V. Пароніми в діловому мовленні

АДРЕС. АДРЕСА.

Адрес - письмове привітання на честь ювілею тощо.

Адреса - напис на конверті, бандеролі, поштовому переказі, місце проживання чи перебування особи або місце знаходження установи.

АКТИВАЦІЯ. АКТИВІЗАЦІЯ. АКТИВНІСТЬ.

Активація – збудження чогось, посилення діяльності організму: рівень активації, енергія активації.

Активізація – спонукання кого-, чого-небудь до діяльності, більший вияв чогось: активізація дільяності кори головного мозку (організму, психічних процесів).

Активність – діяльна, енергійна участь у чому-небудь: біологічна активність, висока активність.

АПЕНДИКС. АПЕНДИЦИТ.

Апендикс – червоподібний відросток сліпої кишки людини та деяких тварин: здоровий апендикс.

Апендицит – запалення апендикса: хронічний апендицит, хворіти на апендицит.

АРТЕРІОСКЛЕРОЗ. АТЕРОСКЛЕРОЗ.

Артеріосклероз – хронічне захворювання артерій, що характеризується ущільненням у них стінок. Хворіти на артеріосклероз.

Атеросклероз – захворювання серцево-судинної системи (найбільш поширена форма артеріосклерозу). Ознаки атеросклерозу.

АФЕКТ. ЕФЕКТ.

Афект - короткочасне бурхливе переживання людини, сильне нервове збудження, іноді до знепритомнення (сильний аффект, бути у стані афекту).

Ефект - результат, наслідок яких-небудь дій, заходів (економічний ефект, ефект від лікування); сильне враження, спричинене кимось або чимось (погоня за ефектом, дешевий ефект).

БОЛІСНИЙ. БОЛЮЧИЙ. БОЛЬОВИЙ.

Болісний і болючий збігаються у значенні: 1. Пов’язаний з переживаннями, тяжкий (рідко болючий). Наприклад: Болісні шукання людяності (Д. Павличко). Софія лягла на диван. Її охопила раптом болюча журба. (Шиян). 2. Пов’язаний з фізичним відчуттям болю (рідко болісний). Болючий зуб. Болюча рана. Руки й ноги напухли, мов відра, і болісний стогін пробивався крізь малі віконця на вулицю

(Галан).

Тільки болючий у сполученням болюче місце (про щось найбільш уразливе), болюче питання, болюча справа (невідкладна справа, розв’язання якої пов’язане з труднощами).

Больовий (мед.) Больова точка. Больове відчуття у новонародженого ще недостатньо розвинене.

ВИБОРНИЙ. ВИБОРЧИЙ.

Виборний вживається, коли йдеться про виборну посаду.

Виборчий - пов'язаний з правовими нормами виборів. Наприклад: виборча кампанія, виборче право, виборчий бюллетень та ін.

ВИКЛЮЧНО. ВИНЯТКОВО.

Виключно, тобто л и ш е, т і л ь к и (виключно для співробітників комерційних банків).

Винятково вживається у значенні дуже, особливо, надзвичайно (товарна біржа має винятково важливе значення).

ВІДПУСК. ВІДПУСТКА.

Відпуск - видача, продаж чого-небудь; відпустка - звільнення на певний час від роботи, навчання.

В’ЯЗИ. М’ЯЗИ.

В’язи – шийні хребці, задня частина шиї: міцні , сильні в’язи.

М’язи (м’яз) – тканина живого організму, задтна скорочуватися, забезпечуючи функцію руху частини тіла: сильні, треновані м’язи, м’язи живота, ноги, руки.

ВИЛІКОВНИЙ. Вилікуваний.

Виліковний – який піддається лікуванню. Виліковна хвороба.

Вилікуваний – позбалений хвороби, здоровий.

ВІТАМІНІЗОВАНИЙ. ВІТАМІННИЙ. ВІТАМІНОЗНИЙ.

Вітамінізований – насичений вітамінами. Вітамінізований сік.

