2.3 Структура управління біржею та її органи
Кожна біржа має власну організаційну побудову та структуру управління. Організаційна побудова біржі — це система структурних підрозділів біржі і їх підпорядкування. Підрозділи біржі діють на основі положень, що затверджуються загальними зборами членів товарної біржі або уповноваженим ними органом. Біржа самостійно визначає необхідну їй кількість структурних підрозділів та посад працівників, їх назви та функції.
Структура управління біржі — це система підпорядкування працівників біржі за посадами. Функціональні обов'язки, підпорядкування, права та відповідальність працівників біржі можуть бути оформлені на біржі біржовими правилами та/або окремими посадовими інструкціями, які затверджуються керівниками відповідних структурних підрозділів та/або керівником біржі.
Крім основних підрозділів (відображених на рисунок 2.1) біржа може мати також інші внутрішні структурні підрозділи (спостережну раду, відділ стандартизації, відділ технічного забезпечення, відділ кадрів, відділ охорони, відділ лістингу, біржові склади тощо). Кожен підрозділ біржі за наявності потреби та великої чисельності працівників може складатися з менших підрозділів (підвідділів, секторів, служб тощо) (рисунок 2.2).
Рисунок 2.1 – Типова схема організаційної побудови біржі
Біржі можуть мати територіально відокремлені підрозділи біржі (філії), які діють на основі окремих угод з біржею і мають власну організаційну побудову, структуру управління і можуть бути зареєстровані як окремі юридичні особи. При біржах створюються і діють на основі окремих угод (договорів) брокерські контори, брокери (трейдери) яких торгують на біржі.
Власники біржі здійснюють управління біржею через загальні збори власників (зокрема у ролі пайовиків, акціонерів, членів біржі тощо). Власники біржі є вищим органом управління біржею і відповідно до статуту зобов'язані вкладати внески в статутний фонд біржі та пайові внески на її утримання. До компетенції зборів належить прийняття статуту, внесення змін і доповнень до нього, приймання нових членів, затвердження плану роботи і розподіл прибутку. Власники біржі обирають біржовий комітет.
Рисунок 2.2 – Типова схема структури управління біржі
Біржовий комітет — призначає керівника (директора, президента, керуючого) біржі й затверджує склад дирекції (президії, правління). Керівник є найнятим працівником біржі і може бути одночасно і її співвласником (якщо це не заборонено законодавством та статутом біржі). Керівник обособлює біржу, є розпорядником майна біржі (виділеного власниками), підписує від імені біржі контракти, накази для працівників, може бути позивачем та відповідачем у суді та виконує інші функції передбачені законодавством, статутом, та його трудовим контрактом.
За рекомендацією біржового комітету дирекція може створювати спільні підрозділи біржі: комітет з правил біржової торгівлі, комітет стандартів і якості товарів, маклеріат, котирувальну і арбітражну комісії, інформаційний біржовий канал тощо.
Ревізійна комісія здійснює контроль за діяльністю біржі для її власників. її призначають загальні збори співвласників.
Комітет з правил біржової торгівлі розробляє тимчасові й постійні правила проведення відкритих і закритих торгів; здійснює контроль за дотриманням на торгах ділової етики; притягає до відповідальності учасників торгів у разі порушення ними режиму та правил біржової торгівлі.
Комітет стандартів і якості товарів перевіряє товари, подані їх власниками на продаж чи обмін на інші товари. Комітет стежить за тим, щоб власники не поставляли на торги товари, які не відповідають встановленим стандартам якості або в менших обсягах (за розміром партій). До обов'язків комітету належить розробка типових форм біржових контрактів і доведення їх до відома відділу (бюро) реєстрації біржових угод.
Відділ маклерів (маклеріат) здійснює функції: з репрезентації біржових заявок та ведення біржового аукціону (біржового торгу); обслуговування інтересів клієнтів під час реалізації біржових торгів; спостереження та контролю за дотриманням правил біржових торгів їх учасниками, і зокрема щодо запобігання можливими спекулятивним змовами.
Очолює маклеріат старший (головний) маклер, який призначає біржовий комітет і наділяє довірою торгівців, обслуговує інтереси клієнтів з виявлення та реалізації біржового попиту і пропозицій. Старший маклер бере участь у засіданнях біржового комітету з правом дорадчого голосу, а також є членом котирувальної комісії. Маклера, який веде біржові торги (біржові аукціони), називають ліцитатором або провідним маклером, торговим маклером тощо.
Арбітражну комісію створюють у складі не менше п'яти осіб для вирішення конфліктів, що виникають між учасниками біржових відносин (між зареєстрованими на біржі членами, брокерами, дилерами, працівниками служб біржі, покупцями та продавцями біржових товарів і біржовими брокерами). Персональний склад арбітражної комісії визначає біржовий комітет і затверджують загальні збори членів біржі.
