288 Функції, процес і механізм менеджменту

Таблиця 5.6

Кількість взаємозв'язків менеджера з підлеглими залежно від їх кількості

Кількість підлеглих	Кількість взаємозв'язків
1	1
2	6
3	18
4	44
5	100
6	222
7	490
8	1080
9	2376
10	5210
11	11 374
12	24 708
18	2 259 602

Формула становить швидше теоретичний інтерес, оскільки на практиці здійснюють управлінські заходи, що зменшують кількість і частоту посадових зв'язків, які потребують контролю менеджера, дають змогу розширити діапазон управління і зменшити втрати, спричинені надмірною кількістю підрозділів (підлеглих). Тому вважають, що одному менеджеру можна безпосередньо підпорядкувати від 8 до 15 підлеглих, хоча цю тезу не варто сприймати догматично. Якщо кожний вищий керівник у своєму підпорядкуванні має чотирьох підлеглих, а майстру підпорядковано п'ятнадцять робітників, то при дванадцяти рівнях ієрархії загальна кількість працівників може досягти 251 658 248 осіб.

Для структурування в організації людей потрібно дотримуватися «золотої середини» між суперорганізацією і слабкою організацією. За суперорганізації (адміністрування) управлінські дії настільки регламентовані, що навіть в особливих умовах менеджери не мають належної свободи дій, змоги виявити ініціативу, а за слабкої організації менеджер змушений постійно імпровізувати.

Дії менеджера, пов'язані із процесним організуванням менеджменту, не обмежені визначенням повноважень, обов'язків, відповідальності й діапазону управління. Важливою складовою організування процесів є визначення

Функція менеджменту «оперативне регулювання»

269

операцій і процедур з виконання управлінських рішень, що є одним з найслабших аспектів управлінської діяльності. Отже, необхідна кваліфікована підготовка рішень, своєчасне доведення їх до виконавців, контроль за реалізацією.

5.6. Функція менеджменту • , «оперативне регулювання»

Кожна послідовність загальних функцій менеджменту є ланцюжком, що починається з визначення цілей або планування, а закінчується контролем. Без оперативної діяльності управлінців цей ланцюжок розривається.

Згідно з теоремою англійського кібернетика (теорема необхідної різноманітності) Р. Ешбі для того, щоб успішно протистояти середовищу, складність і швидкість прийняття рішень в організації повинна відповідати складності і швидкості змін, які відбуваються в середовищі. Тобто для своєчасної реакції на зміни середовища необхідне оперативне регулювання — визначення і реалізація таких форм активності організації, які забезпечують досягнення її цілей.

Оперативне регулювання як функція менеджменту — повсякденний вплив менеджера на перебіг господарських процесів та виконання об'єктом управління запланованих завдань і прийнятих рішень.

Виробничо-господарські процеси всередині організації теж надзвичайно динамічні, оскільки на них впливають різноманітні фактори. За цих умов досягти мети організації можна, лише постійно регулюючи функціонування об'єкта управління.

Необхідність в оперативному регулюванні діяльності організації виникає при відхиленні її від стратегічної лінії розвитку, тобто порушенні стійкості організації натепер і в перспективі (див. рис. 5.27).

Оперативне регулювання передбачає розроблення оперативних планів та завдань, організацію виконання оперативних планів і завдань, організацію поточного контролю і регулювання ходу робіт. Співвідношення стратегічного й оперативного управління ілюструє рис. 5.28.

Місце, роль і значення оперативного регулювання у процесі управління маркетинговою діяльністю, виробниц-

270

Функції, процес і механізм менеджменту

то а

,^о*^у__<■ /}> Нестійке становище організації

А

Стійке становище організації

Час

Рис. 5.27. Схема регулюючого впливу на діяльність організації

Стратегічне управління

Оперативне управління

	Місія організації
	Цілі організації
	Стратегія діяльності організації
	Стратегічні плани
	Поточні плани
Оперативні плани
Оперативне регулювання виробничо-господарських процесів

Рис. 5.28. Співвідношення стратегічного та оперативного управління

твом і фінансами неоднакові. У маркетинговій діяльності провідним є розроблення стратегії маркетингу. В процесі її здійснення оперативне регулювання не має суттєвого значення, а іноді може призвести до деформацій. Значно важливішу роль відіграє оперативне регулювання в управлінні виробничою і фінансовою діяльністю організації. Нерідко оперативні управлінські заходи визначають загальний її результат.

Оперативне регулювання здійснює керуюча система організації, спрямовуючи його на діяльність керованої. Ре-

Функція менеджменту «оперативне регулювання»

271

гулюючий вплив керуючої системи повинен бути плановим і містити конкретні способи регулювання і контролю робіт.

Планування оперативних управлінських робіт

Оперативні плани та завдання, як правило, бувають двох видів. Один з них є конкретизацією основних напрямів управлінських дій для виконання плану господарсько-фінансової діяльності. Це організаційні плани, що відображають перелік, послідовність робіт, взаємозв'язок діяльності окремих підрозділів та працівників управління щодо виконання планів економічного й соціального розвитку та досягнення сформульованих цілей (плани маркетингової діяльності, плани закупівлі сировини і обладнання, плани відряджень працівників управління тощо).

Інший вид оперативних планів та завдань є результатом поточного аналізу діяльності об'єкта управління і передбачає негайне втручання в господарські процеси з метою їх регулювання. Наприклад, у зв'язку з масовим надходженням сировини одночасно на кілька залізничних станцій необхідно скласти оперативний план розвантаження вагонів і транспортування вантажів на склади організації, передбачивши напрямки руху вантажопотоків, необхідні транспортні засоби, осіб, відповідальних за розвантаження вагонів, доставку, прийом і розміщення на складах вантажів.

На розроблення оперативних планів та завдань впливають тактика виконання планових показників господарювання, яка враховує наявні засоби та ресурси (матеріально-грошові, трудові та ін.), і кон'юнктура ринку. Особливістю оперативних планів та завдань є негайність, конкретність, адресність виконання.

Оперативне регулювання і контролювання ходу робіт

Виконання оперативних планів та завдань розпочинається з конкретизації оперативних планів у формі завдань і доведення їх до виконавців. Конкретизують плани з урахуванням об'єктів управління, термінів, операцій, відповідальних осіб. Як правило, цю роботу менеджер здійснює на оперативних нарадах працівників управління, ос-

272

Функції, процес і механізм менеджменту

Функція менеджменту «мотивування»

273

кільки на ефективність виконання оперативних завдань впливає тривалість проміжку від моменту формулювання завдання до доведення його виконавцю. Доведення завдання супроводжують інструктивно-роз'яснювальною роботою з виконавцями, яка передбачає ознайомлення виконавця із загальною ситуацією та особливостями конкретного завдання, орієнтацію на успішне його виконання, уточнення посадових обов'язків і прав. Одночасно менеджер повинен забезпечити умови для виконання оперативного завдання — поєднати його з попередніми завданнями чи скасувати ті, які неможливо виконувати паралельно, забезпечити виконавця матеріальними засобами.

Після одержання виконавцем оперативного завдання настає етап поточного контролю за його виконанням, покликаний забезпечити негайну реакцію менеджера на відхилення в господарському процесі. Засобами оперативного контролю найчастіше є особиста доповідь підлеглого, документальний контроль або інспекційна перевірка керівником.

Оперативне регулювання дає змогу динамічно реагувати на зміни зовнішнього і внутрішнього середовища, що сприяє стабільності функціонування організації.