Вітамінний –який має в собі вітаміни; який виробляє вітаміни. Вітамінні корми. Вітамінний завод.

Вітамінозний – багатий на вітаміни. Вітамінозні продукти.

ВРАЖЕННЯ. УРАЖЕННЯ.

Враження і ураження. Дія за значенням “уражати, вражати (ранити або вбивати; порушувати життєдіяльність, нормальний стан організму)”. Засоби враженням (ураження). Ураження (враження) внаслідк хвороби.

Тільки враження вживається у значенні “те, що залишається в свідомості людини від баченого, пережитого; вплив чого-небудь на когось”. Поділитися враженнями. Справити враження.

ГАМУВАТИ. ТАМУВАТИ.

Гамувати – послаблювати, зменшувати вияв чого-небудь; заспокоювати, втихомирювати: гамувати стукіт серця, хвилювання.

Тамувати – зупиняти, стримувати плин, рух чого-небудь, не давати чому небудь виявитися повною мірою: тамувати кров, біль, кашель, плач, сміх, стогін, страх, подих, спрагу.

ДЕГЕНЕРАТИВНІСТЬ. ДЕГЕНЕРАЦІЯ.

Дегенеративність – наявність ознак виродження. Дегенеративність цього типу тварин.

Дегенерація – виродження; зниження життєвості у кожного наступного покоління організмів порівняно з попереднім. Дегенераця організму.

ДЕПРЕСИВНИЙ. ДЕПРЕСІЙНИЙ.

Депресивний – пов’язаний із хворобливим станом пригніченості, відчаю, скорботи. Депресивний стан.

Депресійний – який стосується застою в економіці капіталістичних країн. Депресійний характер труднощів.

ДИПЛОМАТ. ДИПЛОМАНТ. ДИПЛОМНИК.

Дипломат - посадова особа, яка займається дипломатичною діяльністю.

Дипломант - особа, відзначена почесним дипломом за видатні успіхи в якій-небудь галузі.

Дипломник - автор дипломної роботи, підготовленої в училищі, технікумі чи вузі.

ДИСКВАЛІФІКАЦІЯ. ДЕКВАЛІФІКАЦІЯ.

Дискваліфікація – оголошення когось не гідним або не здатним виконувати певну роботу чи обоа’язк через професійну непідготовленість.

Декваліфікація – втрата особою фахових знань, через що вона стає неспроможною виконувати свою роботу чи обов’язки.

ДИФЕРЕНЦІАЛЬНИЙ. ДИФЕРЕНЦІЙНИЙ. ДИФЕРЕНЦІЙОВАНИЙ.

Диференціальний і диференційний збігаються у значенні “який залежить від якоїсь умови; різницевий, різний”. Але диференційний вживається рідко. Диференціальні (диференційні) ознаки стилів.

Диференціальний (математичний термін) - який стосується диференціала, пов’язаний з ним. Диференціальне рівняння.

Диференційований – узгоджений з різними умовами, правилами; неоднаковий, роздільний. Диференційований залік. Диференційований підхід.

ДІЛЬНИЦЯ. ДІЛЯНКА.

Дільниця - це адміністративно-самостійний об'єкт або виробничий вузол, а також виборча дільниця.

Ділянка - частина якої-небудь поверхні, земельної площі, галузі, сфера діяльності (садова ділянка, дослідна ділянка).

ДОДЕРЖУВАТИ. ДОДЕРЖУВАТИСЯ.

Додержувати, тобто виконувати щось точно, забезпечувати наявність чогось (додержувати слова, порядку).

Додержуватися - бути прихильником якихось думок, певних поглядів, переконань.

ЕКОЛОГІЯ. ОНКОЛОГІЯ.

Екологія – наука про зв’язок організмів з навколишнім середовищем.

Онкологія – розділ медицини, що вивчає причини виникнення в людини і тварин пухлин та розробляє методи їх лікування.

ЕФЕКТИВНИЙ. ЕФЕКТНИЙ.

Ефективний - дійовий, результативний, корисний, більш досконалий. Ефективні ліки. Ефективні засоби.

