4.27. Судово-біологічна експертиза

Судово-біологічна експертиза призначається при розслідуван­ні і судовому розгляді різних категорій кримінальних і цивільних справ. При її виконанні використовуються досягнення біології та криміналістики, на стику яких вона виникла.

Сучасний стан судово-біологічної експертизи визначається її предметом і рівнем наукових розробок у галузі судової біології. Предметом даної експертизи є фактичні дані (обставини) кри-

349

ОКРЕМІ ВИДИ ЕКСПЕРТИЗ

348

мінальної, цивільної або господарської справи, що встановлю­ються на основі різних наук біологічного профілю. Він визна­чається змістом тих питань, на які експертом-біологом можуть бути надані відповіді.

Класифікаційні задачі охоплюють питання, пов'язані з вста­новленням природи і таксономічної (групової) належності біоло­гічних об'єктів; ідентифікаційні — питання про тотожність об'єк­тів; неідентифікаційні — питання, пов'язані з визначенням тим­часових зв'язків і стану досліджуваних об'єктів, механізму утво­рення на них ушкоджень, причин, що викликали зміну цих об'єк­тів, тощо.

Вирішення класифікаційних задач охоплює такі питання:

1. Яка природа речовини (матеріалу), виявленого на предметі- носії? Якщо ця речовина належить до об'єктів біологічного похо­ дження, то яка його таксономічна належність? Що являє собою об'єкт рослинного (тваринного) походження? До якого виду (ро­ ду, родини) рослин (тварин) він належить?

2. До якого виду (роду, родини) належать рослинні частки (лис­ тя, кора дерева, відщепи деревини), виявлені на предметі-носії?

3. Який видовий (родовий тощо) склад виявленої (вилученої) маси (порошків, сіна, повсті, вмісту пір'яної подушки)?

4. Чи є волокно, виявлене на предметі-носії, волоссям тварини (обривками пір'я птахів, павутиною)? Якщо так, то тварині якого виду (роду, родини) воно належить?

5. Чи є виявлене на предметі-носії волокно рослинним волок­ ном (пучком волокон)? Якщо так, то рослині якого виду (роду, ро­ дини) воно належить?

6. До якої форми маку (опійної, олійної, декоративної, дико­ рослої) належать рослини з даної ділянки?

7. 3 натуральної шкіри чи імітації виготовлено даний виріб?

8. Чи є речовина, виявлена на місці події, пліснявими гриба­ ми? Якщо так, чи є вони патогенними (шкідливими для здоров'я людини)?

При встановленні групової належності або ідентичності до­сліджуваних об'єктів вирішують такі питання.

1. Чи є однаковим ботанічний склад рослин (насіння, листя), виявлених у конкретному місці і на конкретному предметі-носії, і зразків, вилучених у конкретному місці?

2. Чи є однаковим зоологічний склад волосся тварин (луски риб, крилець комах, залишків кісткових кістяків), виявлених (ви­ лучених) у конкретному місці, і вилучених у визначеному місці зразків?

3. Чи належала дана рослина певній ділянці місцевості?

Рис. 62. Ілюстрація анатомічної будови волосся собаки (ротвейлер).

Кутикули направляючого (а), остевого (б), проміжного (в)

та пухового (г) волосся.

Крім того, судово-біологічна експертиза розв'язує питання, по­в'язані з комплексними зоо-ботанічними дослідженнями. Зокре­ма, вона може визначити, чи є однаковим склад об'єктів рослин­ного і тваринного походження, виявлених на предметі-носії, і зразків, вилучених на місці події.

Вирішуючи неідентифікаційні задачі, судово-біологічна екс­пертиза відповідає також на питання, пов'язані з визначенням тимчасових зв'язків:

1. Коли наявні на конкретному суб'єкті (предметі-носії) об'єкти біологічного походження потрапили на нього? Чи відповідає час їх попадання на конкретну особу (предмет-носій) часу здійснення злочину?

2. Який строк, судячи з наявного в шарі грунту над місцем по­ ховання конкретної особи біокомплексу (дернового шару, шарів перегною, комах, що перебувають на різних стадіях розвитку), пройшов з часу її поховання?

3. Чи могли за зазначений строк відбутися зміни в конкретно­ му біологічному об'єкті? При цьому вказуються строки і зміни, що відбулися в об'єкті. Мається на увазі, що рослина, наприклад, ви­ росла до визначених розмірів, у ній відбулися морфологічні й анатомічні зміни, комаха пройшла кілька стадій розвитку тощо.

