- •Пояснювальна записка
- •Державотворча роль мови
- •1989 Рік Закон України «Про мови в Українській рср»:
- •Функції мови
- •Стилі, типи і форми мовлення
- •Книжні: розмовні:
- •Найважливіші риси, які визначають офіційно-діловий стиль
- •Літературна мова
- •Мовна норма
- •Ознаки культури мовлення
- •Культура мови медичного працівника
- •Мова і думка
- •Як правильно читати й осмислювати прочитане?
- •Основні правила складання плану
- •Основні вимоги до плану
- •Як складати тези
- •Як складати план, тези, конспект
- •Професійна етика медичного працівника
- •Форми ділового спілкування
- •Функції, види та рівні спілкування
- •Правила ділового спілкування
- •Основні види ділового спілкування
- •Лексика за сферою вживання
- •Терміни і термінологія
- •Правила вживання термінів
- •Особливості медичної термінології
- •Використання слів іншомовного походження
- •Поняття фразеології
- •Класифікація фразеологізмів
- •Джерела фразеології
- •Фразеологічні звороти в мовленні медичних працівників
- •Складноскорочені слова і абревіатури
- •Лексичні та графічні скорочення
- •Принципи українського правопису
- •Орфоепічні норми
- •Відмінювання прізвищ, імен та по батькові
- •Утворення імен по батькові
- •Кличний відмінок іменника
- •Правопис складних прикметників
- •Використання іменників, прикметників, займенників
- •Особливості використання займенників у ділових паперах
- •Вживання займенників
- •Правопис закінчень родового відмінка однини іменників II відміни
- •Рід, число невідмінюваних іменників
- •Дієслівні форми на -но, -то
- •Числівники у діловому мовленні
- •Узгодження іменників з числівниками
- •Узгодження прикметників з іменниками при числівниках
- •Збірні числівники
- •Кількісні й порядкові числівники часу
- •Прийменник по в діловому стилі
- •Документ - основний вид ділового мовлення
- •Вимоги до документів:
- •Класифікація документів:
- •Правила оформлення сторінки вимоги до тексту документа
- •Основні реквізити справочинства
- •Автобіографія
- •Автобіографія
- •Характеристика
- •Характеристика
- •Укладання листів
- •Оголошення
- •Культура писемного ділового мовлення медиків
- •Основна медична документація стаціонару
- •Медична документація терапевтичного відділення
- •Медична документація поліклініки
- •Основна медична документація диспансеру
- •Російсько-український словник складних випадків перекладу
- •I. Устойчивые выражения Стійкі вирази
- •II. Лікарські рослини Лекарственные растения
- •III. Фразеологизмы
- •IV. Синоніми в діловому мовленні
- •V. Пароніми в діловому мовленні
- •VI. Вибір слова
- •VII. Терміни іншомовного походження і їх
Використання слів іншомовного походження
Щоб правильно користуватися іншомовними словами, пам'ятати про таке:
а) не слід вживати іншомовних слів, якщо є відповідники в українській мові, наприклад: ліміт – обмеження, пріоритет – першість, апелювати – звертатись, координувати – погоджувати;
б) вживання іншомовного слова в діловодстві допустиме лише в тому значенні, з яким воно прийшло до нас: індустріалізація, реєстрація, меліорація;
в) не рекомендується користуватися в одному й тому ж документі іншомовним словом і його відповідником в українській мові. Бажано користуватися національною мовою, що значною мірою полегшить справу діловодства та користування нею: дебати – обговорення, симптом – ознака, фіксувати – записувати.
Тема: Фразеологічні звороти в мовленні медичних працівників.
План.
Поняття фразеології.
Класифікація фразеологізмів.
Джерела фразеологізмів.
Фразеологічні звороти в мовленні медиків.
Поняття фразеології
Слова в мові вживаються не ізольовано, а в реченні або у фразі, тобто в сполученні з іншими словами. У нашій мові розрізняють словосполучення лексичні, синтаксичні і фразеологічні. Лексичне словосполучення означає назву якогось одного поняття, воно виступає зрідка в термінології (антонів вогонь - гангрена, атомна вага, регресивна асиміляція) та як географічна та інша власна назва (Біла Церква, Вітрова Балка, Червоний Лиман, Паризька комуна). Синтаксичні словосполучення - це вільне, граматично організоване за допомогою сурядного або підрядного зв'язку поєднання слів (батько і мати, широке поле, посіяли кукурудзу, підемо в гай).