Ефектний – який справляє сильне враження, розрахований на те, щоб викликати ефект, зонвшньо показовий. Ефектний танець. Ефектна поза. Ефектна гра.

ЗАЛІКУВАТИ. ЗАЛІЧИТИ.

Залікувати – 1) лікуючи, загоїти що-небудь. В госпіталі їм залікують рани, а на поправку до нас у домашні санаторії. (Кучер).

2) неправильно лікуючи, довести людину до смерті. – І взагалі, Тарасе, в цій лікарні тебе, бачу, можуть залікувати так, що підеш під білу березу. (Збанацький).

Залічити – зарахувати, включити до складу кого-небудь. Їх залічили до числа студентів.

ЗАРАЗЛИВИЙ. ЗАРАЗНИЙ.

Збігаються у значенні “який має здатність передаватися іншому (про хворобу)”. Заразлива (заразна) хвороба.

Тільки зараливий вживається у переносному значенні “який легко переймається іншими, впливає на інших”. Заразливий сміх. Заразливий почин.

ЗАЧИТАТИ. ПРОЧИТАТИ.

Слово зачитати вживається, коли йдеться про усне повідомлення, інформування слухачів щодо змісту офіційних паперів. Наприклад: зачитати заяву, резолюцію, постанову. Слово прочитати усталилось у словосполученнях: прочитати лекцію; прочитати доповідь тощо.

ЇДА. ЇЖА.

Їда – споживання їжі: їда, повільна, швидка, всухом’ятку.

Їжа – харчі: їжа багата, різноманітна, рослинни, суха, пісна.

КНИГА. КНИЖКА.

В офіційно-діловому і побутовому мовленні книгою називають зшиті в одну оправу аркуші з відповідними записами. Книжка - це окремо виданий твір. Але слово книжка має й термінологічне значення. Наприклад: трудова книжка, ощадна книжка, телефонна книжка тощо.

КРИВАВИЙ. КРОВНИЙ. КРОВ’ЯНИЙ.

Кривавий – залитий кров’ю, пов’язаний з пролиттям крові, жорстокий: кривава земля, кривава помста, криваві мозолі.

Кровний – який має спільних предків: кровний брат, кровна рідня.

Кров’яний – який міститься в крові або виник із крові: кров’яна плазма, кров’яне русло, кров’яний тиск.

ЛІКАРНЯНИЙ. ЛІКАРСЬКІЙ. ЛІКАРСЬКИЙ. ЛІКУВАЛЬНИЙ.

Лікарняний – який стосується лікарні: лікарняне містечко, заклад, одяг, режим; лікарняний лист (бюлетень) – документ, що засвідчує право робітника або службовця на тимчасове звільненням від роботи.

Лікарський – який стосується лікаря і його діяльності, іноді – лікування: лікарська діяльність, праця, обхід, консультація, етика, таємниця.

Лікарський – який стосується ліків: лікарські рослини, препарати.

Лікувальний – який пов’язаний з лікуванням, використовується для лікування: лікувальний режим, ефект, харчування, фізкультура.

МОТИВ. МОТИВАЦІЯ.

Мотив- підстава для певних дій (Релігійні мотиви у творчості І.Франка). Мотивація - сукупність мотивів, обгрунтування (Недостатня увага до мотивації поведінки учня).

НАСТІЙ. НАСТОЙКА.

Збігаються в значенні: 1) витяжка з рослин чи тваринного продукту: настій – нейтральне, настойка – розмовне. Настій шалфею. Настойка йоду.

2) настояні на горілці чи спирту ягоди, трави. Полинова настойка.

Настій – у значенні “стійкий запах чогось”. Кімната наповнена настоєм гірського зілля.

ОСОБИСТИЙ. ОСОБОВИЙ.

Особистий - який належить певній особі, стосується окремої особи, виражає її індивідуальність (особистий підпис, особисте життя).

Особовий - який стосується окремої людини. Вживається в усталених словосполученнях: особова справа, особовий склад навчальних закладів.

