- •Зм 2. Електричні кола змінного струму 54
- •Зм 3. Трифазні електричні системи 98
- •Зм 4. Перехідні процеси в електричних колах 121
- •Зм 5. Магнітні кола 136
- •Зм 6. Трансформатори 153
- •Зм 7. Електричні машини 177
- •Додаток 236
- •Список рекомендованої літератури 239 Передмова
- •Електротехніка Вступ
- •Зм 1. Електричні кола постійного струму
- •1.1. Елементи і режими роботи електричних кіл.
- •1.1.1. Закон Ома для ділянки кола.
- •1 .1.2. Напруга на клемах джерела.
- •1.1.3. Енергетичні співвідношення. Закон Джоуля–Ленца.
- •1.1.4. Режими роботи електричних кіл.
- •1.1.5. Точки характерних режимів на зовнішній характеристиці джерела.
- •1.1.6. Способи з’єднання споживачів
- •1.1.7. З’єднання гальванічних елементів живлення.
- •1.1.7.1. Послідовне з’єднання гальванічних елементів.
- •1 .1.7.2. Паралельне з’єднання гальванічних елементів.
- •1.1.7.3. Змішане з’єднання гальванічних елементів.
- •1.2. Розрахунок електричних кіл постійного струму.
- •1.2.1. Розрахунок простих кіл електричного струму.
- •1.2.2. Перетворення трикутника опорів в еквівалентну зірку.
- •1.2.3. Закони Кірхгофа.
- •1.2.4. Розрахунок складних кіл постійного струму.
- •1.2.4.1. Безпосереднє використання законів Кірхгофа для розрахунку складних кіл.
- •1.2.4.2. Метод контурних струмів.
- •1.2.4.3. Метод вузлових напруг.
- •1.2.4.4. Метод еквівалентного генератора.
- •1.2.4.5. Метод суперпозиції.
- •1.3. Нелінійні опори в колах постійного струму.
- •1.3.1. Коло з двома послідовними нелінійними опорами.
- •1.3.2. Коло з двома паралельними нелінійними опорами.
- •1.3.3. Змішане з’єднання нелінійних опорів.
- •1.3.4. Приклад розрахунку схеми стабілізації струму.
- •Питання для самоперевірки.
- •Зм 2. Електричні кола змінного струму
- •2.1. Основні поняття.
- •2.2. Синусоїдальні змінні струми.
- •2.2.1. Діюче (ефективне, середньоквадратичне) значення.
- •2.2.2. Середнє значення змінного струму.
- •2.2.3. Потужність синусоїдального змінного струму.
- •2.2.4. Зображення синусоїдальних величин векторами, що обертаються.
- •2.2.4.1. Вектори, що обертаються.
- •2.2.4.2. Додавання синусоїдальних величин.
- •2.2.4.3. Векторні діаграми.
- •2.3. Елементи кіл змінного струму
- •2 .3.1. Активний опір на змінному струмі.
- •2.3.2. Індуктивність на змінному струмі.
- •2.3.3. Конденсатор на змінному струмі.
- •2.3.4. Послідовне з’єднання елементів r, l, c на синусоїдальному змінному струмі.
- •2 .3.5. Паралельне з’єднання елементів r, l, c на синусоїдальному змінному струмі.
- •2.3.6. Еквівалентний перехід від послідовної схеми до паралельної.
- •2.3.7. Змішане з’єднання елементів r, l, c на синусоїдальному змінному струмі.
- •2.4. Символічний метод розрахунку кіл синусоїдального струму.
- •2.4.1. Комплексні числа. Форми представлення та основні операції.
- •2.4.2. Уявлення параметрів електричного змінного струму через комплексні числа
- •2.4.3. Активна, реактивна і повна потужність.
- •2.4.4. Розрахунок складних кіл змінного струму.
- •2.4.5. Значення cos .
- •2.4.6. Фазоперетворювач.
- •2.5. Резонансні явища в електричних колах змінного струму.
- •2.5.1. Резонанс в послідовному колі.
- •2 .5.2. Резонанс при паралельному з’єднанні елементів.
- •2.5.3. Резонанс при змішаному з’єднанні елементів
- •Питання для самоперевірки.