Однак слова об'єднуються не тільки у вільні, а часто й у стійкі, або фразеологічні, словосполучення, що сприймаються як одне ціле, як єдиний вислів, або мовний зворот, неподільний на окремі частини без втрати його значення. Такі стійкі сполучення слів називаються фразеологічними одиницями, а їх сукупність становить фразеологію мови. До фразеології належать і усталені в мові звороти й вислови (мати на увазі, пасти задніх), прислів'я, приказки та влучні вирази, або крилаті слова.
Під фразеологізмами розуміють такі стійкі мовні звороти, які становлять певну сталу цілісність, хоча їх складові частини легко виділяються. До них належать прислів'я, приказки, влучні вирази, які походять з різних літературних джерел і стали крилатими словами і под. Наприклад: Яку дружбу заведеш, таке й життя поведеш. Без вірного друга велика туга. Громада - великий чоловік.
Класифікація фразеологізмів
Фразеологія (від гр. phrasis - вираження, logos - вчення) - розділ мовознавства, в якому вивчаються лексично неподільні поєднання слів.
За В.В. Виноградовим, фразеологія поділяється на фразеологічні зрощення, фразеологічні єдності і фразеологічні сполучення.
Фразеологічні зрощення - це стійкі неподільні словосполучення, значення яких не виводиться із значень слів, що входять до фразеологізму: розводити антимонії, дати драла, врізати дуба, не до солі, точити ляси, дати гарбуза, бити байдики, скакати в гречку, в цьому він собаку з'їв. Отже, з погляду сучасної мови значення фразеологічних зрощень нічим не вмотивоване. Так вираз "дати гарбуза" означає відмову дівчини тому, хто до неї сватається, хоч такий зміст зовсім не випливає з лексичного значення слів, які входять до цього виразу. Вислів "скакати в гречку" означає зрадити дружину, "з'їв собаку" - досвідчений у якійсь справі та ін.
Фразеологічні єдності - також неподільні і цілісні словосполучення, в яких значення частково мотивоване значенням слів, що входять до фразеологізму: закинути вудку, тягти лямку, мілко плавати, покласти зуби на полицю, товкти воду в ступі, пошитися в дурні, ні пари з вуст, п'ятами накивати, пальці знати, ні світ ні зоря і подібне. Так, вираз "ні пари з вуст" означає мовчати, не говорити, його значення зв'язане із значенням іменників уста і пара, бо коли з уст не виходить пара, то вони стулені. Вислів "пальці знати" означає невмілу роботу, яка виконується невправними руками, отже, його загальний зміст зв'язаний із значенням слів пальці та інші. Багато фразеологічних єдностей у своїй основі є образними виразами, і їх загальне значення мотивується образним значенням слів, які до них входять, як наприклад: тримати камінь за пазухою, кров з молоком, молоти язиком, танцювати під чиюсь дудку та ін.
У фразеологічних єдностях не можна без порушення їх цілісності замінювати одну складову частину іншою, але один подібний фразеологічний зворот легко може бути замінений іншим синонімічним висловом або й окремим словом. Наприклад, мовні звороти "тримати язик за зубами" і "ні пари з вуст" є синонімічними фразеологічними єдностями й можуть при певних умовах замінюватися один одним, а обидва вони своїм змістом дорівнюють лексичному значенню слова "мовчати".
Фразеологічні сполучення - такі стійкі мовні звороти, в яких один з компонентів має самостійне значення, що конкретизується у постійному зв'язку з іншими словами: брати рушники (свататися), нічого в рот не брати (нічого не їсти), брати гору (перемагати когось, щось), брати близько до серця (болісно переживати), брати на глум (глузувати).
Фразеології властиве явище синонімії: бити байдики - гав ловити - сидіти сиднем; ні те ні се - ні богу свічка, ні чорту кочерга - він такий як хліб м'який;
антонімії - ні пари з вуст - роззявити пельку; взяти в голову - викинути з голови.