавчо-нормативному його регулюванні, забезпеченні умов вільної конкуренції для всіх учасників біржової торгівлі, захисту їх економічних прав, свобод, правопорядку.

Метою державного регулювання біржового товарного ринку в Україні є:

- формування та забезпечення єдиної державної політики щодо розвитку та функціонування організованого біржового товарного ринку, як чинника ринкового планування, ціноутворення та забезпечення можливої стабілізації цін при інфляційних процесах;

- координація діяльності центральних органів державної виконав­чої влади з питань функціонування товарного біржового ринку;

- залучення урядових структур, державних та недержавних організацій для сприяння розвитку товарного біржового ринку;

- розгляд та затвердження Правил випуску та обігу товарних деривативів;

- упорядкування діяльності біржових посередників та реєстрація їх саморегулюючих організацій;

- сприяння створенню єдиного інформаційного простору для відкритості торгівлі та визначення ринкових цін, з урахуванням перехідних запасів та потреб товарного ринку України та експортного потенціалу держави;

- координація роботи щодо фахової підготовки (підвищення кваліфікації) спеціалістів з питань товарного біржового ринку та біржових посередників;

- сприяння впровадженню нових для України біржових технологій - ф'ючерсних контрактів та опціонів, електронних біржових та торговельно-інформаційних систем;

- призначення на сертифіковані біржі своїх представників, які контролюють виконання біржами законодавства України;

- сертифікація суб'єктів біржового товарного ринку (товарні біржі, біржові посередники, біржові склади, електронні біржові торговельно-інформаційні системи, розрахунково-клірингові установи);

- здійснення контрольно-наглядових та дозвільно-реєстраційних функцій.

Для регулювання вітчизняного біржового ринку та координації діяльності його учасників в Україні створена і функціонує система органів влади та державного управління, серед яких варто виокремити такі: Верховна Рада України, Кабінет Міністрів України, Президент України, Національний банк України, Комісія з цінних паперів та фондового ринку, Антимонопольний комітет України, Фонд державного майна України, Міністерство праці та соціальної політики України, інші державні органи.

Розробка правової основи державного регулювання біржової діяльності в Україні базується на діючих законах, постановах, положеннях й указах. Основними з яких є:

1. Цивільний кодекс України.

2. Закон України "Про підприємство " від 7 лютого 1991 р.

1. Закон України "Про товарну біржу" від 10.12.91 (зі змінами і доповненнями від 26.01.93).

4. Закони України "Про оподаткування" від 25.06.1991 р., "Про оподаткування доходів підприємств і організацій" від 21.02.1992 р., "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28.12.1994 р.

5. Закон України "Про цінні папери і фондову біржу" від 18.06.1991 р.

6. Укази Президента "Про державний контракт на сільськогосподарську продукцію на 1995 рік" від 16.01.1995 р., "Про за­доволення державних і регіональних потреб у сільськогосподарській продукції на 1996 р. ", від 18.01.1996 р., "Про заходи щодо забезпечення формування та функціонування аграрного ринку" від 6.06.2000 р. та "Про невідкладні заходи щодо сти­мулювання виробництва та розвитку ринку зерна" від 29.06.2000 р.

7. Постанови Кабінету Міністрів України "Про прискорення організації біржового сільськогосподарського ринку"від 17.11.1995 р., "Про державну комісію з питань організації біржового с. г. ринку" від 11.04.1996 р. та "Про склад Державної комісії з питань організації біржового сільськогосподарського ринку " від 2.12.1995 р.

Саморегулювання біржового ринку, тобто регулювання з боку професійних учасників біржового ринку може бути в двох варіантах.

З одного боку, держава може передавати частину своїх повноважень щодо регулювання ринку уповноваженим нею (державою) організаціям чи професійним учасникам біржового ринку.

Так, Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку у встановленому нею порядку може делегувати окремі повноваження саморегулюючим організаціям.

З іншого боку, біржові інститути можуть самі домовлятися про те, що створена ними організація одержує від них окремі права що до регулювання біржової діяльності всіх засновників або учасників цієї біржі чи всіх бірж.

Біржові установи можуть створювати асоціації.

Так, в Україні, згідно чинного законодавства, дозволено утворювати асоціацію товарних бірж.

Асоціація бірж - це неприбуткове об'єднання юридичних осіб, які визнані товарними біржами згідно законодавства, створене з метою захисту інтересів своїх членів та інших учасників біржового товарного ринку.

Утворення та порядок діяльності асоціації бірж регулюються законодавством про об'єднання організацій з урахуванням особливостей встановлених законодавством.

Асоціація бірж в Україні є юридичною особою, яка діє на засадах самоврегулювання і діяльність якої не має на меті отримання прибутку.

При об'єднанні бірж у асоціації необхідно врахувати наступні критерії:

- кількісний склад повинен налічувати не менше 20 товарних бірж, які представляють усі регіони України;

- всі товарні біржі, які входять до складу всеукраїнської організації, здійснюють діяльність на товарних ринках не менше трьох років;

- наявність встановленої процедури внутрішньої сертифікації своїх членів з метою контролю за їх діяльністю.