- •Зм 3. Трифазні електричні системи Вступ
- •3 .1. Устрій генератора трифазного струму
- •3.2. З’єднання джерела і навантажень
- •3.2.1. Незв’язана система трифазних струмів
- •3.2.2. З’єднання «зіркою» в трифазних колах.
- •3 .2.2.1. Чотирипровідна система.
- •3 .2.2.2. Трипровідна система.
- •3.2.2.3. Потужність трифазного кола при з’єднанні «зіркою».
- •3.2.3. Розрахунок трифазного кола при з’єднанні зіркою.
- •3.2.3.1. Трипровідна система з симетричним навантаженням.
- •3.2.3.2. Чотирипровідна система при несиметричному навантаженні.
- •3.2.4. Методика розрахунку з використанням комплексних чисел.
- •З’єднання «трикутником» в трифазних колах.
- •3.2.5.1. З’єднання обмоток генератора за схемою «трикутник».
- •3.2.5.2. З’єднання споживачів за схемою «трикутник».
- •3.2.5.3. Фазні і лінійні струми при з’єднанні «трикутником».
- •3.2.5.4. Потужність трифазного кола при з’єднанні навантажень «трикутником».
- •3.2.6. Комбінації з’єднань джерела і споживачів у трифазних системах.
- •3.2.6.1. З’єднання «зірка – зірка»
- •3.2.6.2. З’єднання «зірка – трикутник»
- •3.2.6.3. З’єднання «трикутник – трикутник»
- •3.2.6.4. З’єднання «трикутник – зірка»
- •3.3. Заземлення в мережах трифазного струму.
- •Питання для самоперевірки.
- •Зм 4. Перехідні процеси в електричних колах Вступ
- •4.1. Закони комутації
- •4.2. Загальні принципи аналізу перехідних процесів
- •4.3. Комутація напруги в rC-колі.
- •4.4. Комутація напруги в rL-колі.
- •4.5. Операторний метод розрахунку перехідних процесів.
- •4 .6. Застосування операторного методу для розрахунку та аналізу rLc-кіл.
- •Питання для самоперевірки.
- •Зм 5. Магнітні кола
- •5.1. Магнетизм, магніти, магнітні полюси.
- •5.2. Магнітні кола.
- •5.3. Закон повного струму.
- •5.4. Закон Ома для магнітного кола.
- •5.5. Властивості феромагнітних матеріалів.
- •5.6. Розрахунок нерозгалуженого магнітного кола.
- •5.7. Розрахунок розгалужених магнітних кіл.
- •Питання для самоперевірки.
- •Зм 6. Трансформатори Вступ
- •6.1. Устрій однофазного трансформатора напруги.
- •6.2. Режими роботи трансформатора
- •6.2.1. Холостий хід трансформатора
- •6.2.2. Навантажений режим трансформатора.
- •6.2.3. Рівняння намагнічуючих сил трансформатора.
- •6.2.4. Схеми заміщення.
- •6 .2.5. Векторна діаграма навантаженого трансформатора.
- •6.2.6. Приклад використання схеми заміщення для спрощення розрахунків
- •6.2.7. Зміна вторинної напруги трансформатора
- •6.3. Основні практичні розрахункові співвідношення для однофазного трансформатора малої потужності.
- •6.4. Трифазні трансформатори
- •6.4.1. Групи з’єднання обмоток трифазного трансформатора.
- •6.4.2. Номінальні параметри трансформатора
- •6.4.3. Дослід короткого замикання
- •6.4.4. Дослід холостого ходу
- •6.4.5. Коефіцієнт корисної дії (к.К.Д.) трансформатора
- •6.5. Автотрансформатори
- •Питання для самоперевірки.
- •Зм 7. Електричні машини
- •7.1. Асинхронні електричні машини.
- •7 .1.1. Принцип дії асинхронної машини
- •7.1.2. Збудження обертового магнітного поля.
- •7.1.3. Устрій асинхронної машини.
- •7.1.4. Робочі процеси в асинхронній машині.
- •7.1.5. Баланс активних потужностей асинхронного двигуна.
- •7.1.6. Режими роботи асинхронних машин.
- •7.1.7. Регулювання частоти обертання валу асинхронного двигуна.