У російській мові на позначення цих двох понять є лише один відповідник: личный.

ПАЛЬПАЦІЯ. ПАЛЬПІТАЦІЯ.

Пальпація – метод дослідження хворого шляхом обмацування. Пальпація лімфатичних вузлів.

Пальпітація – посилене биття серця.

ПІТНИЙ. ПОТОВИЙ.

Пітний – укритий потом, спітнілий: пітне тіло, лоб, голова, рука, шия.

Потовий – пов’язаний з виділенням поту: потові виділення, потові залози.

ПОДРАЗНЕННЯ. РОЗДРАТУВАННЯ.

Подразнення – термін фізіологічний, що одначає два поняття. Насамперед – це вплив якогось чинника чи речовини на організм або на окремий орган, тканини, клітини, внаслідок чого виникають біль, свербіж, запалення або якась інша специфічна реакція. Наприклад: І.П. Павлов та його співробітники показали, що процес збудження в корі великих півкуль головного мозку розвивається залежно від сили подразника.

Подразнення також означає стан запалення, почервоніння внаслідок дії на шкіру або слизову оболонку якихось чинників. Наприклад: За останні дні подразнення на руці хворого зменшилося.

Роздратування – це стан гострого нервового збудження, почуття гніву, невдоволення, досади.

ПОКАЖЧИК. ПОКАЗНИК.

Покажчик - напис, стрілка, довідник.

Показник - наочне вираження (у цифрах, графічно), наприклад: економічний показник, показник можливостей та ін.

РАДА. ПОРАДА.

Ці іменники взаємозамінні. Наприклад: Моя рада (порада) - не гаяти часу. У термінології та справочинстві заміна не допускається.

Наприклад: Верховна Рада, Вчена рада тощо.

СЕРДЕЧНИЙ. СЕРДЕШНИЙ. СЕРЦЕВИЙ.

Сердечний – сповнений доброзичливості, чуйності: сердечна людина.

Сердешний – який викликає співчуття, бідолашний, нещасний: сердешна жінка, батько, хлопець.

Серцевий – який стосується серця, його діяльності, пов’язаний з хворобами серця, їх лікуванням: серцевий м’яз, напад.

СКАЛЬПЕЛЬ. СКАРПЕЛЬ.

Скальпель – невеличкий хірургічний ніж: скальпель гострий, довгий.

Скарпель – інструмен для обробленням каменя: скарпель гострий, тупий, новий, старий.

СПИРАТИСЯ. ОПИРАТИСЯ.

Спиратися на знання, досвід, уміння. Опиратися - чинити опір.

СТРЕС. СТРУС.

Стрес – загальна відповідь організму на дію внутрішніх або зовнішніх подразників: стрес, емоційний, психічний, фізіологічний.

Струс – різкий коливальний рух, поштовх. Струс мозку - ушкодженням мозку і мозкових оболонок при закритих травмах голови. Нервовий струс – сильне збудженням нервів. Надзвичайно сильне переживання, глибоке зворушення.

ТАКТОВНИЙ. ТАКТИЧНИЙ.

Тактовний - який володіє почуттям міри, такту; делікатність у поведінці (тактовна людина).

Тактичний - який стосується тактики.

Наприклад: тактична боротьба, тактичне мистецтво, тактичний маневр, тактична схема.

ТРАВНИК. ТРАВНИК.

Травник – 1) колекція засушених рослин; гербарій. 2) книжка, в якій спочатку описувались лікувальні рослини, а згодом давались поради, як їх використовувати.

Травник - 1) настойка на травах; 2) місце, поросле травою, лікар, що лікує травами.

ШКІРНИЙ. ШКІРЯНИЙ.

Шкірний – який стосується шкіри – зовнішнього покриву людини і тварин, пов’язаний з хворобами шкіри: шкірні рецептори, шкірні захворювання.

Шкіряний - виготовлений зі шкіри, оздоблений шкірою: шкіряний футляр, шкіряна промисловість.