Вирішення питань про тимчасові зв'язки дає можливість вста­новити тривалість перебування досліджуваного об'єкта в розгля­нутих умовах (сезон, рік, а в деяких випадках і більш короткі строки — початок, середина, кінець визначеного місяця, кон­кретні дні тижня).

350

Розділ 2

ОКРЕМІ ВИДИ ЕКСПЕРТИЗ

351

До неідентифікашйних задач належать дослідження таких об'єктів, що видозмінилися під впливом процесів життєдіяльно­сті біологічних агентів (ушкодження гризунами, паразитичними формами комах), а також у результаті впливу зовнішнього сере­довища (вологи, ультрафіолетового випромінювання) чи хімічних речовин. Вирішуючи зазначені задачі, судово-біологічна експер­тиза може дати відповіді на такі питання:

1. Чим викликані зміни конкретного біологічного об'єкта чи су­ купності об'єктів?

2. Що являє собою речовина, виявлена на місці події? Чи вхо­ дять у її склад залишки рослин {плодів, коренів)? Чи піддавалися вони впливу високої температури, вологи тощо?

3. У який сезон року відділився даний зоологічний об'єкт (на­ приклад жмут шерсті)?

4. Який механізм утворення ушкоджень на конкретному біоло­ гічному об'єкті? У результаті чого утворилися ці ушкодження (впливу біологічних факторів, впливу умов зовнішнього середо­ вища)?

5. Яка причина гноблення росту конкретних рослин? Чи пов'я­ зано це з подією злочину?

6. У результаті яких причин (впливів) змінився колір волосся тварин?

7. У результаті яких причин відбулося самозаймання біологіч­ них об'єктів (макухи, джуту)?

Зазначені питання вирішуються судово-біологічними або ком­плексними експертизами. До числа останніх можуть бути відне­сені:

• хіміко-біологічні експертизи, об'єктами яких є наркотичні й отруйні речовини, фармацевтичні препарати, волокнисті мате­ ріали тощо;

• медико-біологічні експертизи, що призначаються з метою встановлення давнини поховання, місць здійснення злочинів з наступним переміщенням потерпілих, автотравм, а також дослі­ дження ушкоджень на трупах і невіддільних від них речових до­ казах, утворених біологічними агентами (мікроорганізмами, ко­ махами, гризунами тощо);

• біологічні та криміналістичні експертизи, які призначають­ ся за наявності слідів на об'єктах неживої природи, утворених біологічними агентами, а також на об'єктах живої природи чи ви­ робах з них — за наявності слідів контакту взаємодіючих предме­ тів, інструментів тощо;

• біологічні та будівельно-технічні експертизи, які признача-

ються при вирішення питань про наявність пошкоджень буді­вельних конструкцій, облаштування жилих та промислових при­міщень по цивільних та кримінальних справах у зв'язку з купів-лею-продажем квартир, відшкодуванням матеріального збитку після залиття;

— біологічні та товарознавчі експертизи, які призначаються з метою встановлення уражень промислових та продуктових това­рів пліснявими грибами.

У ході проведення макроморфологічних досліджень застосову­ються- різні прийоми визначення розмірів, ваги й об'ємів дослі­джуваних об'єктів, проводиться фіксація їх колірних характерис­тик (при денному світлі, в ультрафіолетових і в інфрачервоних променях тощо), фіксація стану і форм представлених на експер­тизу об'єктів.

Для проведення мікроморфологічних досліджень (мікровимі-ри, мікроморфометрія, анатомічний, гістологічний та інші ана­лізи) застосовуються стереоскопічні мікроскопи МБС-1, МБС-2, МБС-10 тощо, які збільшують зображення досліджуваного об'єк­та в кілька десятків разів, біологічні мікроскопи МБД різних кон­струкцій, одо збільшують зображення об'єктів у кілька сотень ра­зів, поляризаційні мікроскопи тощо. При цьому умови проведен­ня конкретного мікроскопічного дослідження визначаються за­лежно від об'єктів питань, що вирішуються експертизою.

Використання растрової електронної мікроскопії, а також вдосконалення можливостей мікроскопів МБС, МБД за допомо­гою зовнішніх і периферичних пристроїв персональних комп'ю­терів та застосування графічних програм «Photophop 6» та «Corel Drow 10» дозволяють отримати об'ємні зображення об'єктів і ви­являти нові ознаки їх будови.