- •7.1.8. Асинхронний лінійний двигун (лад).
- •7.1.9. Однофазний асинхронний двигун.
- •7.2. Синхронні електричні машини.
- •7.2.1. Принцип дії синхронних машин.
- •7.2.2. Устрій і принцип дії синхронних генераторів.
- •7.2.2.1. Основні частини синхронної машини.
- •7.2.2.2. Отримання синусоїдальної ерс.
- •7.2.2.3. Багатополюсні генератори.
- •7.2.3. Робочий процес синхронного генератора
- •7.2.3.1. Холостий хід.
- •7.2.3.2. Навантажений режим.
- •7.2.4. Векторна діаграма навантаженого синхронного генератора
- •7.2.5. Зовнішня і регулювальна характеристики.
- •7.2.6. Паралельна робота синхронного генератора із мережею.
- •7.2.6.1. Підключення синхронного генератора до мережі.
- •7.2.6.2. Робота синхронного генератора після включення в мережу.
- •7.2.6.3. Регулювання активної потужності синхронного генератора.
- •7.2.6.4. Обертовий момент на валу генератора.
- •7.2.7. Синхронні двигуни
- •7.2.8. Принцип роботи синхронного двигуна.
- •7.3. Машини постійного струму.
- •7.3.1. Устрій машини постійного струму
- •7.3.2. Магнітна система.
- •7.3.3. Принцип дії генератора постійного струму.
- •7.3.4. Робочий процес в генераторі постійного струму.
- •7.3.5. Реакція якоря.
- •7.3.6. Комутація.
- •7.3.7. Зовнішня характеристика.
- •7.3.8. Виникнення електромагнітного обертового моменту.
- •7.3.9. Двигуни постійного струму.
- •Питання для самоперевірки.
- •Додаток
- •Префікси для кратних одиниць
- •Список рекомендованої літератури
2 .5.2. Резонанс при паралельному з’єднанні елементів.
На рис. 2.28 показана схема кола при паралельному з’єднанні елементів r, L і C. На схемі показані струми і напруги у середньоквадратичних значеннях. Коло живиться від джерела змінної напруги u = Umsin ωt.
Для паралельної схеми з’єднання елементів можна записати модуль провідності (див. п. 2.3.5).
При матимемо bL – bC = 0. Звідки yрез = g = ymin. Умножаючи (bL – bC) на U, отримаємо IL – IC = 0 або IL = IC. Це є резонанс струмів. Загальний струм кола буде gU = yminU = Imin.
Рис. 2.29.
В колі, що представлено схемою на рис. 2.28: IL = U /(2fL) = U / (ωL); IC = U 2fC = U ωC; Ir = U /r.
Вектор загального струму в колі дорівнює геометричній сумі векторів струмів віток: , а модуль загального струму .
Самостійно дослідити залежності струму в елементах кола від частоти ω можна, скориставшись математичною моделлю, наведеною на листку MathCAD (рис. 2.29). Змінюючи значення параметрів кола (r, C, L, U) у верхньому рядку листка і відслідковуючи зміни на поєднаних графіках I = I(ω), Іr = Іr(ω), ІL = ІL(ω), ІC = ІC(ω) можна впевнитись у викладених відомостях.
При ω = 0: IL = ; IC = 0; Ir = U /r; I = .
При ω = ωрез: IL = IC ; I = Ir = U /r.
При ω : IL 0; IC ; Ir = U /r; I .
Графік залежності струмів Ir, IL, IC, і I в елементах паралельного з’єднання від частоти має вид, представлений на рис. 2.29.
Добротність для паралельного включення активного опору, індуктивності і ємності визначається виразом:
.
Резонанс струмів широко використовується в промислових електроенергетичних установках для покращання cos .
2.5.3. Резонанс при змішаному з’єднанні елементів
Резонанс струмів може виникнути в змішаному колі, показаному на рис. 2.30-а. Паралельна еквівалентна схема заміщення змішаного кола показана на рис. 2.30-б.
Як показано в п. 2.3.7, повна провідність кола визначається за формулою
а) б)
Рис. 2.30.
При резонансі в змішаному колі bL – bC = 0 або:
.
