Визначення часу виготовлення друкуючих засобів та їх відбитків

Необхідність вирішення такої задачі виникає головним чином тоді, коли у слідчого (суду) є підстави вважати, що документ, який підлягає експертному дослідженню, виготовлено пізніше або раніше зазначеної на ньому дати.

Існуючі методики у певних випадках дозволяють встановити час складання набору з літер типографського штифту, виготов­лення лінотипних рядків, друкування тексту на конкретній дру­карській машині, нанесення відтисків конкретною печаткою чи штампом. Однак вирішення цих питань можливе лише після ідентифікації друкуючих засобів — конкретної шрифтової каси друкарні, лінотипного матричного магазину, друкарської маши­ни, кліше печатки чи штампа.

Для встановлення часу складання ручного і лінотипного набо­ру, за допомогою якого віддруковано підроблені документи (тек­сти, бланки), необхідні зразки відбитків шрифту, з літер якого складений цей набір, і знаків лінотипних матриць у вигляді різ­номанітної друкованої продукції (книг, журналів тощо), виготов­леної до і після передбачуваного часу складання досліджуваного набору. Відбір цих зразків доцільно проводити за участю фа­хівця.

При вирішенні питання про час виконання тексту на конкрет­ній друкарській машині, нанесення на документи відтисків ви-

значеною печаткою чи штампом експерту необхідні зразки від­тисків зазначених друкуючих засобів, тобто тексту, виконаного на друкарській машині, відтисків печатки чи штампа, викона­них до і після передбачуваного часу виготовлення досліджувано­го документа. При цьому перед експертом можуть бути поставле­ні такі питання:

1. Коли складено ручний набір типографського штрифту, за допомогою якого віддруковано досліджуваний текст (бланк доку­ мента)?

2. Коли виготовлено лінотипний набір, за допомогою якого від­ друковано текст документа?

1. Коли віддруковано машинописний текст документа?

2. Коли нанесено відтиски печатки (штампа) на документ?

Встановлення осіб, які виготовили друковані засоби та їх відбитки

Сучасні можливості експертизи дозволяють встановлювати осіб, котрі намалювали і вирізали друковану форму або виконали зображення її відбитка на самому документі (бланк, відтиск пе­чатки і штампа). Якщо є підозрюваний у виготовленні мальова­них чи вирізаних друкуючих форм, питання експерту може бути сформульовано так: А. чи іншою особою намальована (вирізана) друкована форма (печатка, штамп тощо)?

Якщо конкретний виготовлювач мальованих чи вирізаних друкуючих форм невідомий, за допомогою експертизи може бути вирішене питання про єдине джерело їх виготовлення, зокрема питання про те, чи не намальовані (вирізані) досліджувані друко­вані форми тією самою особою, що може бути з'ясоване лише за наявності відтисків. У даному разі перед експертом може бути поставлене питання, однією чи різними особами намальовані (вирізані) друковані форми, якими нанесені відтиски на доку­менті.

Для одержання відповіді на зазначені питання потрібні порів­няльні матеріали, що відповідають визначеним вимогам. Най­більшу цінність являють вільні зразки, тобто вирізані чи намальо­вані друковані форми або намальовані зображення їх відбитків, виконані передбачуваним виготовлювачем досліджуваних об'єк­тів у період, найбільш близький до того часу, коли були виготов­лені ці об'єкти.

Крім вільних зразків, велике значення для проведення екс­пертного дослідження мають зразки експериментальні. Особливо

94

Розділ 2

95

значну роль останні відіграють у разі відсутності вільних зразків. При відібранні експериментальних зразків необхідно одержати відповідні друковані форми чи їх відтиски, виготовлені особою, підозрюваною у виготовленні досліджуваних об'єктів, у звичай­ній для неї манері, тобто з використанням звичних для неї зна­рядь, матеріалів, технічних прийомів. Після цього даній особі варто запропонувати виготовити друковані форми чи їх відбит­ки з тих самих матеріалів (з використанням тих самих знарядь і технічних прийомів), що застосовувалися при виготовленні дослі­джуваних об'єктів.