У даний час при виконанні судово-біологічної експертизи ши­роко застосовується методика епідермального дослідження листя рослин, мацерації деревини тощо. При цьому за окремими клі­тинними утвореннями (волокнами, судинами і т. ін.), комплекса­ми клітин, частинами рослин встановлюється їх таксономічна належність, тобто можливість віднесення до визначеного виду (роду), чи вирішується питання про їх тотожність. При дослі­дженні об'єктів тваринного походження застосовуються методи­ка проведення «лужного гідролізу» (термохімічної обробки) волос­ся тварин, що дозволяє вивчати комплекси клітин і встановлюва­ти таксономічну належність (природу) досліджуваного волосся, а також гістологічний аналіз шкіри і кісток тварин, пір'я птахів, риб'ячої луски тощо.

352

Розділ 2

ОКРЕМІ ВИДИ ЕКСПЕРТИЗ

353

Для аналізу фізико-хімічних ознак досліджуваних об'єктів ви­користовуються різні хімічні й фізичні методи дослідження, які дозволяють вивчати їх внутрішню структуру як у незмінному, так і в зміненому під впливом факторів зовнішнього середовища стані. З цією метою застосовуються різні методи хроматографії, електрофорез, макро- і мікрофотографії, дослідження об'єктів у поляризованому світлі, хімічні методи витягу компонентів клітин­ної речовини (наприклад алкалоїдів) тощо. Значному підвищенню якості проведених досліджень сприяє застосування математич­них методів (статистична обробка матеріалу, моделювання}-.

Об'єктами судово-біологічної експертизи можуть бути окремі організми ботанічного і зоологічного походження, чи їх співтова­риства (комплекси), частини цих організмів (органи чи комплек­си органів, тканини, групи клітин чи окремі клітини), а також відомості про них, що знаходяться в матеріалах кримінальної чи цивільної справи.

Навколишній рослинний і тваринний світ складається з одно­клітинних і багатоклітинних організмів. До одноклітинних орга­нізмів належать багато нижчих рослин (гриби, водорості тощо), найпростіші тварини (мешканці водного середовища, більшість паразитуючих форм рослин і тварин). Це та частина біологічних об'єктів, що не може бути виявлена при проведенні початкових слідчих дій. Про її існування слідчий (суд) може тільки догадува­тися. Багатоклітинні організми — це нижчі та вищі рослини, без­хребетні й хребетні тварини.

Отже, до об'єктів судово-біологічної експертизи належать:

• одноклітинні організми (мікроби, бактерії, деякі водорості, найпростіші);

• багатоклітинні організми: вищі та нижчі рослини — цілі ор­ ганізми чи їх частини (листя, стебла, шматки деревини, корені, плоди, насіння, спори, пилок); хребетні й безхребетні тварини, цілі організми чи їх частини (похідні шкірних покривів — волос­ ся, пір'я, луска; частини зовнішніх і внутрішніх органів — крила, вусики, ноги, частини кістяків);

• природні комплекси рослинних і тваринних організмів чи їх частин, що потрапили на конкретні предмети-носії в результаті їх контактної взаємодії з останніми;

• штучні комплекси рослинних і тваринних організмів (части­ ни стогів, копиць, буртів, кагатів);

• продукти життєдіяльності рослинних і тваринних організ­ мів (мед, камедь, екскременти);

— продукти переробки рослинних і тваринних організмів

(комбікорм, борошно, гашиш, кісткове борошно, шматки хутра, шкіри).

У класичній біології сукупність ознак біологічних об'єктів слу­гує критерієм систематизації всього живого. Так, відповідно до таксономічної класифікації рослини і тварини систематизовані і субординовані. Основною таксономічною категорією є вид. По­тім йдуть рід, родина, ряд, клас, тип. Між ними знаходяться про­міжні категорії. При проведенні судово-біологічних досліджень для вивчення диких форм живих організмів найбільше значення має їх підвидова градація: для домашніх тварин — породи, для культурних рослин — сорти. Віднесення біологічних об'єктів до визначеного виду, роду, родини, ряду, класу, типу охоплюється рамками встановлення групової належності.

Слід зазначити, що в даний час на навколишнє середовище ве­ликий вплив справляє антропогенний фактор, тобто людина і ре­зультати її господарської діяльності. Вона змінює екологію сере­довища, що веде до утворення нових форм живих організмів, до зміни їх поведінки, і це може бути важливою інформацією для су­дово-біологічних досліджень.

Підготовка матеріалів для судово-біологічної експертизи

Судово-біологічна експертиза досліджує широке коло об'єктів живої природи. Щоб знайти, зафіксувати і підготувати ці об'єкти для експертного дослідження, необхідно дотримуватись визначе­них правил і володіти різними прийомами.