Порядок визначення статуту асоціації бірж встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Об'єднання бірж здійснює такі повноваження:

- участь у розробці нормативно-правових актів, положень, націо­нальних стандартів щодо діяльності на біржовому ринку;

- контроль за виконанням нормативно-правових актів щодо діяльності на біржовому ринку;

- участь у професійній підготовці фахівців бірж та брокерів;

- захист інтересів своїх членів у питаннях судового та досудового вирішення спорів, пов'язаних з біржовою діяльністю відповідно до законодавства;

- сприяння розвитку конкуренції на біржовому ринку;

- підвищення організаційного рівня бірж щодо обслуговування суб'єктів ринку;

- сприяння розвитку інформаційних технологій у біржовій торгівлі, широкому інформуванню суспільства про котирування цін, попит і пропозицію на біржах.

В Україні у квітні 1996р. створена Національна асоціація бірж України (НАБУ). Метою її створення є сприяння формуванню ринкових відносин, розвиткові біржової торгівлі сільськогосподарськими та іншими біржовими товарами, реалізації прав та інтересів її учасників.

Предметом діяльності НАБУ є:

- проведення інформаційної, рекламної, наукової та іншої діяльності, пов'язаної з виконанням поставлених перед Асоціацією завдань;

- проведення наукових досліджень розвитку біржового ринку;

- розробка та надання учасникам Асоціації програмних, методичних та інших матеріалів;

- сприяння виробництву та розповсюдженню між учасниками Асоціації друкованих матеріалів та фото-кіно-аудіо-відеопродукції, пов'язаної з основною діяльністю її учасників;

- організація та проведення в Україні і за її межами виставок, конференцій, семінарів;

- запровадження та використання нових інформаційних технологій;

- сприяння придбанню учасниками "ноу-хау ", технологій та послуг, пов'язаних з біржовою діяльністю;

- представництво та реалізація законних прав та інтересів учасників Асоціації на їх прохання;

- організація інформаційно-аналітичних, консультативних та навчальних центрів;

- інші функції за рішенням її вищого органу управління, якщо вони не суперечать чинному законодавству.

Функції та завдання Асоціації:

1. сприяння формуванню ринкових відносин і подальшому розвитку біржової торгівлі;

2. розробка програм для працівників бірж та брокерів, організація проведення їх навчання, видача сертифікатів;

3. представництво прав та інтересів учасників НАБУ в органах державної влади та управління;

1. розробка правил торгівлі на товарних біржах, змін і доповнень;

2. сприяння розвиткові інформаційних систем;

3. розробка проектів державних актів, що регулюють біржову торгівлю;

4. надання допомоги у розв'язанні спірних питань;

5. організація рекламної та інформаційно-видавничої діяльності;

4. визначення критеріїв та вимог до сертифікації учасників НАБУ, щодо офіційного їх визнання.

Перелік додаткових послуг, що надаються біржам, які входять у НАБУ:

• торгівля сільськогосподарською, промисловою продукцією та нерухомістю;

• проведення аукціонів з продажу великої рогатої худоби та іншої сільськогосподарської продукції;

• проведення аукціонів з продажу об'єктів приватизації та земельних ділянок;

• юридичні послуги та консультації щодо експортно-імпортних операцій, торгівлі і членства на біржі;

• інформація про ціни на світових, українських та позабіржових ринках;

• послуги інформаційно-аналітичних центрів;

• інформаційно-консультативні та маркетингові послуги (підключення до Internet, електронна пошта, телеконференції тощо).

Організації, що входять до НАБУ (загальна чисельність - 23):

- спеціалізовані біржі (Волинська (м. Луцьк); Подільська (м. Хмельницький));

- універсальні біржі (Кримська (м. Сімферополь); Маріупольська; Українська (м. Київ));

- товарні біржі (Чорноморська (м. Одеса); Харківська; Рівненська; Черкаська; Придніпровська (м. Дніпропетровськ); Запорізька; Донецька; Вінницька);

- аграрні та аграрно-промислові ("Донбас" (м. Донецьк); Дніпровська (м. Дніпропетровськ); Луганська; Львівська - Західно-Українська; Івано-Франківська; Київська; Полтавська; Тернопільська; УАБ (м. Київ).