Звідки .
В ідеальному випадку, коли r1 = r2 = 0: .
П ри резонансі в даній схемі коефіцієнт потужності (cos ) дорівнює одиниці.
Повна потужність дорівнює активній потужності S = P.
Реактивна потужність дорівнює нулю Q = QL – QC = 0.
На рис. 2.31 показана векторна діаграма при резонансі в змішаному колі.
Змішана схема при r1 = r2 = 0 перетворюється в чисто паралельну і в ній спостерігається звичайний резонанс струмів.
Для резонансу струмів характерно, що загальний струм в нерозгалуженій частині кола при певному збігу параметрів кола може бути значно менший струмів в кожній з віток. Для ідеального кола (r1 = r2 = 0) загальний струм дорівнює нулю, а струми віток з ємністю і індуктивністю існують: вони рівні за модулем і зсунуті за фазою на 180.
Резонанс в змішаному колі може бути отриманий шляхом підбору параметрів r1, r2, L, C при заданій частоті джерела живлення або шляхом підбору частоти джерела живлення при заданих параметрах кола.
Питання для самоперевірки.
Які ЕРС, напруги і струми називають змінними?
Які нові елементи проявляють свої властивості в колах змінного струму?
Основні параметри синусоїдального змінного струму, напруги, ЕРС.
Що визначають поняття початкова фаза і зсув фаз?
Що розуміють під діючим значенням?
Яку величину напруги показує вольтметр, включений у звичайну розетку вашої квартири?
Як визначається потужність р на змінному струмі?
Способи зображення синусоїдальних змінних величин: аналітичний; графічний; через вектори, що обертаються; через комплексні числа.
Що називають топографічною діаграмою?
Як проявляє себе активний опір на синусоїдальному змінному струмі? Як змінюється миттєве значення потужності на активному опорі?
Що називають індуктивністю і в чому її прояв? Як індуктивність змінює фазу струму відносно синусоїдальної напруги?
Як змінюється миттєве значення потужності на індуктивності? Що означає від’ємне значення потужності?
Що характеризує ємність? Як ємність змінює фазу струму відносно синусоїдальної напруги?
Що називають реактивним опором?
Як залежать реактивні опори індуктивності і ємності від частоти?
Розкажіть про співвідношення напруги і струму в ланцюзі з послідовно з’єднаними активним опором, індуктивністю і ємністю. Дайте визначення поняттю «повний опір кола».
Поясніть поняття повна, активна і реактивна провідності.
Поясніть побудова векторних діаграм для послідовного з’єднання активного опору, індуктивності і ємності.
Поясніть побудова векторних діаграм для паралельного з’єднання активного опору, індуктивності і ємності.
Обґрунтуйте еквівалентну заміну послідовного з’єднання паралельним. Проілюструйте доцільність такої заміни для кола із змішаним з’єднанням елементів r, L, C.
Поясніть сутність символічного методу розрахунку кіл синусоїдального змінного струму. Чи можна використовувати цей метод для кіл, в яких діють струми і напруги довільної форми?
Запишіть вирази для зображень напруги і струму для найпростіших кіл: із активним опором; із індуктивністю; із ємністю.
Поясніть поняття активна, реактивна і повна потужності. Які вирази їх визначають?
Поясніть поняття «трикутник напруг, опорів, потужностей». Поясніть, чому індуктивному і ємнісному опорам приписуються різні знаки.
Як визначається коефіцієнт потужності? Поясніть його значення.
Поясніть роботу фазоперетворювача.
Поясніть сутність коливального процесу в електричному колі.
Які елементи складають коливальний контур? Поясніть поняття «частота власних коливань коливального контуру».
Яке явище називається резонансом напруг? Складіть умова резонансу напруг і поясніть зміною яких параметрів можна досягти режим резонансу.
Чи може у колі, що включає послідовно з’єднані елементи L і C, утворюватись напруга більша за напругу живлення? Якщо так, то за яких умов?
За допомогою яких приладів і за якими ознаками можна судити про настання резонансу напруг? Накресліть частотні характеристики послідовного коливального контуру і поясніть їх форму.
Поясніть поняття «добротність» коливальної системи.
Які прояви резонансу струмів мають місце?