Варто підкреслити, що багато біологічних об'єктів, які потра­пили у сферу скоєного злочину, і такі, що несуть певну інформа­цію про нього, можуть перебувати у життєдіяльному стані, під­порядкованому суворим біологічним закономірностям (циклам розвитку, ритмам тощо), впливу факторів навколишнього сере­довища (температурних коливань, інсоляції і т. ін.), які спричи­няють у цих об'єктах необоротні зміни. Це призводить до повного зникнення потрібної інформації внаслідок переходу організмів з одного стану в іншій (у результаті змін ознак об'єктів чи зникнен­ня самих об'єктів) або до знищення самих об'єктів (у процесі їх гниття тощо). Тому біологічні об'єкти, що підлягають експертному дослідженню, повинні доставлятися в судово-експертну устано­ву в найкоротший строк. Якщо за певних причин зробити це неможливо, їх необхідно зафіксувати. До об'єктів, що направляю­ться на експертизу, треба додавати опис їх зовнішніх морфоло­гічних ознак (кольору, розмірів) і стану (наприклад, можливі за-

1/423 — 4-2531

ОКРЕМІ ВИДИ ЕКСПЕРТИЗ

Розділ 2

354

писи про те, що конкретна тварина вільно пересувалася, ви­значена рослина перебувала в стадії цвітіння тощо).

Організми {рослини і тварини), що живуть у водному середови­щі і на ділянках місцевості з підвищеною вологістю варто пред­ставляти на експертизу разом із субстратом (у воді, мулі, грунті). Упаковувати їх треба таким чином, щоб до субстрату забезпечу­вався постійний чи періодичний доступ повітря, що перешко­джає відмиранню і загниванню живих організмів.

Тверді рослинні об'єкти (листя, стебла, корені, деревина) необ­хідно поміщати в паперові пакети чи в картонні коробки з амор­тизаційним матеріалом (прошарками вати з паперовими про­кладками), призначеним для захисту цих об'єктів від механічних ушкоджень. Необхідно дотримуватись правил роздільного упаку­вання кожного рослинного об'єкта.

Живі об'єкти тваринного походження треба поміщати в скляні чи металеві ємності, до яких має забезпечуватися доступ повітря (шляхом проколювання пробок, упакування ємностей щільними сітками тощо). Тверді мертві об'єкти тваринного походження та їх частини (різні комахи, дрібні молюски тощо) необхідно упакову­вати в коробки і перекладати шарами вати. М'якотілі об'єкти тре­ба доставляти в судово-експертну установу у фіксуючих рідинах (формалін, 70 %-й спирт). Так само повинні пересилатися соко­виті плоди і частини рослин. Частини об'єктів тваринного похо­дження (шкіру тварин, кістки з м'якими тканинами тощо) необ­хідно рясно пересипати кухонною сіллю (бажано марки «Екстра»).

Неприпустимо представляти на експертизу біологічні об'єкти в запаяних (без вентиляції) пакетах з поліетилену й інших аналогіч­них матеріалів, оскільки в більшості випадків це призводить до їх псування (найчастіше — до загнивання). Обвуглені об'єкти рос­линного і тваринного походження треба поміщати між; шарами вати з паперовими прокладками.

Слідчий (суд) повинен враховувати, що на поверхні предметів-носіїв мікрокількості біологічного матеріалу, як правило, не фік­суються. При виконанні слідчих дій вони можуть бути втрачені. Тому при діях з предметами-носіями, на яких передбачається на­явність мікрокількостей біологічного матеріалу, слід дотримува­тися певних заходів обережності. Передбачувані місця розташу­вання мікрослідів необхідно відразу ж ізолювати від інших місць. З цією метою їх треба обшивати білою тканиною, обклеювати чистим папером, плівкою чи упаковувати предмет-носій у білу тканину. Предмети-носії, що оглядаються, слідчий повинен по-

¹

І

355

міщати на чисту підкладку (папір, тканину), оскільки це дозволяє направляти на експертизу мікрочастинки, що відокремилися.

При вилученні і направленні на дослідження деяких біологіч­них об'єктів необхідно дотримуватись особливих правил. Так, з великих сукупностей (стогу сіна чи соломи, ділянки місцевості то­що) варто вилучати 0,5—1 кг об'єктів рослинного походження. У складі матеріалу, що вилучається, мають бути представлені всі групи об'єктів, що складають конкретну сукупність. При вияв­ленні малих кількостей ботанічного матеріалу варто вилучати всі рослини чи їх частини. Рослини треба упаковувати в паперові па­кети (краще окремо одну від одної) так, щоб вони не були стисну­ті й зігнуті. Вологі рослини перед відправленням на дослідження необхідно висушити при кімнатній температурі.