Спори з біржових угод розглядають на засіданнях арбітражної комісії за наявності не менше половини членів комісії з обов'язковою участю її голови (його заступника) і секретаря. Рішення па комісії ухвалюються більшістю голосів. Рішення арбітражної комісії є обов'язковими до виконання учасниками біржової діял (.пості відповідної біржі, але можуть бути оскаржені в системі загальних господарських судів.
Котирувальна комісія біржі створюється біржовим комітетом для котирування цін на товари, що реалізуються, і складання біржового бюлетеня. До комісії входять голова, його заступник, старший брокер і члени комісії — загалом не менше п'яти осіб. Котирувальна комісія спостерігає за своєчасністю надання брокерам і членам біржі даних щодо укладання за їх участю угод, встановлення обсягу партії, товар якої підлягає котируванню, а також списків товарів, що котируються. Котирувальна комісія подає біржовому комітетові пропозиції щодо змін порядку котирування. Засідання котирувальної комісії відбувається після закінчення кожного біржового дня (періоду). Біржовий бюлетень за результатами котирування публікується до початку наступного біржового дня (періоду).
Інформаційно-довідковий відділ (біржовий канал) реєструє заявки на продаж біржових товарів, концентрує всі відомості про товари, які виставляють на торги і пропонують на продаж, д р у кує їх у вигляді біржових прайс-листів і поширює серед членів оі расі, брокерів та інших учасників біржових торгів до початку кожного біржового торгу. До складу інформаційно-довідкового відділу входить обчислювальний центр та відділ системної інтеграції.
Бюро реєстрації біржових угод реєструє біржові угоди у журналі реєстрації біржових контрактів, стежить за правильністю та оперативністю укладання угод між продавцями і покупцями товарів Бюро надає також інформацію біржовому комітетові і котирувальній комісії про кількість та обсяги і ціни угод, укладених на біржі.
Розрахункова палата (розрахунковий відділ) забезпечує здійснення оперативних і точних взаєморозрахунків між клієнтами через банківські рахунки біржі, контроль за своєчасністю Виконання взаєморозрахунків за біржовими угодами. Функції розрахункової палати полягають в оперативному і точному здійсненні розрахунків за біржовими угодами, у регулюванні і формалізації процедури платежів. Біржі можуть створювати власні клірингові банки на комерційній основі. На ф'ючерсних біржах Розрахункова палата стає основним гарантом виконання угод, здійснює облік маржі, наявної в заставі, дає кредит контрагентам угоди.
Біржові склади. Товарна біржа може мати власні та/або орендовані склади, або роль таких складів можуть відігравати визначені біржею склади інших підприємств та організацій, з якими продавці біржових товарів укладають угоди про зберігання товару. Біржовий склад може виконувати такі функції:
- забезпечувати надійне збереження і охорону товарів;
вивозити товар зі складу тільки на вимогу власника товару після оформлення відповідних товарно-транспортних документів;
подавати біржі відомості про тарифні ставки всіх витрат, пов'язаних з обробкою і збереженням вантажів;
повідомляти біржу про зміну власників складу;
вести облік, складати звітність;
- дозволяти посадовим особам біржі відвідування й інспекції складських приміщень;
- здійснювати страхування товару, розміщеного на складі.
Відділ лістингу (лістингова комісія) — структурний підрозділ на фондовій біржі який забезпечує допуск цінних паперів емітентів до біржових торгів, визначає вимоги до таких емітентів, збирає та аналізує інформацію про них, класифікує їх за критерієм надійності.
Депозитарій — структурний підрозділ біржі, який забезпечує збереження та облік інформації про клієнтів, веде відповідний реєстр власників цінних паперів, зберігає цінні папери клієнтів як в матеріалізованій формі (на паперових носіях) так і дематеріалізованій формі (в записах на комп'ютерних носіях).
Біржовий архів. Біржа може мати свій власний архів для зберігання документів. Виконувати функцію архіву біржі може біржовий депозитарій.
Наглядова рада при біржі може бути створена з власників біржі, працівників біржі, а також уповноважених представників органів державної влади з метою забезпечення контролю за правильністю проведення біржових торгів, відповідності біржової торгівлі законодавству. Наглядова рада за обумовлених (законодавством та/або статутом біржі, та/або правилами біржових торгів біржі) обставин має право припинити біржові торги у разі різкого підвищення цін або їх обвалі, або спекулятивній змові учасників торгів.
Брокерські контори біржі — окремі юридичні особи або структурні підрозділи біржі, або структурні підрозділи інших суб'єктів господарювання, що мають право на основі статуту біржі, правил її біржових торгів, окремої біржової угоди з біржею «про брокерське обслуговування» направляти своїх представників (брокерів) для участі у біржових торгах з метою купівлі, продажу або перепродажу біржових товарів та біржових контрактів.