Засновниками НАБУ є: Агропромислова Асоціація "Земля і люди"; Агрофірма "Легедзине"; Агрофірма "Прут"; Асоціація "Інтерагро"; Асоціація виробників цукру Черкаської області "Черкасицукор"; Асоціація "Аурус"; Багатогалузевий концерн "Співдружність", м. Херсон; Банк "Градобанк"; Банк "Укрінбанк"; Банк "Український Кредитний Банк"; Виробничо-комерційне товариство "Бургас-Київ"; Жашківський агроцукрокомбінат; Інформаційне агентство "Інформфермер"; Концерн "Славутич"; Концерн "Украгротехсервіс"; Корпорація "Украгропромбіржа"; Корпорація "Аїронафтопродукт"; Корпорація "Віадук"; Корпорація "Мегасервіс"; Міжнародна адвокатська компанія "БІ-Ай-еМ"; Об'єднання "Укрпродконтракт"; Підприємство "Інтерконтракт"; Регіональний виробничий центр "Кіровограденергопостач"; Спільне підприємство "Агропромтех"; Спільне підприємство "Будінвест"; Спільне підприємство "ТЕР Холдинг Компані Україна"; Товариство "Агроінком"; Товариство "Агрохімцентр"; Товариство "Аста Лтд"; Товариство "Грандпромінвест"; Товариство "Гудвіл"; Товариство "Київська фінансова компанія"; Товариство "Облагропостач" м. Одеса; Товариство "Росьагросервіс"; Товариство "Таращарістцукор"; Товариство "Украгробізнес"; Товариство "Украгропром"; Товариство "Укрнафтінвест"; Товариство "Універсум"; Товариство "Фламінго"; Торговельно-виробничий центр "Кіровоградагронромпостач"; Шполянський цукровий завод.

Саморегулювання використовується всіма економічно розвиненими країнами.

Наприклад, у США поза державним регулюванням залишаються такі питання, як: принципи організації біржі; організаційна структура; органи управління; права засновників і керівних органів біржі.

Ці питання знаходять відображення у правилах торгівлі, статутах, положеннях, які розробляються кожною конкретною біржею самостійно. Українські біржі також використовують принцип саморегулювання .

Правовою основою діяльності кожної біржі є внутрішньобіржові нормативні акти: Засновницький договір, Статут і Правила торгівлі.

У Засновницькому договорі:

• перераховуються засновники біржі;

• визначається мета її створення;

• способи реалізації поставлених завдань;

— встановлюється відповідальність засновників за зобов'язаннями біржі;

• первинний розмір статутного фонду;

• розподіл статутного фонду на акції;

• порядок розподілу акцій між засновниками;

• права і обов'язки засновників біржі;

• порядок розподілу прибутку;

• формування резервного фонду;

• умови припинення діяльності біржі;

— місцезнаходження і реквізити.

Статут біржі включає такі розділи:

1. загальні положення;

2. мета створення біржі;

3. види діяльності біржі;

4. розмір, порядок формування і зміни статутного капіталу, фондів і прибутку біржі;

5. права й обов'язки членів біржі;

6. управління біржею;

7. облік і звітність біржі;

8. припинення діяльності біржі.

9. У статуті біржі відображають: 1) засновників; 2) назву біржі; 3) мету створення; 4) статутний капітал, частки засновників та порядок їх внесення; 5) права та обов'язки власників; 6) види діяльності біржі; 7) порядок розподілу доходів; 8) порядок ліквідації; 9) іншу інформацію.

Правила біржової торгівлі відображають такі питання:

- учасники біржових торгів і порядок їх проведення;

- біржовий товар, порядок виставлення і зняття його з торгів;

- біржові угоди, їхні види, порядок реєстрації, оформлення, розірвання і визнання їх недійсними;

- вирішення спорів і санкції за порушення правил біржової торгівлі.

Громадське регулювання чи регулювання передбачає регулювання біржового ринку через громадську думку. Саме реакція широких верств населення є першопричиною, з якої починаються ті чи інші регулятивні дії держави чи професіоналів ринку.

До методів громадського регулювання належать:

— розробка правил професійної діяльності на біржовому ринку та їх спільне використання на практиці;

— заборона недобросовісної реклами;

— формування позитивної громадської думки про діяльність бірж.

Виділяють наступні національні моделі бірж, що характеризують рівень державного впливу на роботу біржового ринку: американська, англійська, французька та східноєвропейська.

Американська модель біржі — самостійне об'єднання професійних посередників із внутрішньобіржовим регулюванням діяльності. Відповідний державний орган — Комісія з товарної ф'ючерсної то­ргівлі США — виконує переважно спостережні функції, координує діяльність усіх біржових ринків, здійснює юридичну експертизу всієї біржової документації з метою забезпечення рівних умов для розвитку конкуренції.

Англійська модель біржі характеризується поєднанням значного впливу державних установ із широким членством бірж і брокерів у неурядовій і некомерційній організації, що координує діяльність біржового ринку, — Управлінні з цінних паперів і ф'ючерсів.

Французька модель біржі передбачає визначальну функцію держави з контролю за діяльністю біржових структур і ринку.

Східноєвропейська модель має міжнаціональний характер; властива для країн з перехідною економікою, передусім для східноєвропейських. Характеризується відсутністю чіткої правової основи для діяльності бірж та жорстким і непослідовним регулюванням ринкових процесів з боку державних структур.

Сьогодні біржова діяльність в Україні ґрунтується в основному на загальному законодавчому забезпеченні розвитку країни, за винятком деяких спеціальних актів, які, однак, не дають змоги ефективно розвиватися біржовому ринку.

Варто зазначити, що й нині законодавче забезпечення є недо­статнім для розвитку бірж, оскільки воно не тільки не задовольняє, а в багатьох напрямах і стримує біржову діяльність. Відтак виникає необхідність розробки гнучкої законодавчої системи щодо біржової діяльності.