При виявленні слідів чи пошкоджень на непереміщуваних об'єктах (корі, деревині, листі, стеблах) їх необхідно вилучати ра­зом з тим матеріалом, на якому вони залишені, щоб ці сліди чи пошкодження були оточені вільною від слідів чи непошкодженою рослинною тканиною. З цією метою зразки треба випилювати чи вирізувати, а потім упаковувати.

Рослини з локальних ділянок місцевості, призначені для порів­няння з рослинами чи їх частинами, виявленими на предме-тах-носіях (одягу, взутті, деталях транспортних засобів), необхід­но вилучати в цілому вигляді. Кожну рослину варто упаковувати окремо від інших (в окремі пакети чи між шарами паперу). При цьому треба вказати місце, звідки вилучені рослини, а також те, як вони представлені на ньому (у вигляді поодиноких чи множин­них екземплярів, суцільного покриву). У разі потреби рослини-зразки повинні висушуватися і складатися так, щоб вони не зла­малися. Якщо на рослинах-зразках є об'єкти тваринного похо­дження (комахи, колонії мікроорганізмів), їх треба вилучати ра­зом з ними.

Об'єкти, необхідні для проведення дендрохронологічних дослі­джень (встановлення віку, єдиного цілого рослин, місць їхнього виростання), повинні представлятися на експертизу в такій кіль­кості, що дозволяє одержати їх повний поперечний зріз.

Є певна специфіка у вилученні і направленні на дослідження об'єктів тваринного походження. При виявленні на місці події ве­ликої кількості вовни тварин на експертизу необхідно направля­ти її зразки вагою 0,5—1 кг. Причому вони мають містити в собі всі природні сукупності вовни (косиці, штапелю) і відображати всі її колірні характеристики. Такого ж принципу добору необхід­но дотримуватись і при вилученні зразків вовни, призначених

23 + 1/4 — 4-2531

356

Розділ 2

ОКРЕМІ ВИДИ ЕКСПЕРТИЗ

357

для проведення порівняльного дослідження. Вовна з тіла твари­ни завжди повинна відбиратися «щипком» (у рідких випадках — шляхом вичісування). Зрізаний зразок вовни непридатний для порівняльного дослідження. У зразках має бути не менш 50—100 волосин, взятих зі спини, черева, боків, лап, хвоста, морди тва­рини. Кожен зразок треба поміщати в паперовий пакет, на якому вказати, з якого місця зразок відібраний.

Якщо дослідженню підлягає виявлений у великій кількості мед, з кожної ємності, в якій він міститься, треба вилучити зразок ва­гою до 0,5 кг за правилами середньої проби. При цьому мед необ­хідно ретельно перемішувати. За таким же принципом відбира­ють зразки меду, призначені для проведення порівняльного до­слідження.

Сухі екскременти треба упаковувати в паперові пакети, а рід­кі — у скляні ємності. До них потрібно додавати довідки про те, який корм згодовувався тварині у вказаний період.

На експертизу, призначену для встановлення природи біоло­гічних об'єктів, що знаходяться в порошкоподібному стані (роз­терті частини рослин, тварин, борошна тощо), треба направляти не менш 5 г цих об'єктів (якщо вони виявлені у великій кількості). При виявленні речовини вагою до 5 г необхідно направляти на дослідження цю речовину в повному обсязі. Кількість зразків, що відбираються для проведення порівняльного дослідження, по­винна співвідноситися з кількістю підлягаючого експертному до­слідженню матеріалу чи навіть дорівнювати йому. Наприклад, при виявленні 10г порошкоподібної речовини, схожої на гашиш, з партії цієї речовини треба вилучити зразок, що не поступається вагою виявленій речовині.

Крім дотримання зазначених основних прийомів підготовки біологічних об'єктів для судово-біологічної експертизи, велике значення для успішного проведення останньої мають дані щодо об'єктів, зафіксовані в матеріалах справи {протоколах огляду місць подій, вилучення речових доказів і зразків, допитів).

Необхідно зазначити, що, чим повніше викладені в постанові (ухвалі) про призначення експертизи обставини події (дані про те, в якій місцевості відбулася подія, в який час доби, року і за яких погодних умов), тим більшу інформацію про досліджувані речові докази буде мати експерт, що, у свою чергу, сприятиме успішному проведенню експертизи та формуванню правильних висновків.