- •Пояснювальна записка
- •Державотворча роль мови
- •1989 Рік Закон України «Про мови в Українській рср»:
- •Функції мови
- •Стилі, типи і форми мовлення
- •Книжні: розмовні:
- •Найважливіші риси, які визначають офіційно-діловий стиль
- •Літературна мова
- •Мовна норма
- •Ознаки культури мовлення
- •Культура мови медичного працівника
- •Мова і думка
- •Як правильно читати й осмислювати прочитане?
- •Основні правила складання плану
- •Основні вимоги до плану
- •Як складати тези
- •Як складати план, тези, конспект
- •Професійна етика медичного працівника
- •Форми ділового спілкування
- •Функції, види та рівні спілкування
- •Правила ділового спілкування
- •Основні види ділового спілкування
- •Лексика за сферою вживання
- •Терміни і термінологія
- •Правила вживання термінів
- •Особливості медичної термінології
- •Використання слів іншомовного походження
- •Поняття фразеології
- •Класифікація фразеологізмів
- •Джерела фразеології
- •Фразеологічні звороти в мовленні медичних працівників
- •Складноскорочені слова і абревіатури
- •Лексичні та графічні скорочення
- •Принципи українського правопису
- •Орфоепічні норми
- •Відмінювання прізвищ, імен та по батькові
- •Утворення імен по батькові
- •Кличний відмінок іменника
- •Правопис складних прикметників
- •Використання іменників, прикметників, займенників
- •Особливості використання займенників у ділових паперах
- •Вживання займенників
- •Правопис закінчень родового відмінка однини іменників II відміни
- •Рід, число невідмінюваних іменників
- •Дієслівні форми на -но, -то
- •Числівники у діловому мовленні
- •Узгодження іменників з числівниками
- •Узгодження прикметників з іменниками при числівниках
- •Збірні числівники
- •Кількісні й порядкові числівники часу
- •Прийменник по в діловому стилі
- •Документ - основний вид ділового мовлення
- •Вимоги до документів:
- •Класифікація документів:
- •Правила оформлення сторінки вимоги до тексту документа
- •Основні реквізити справочинства
- •Автобіографія
- •Автобіографія
- •Характеристика
- •Характеристика
- •Укладання листів
- •Оголошення
- •Культура писемного ділового мовлення медиків
- •Основна медична документація стаціонару
- •Медична документація терапевтичного відділення
- •Медична документація поліклініки
- •Основна медична документація диспансеру
- •Російсько-український словник складних випадків перекладу
- •I. Устойчивые выражения Стійкі вирази
- •II. Лікарські рослини Лекарственные растения
- •III. Фразеологизмы
- •IV. Синоніми в діловому мовленні
- •V. Пароніми в діловому мовленні
- •VI. Вибір слова
- •VII. Терміни іншомовного походження і їх
Складноскорочені слова і абревіатури
З метою економії часу і текстової площі у тексті слова можна записувати скорочено, але скорочення повинно здійснюватись так, щоб не допустити двозначності чи непорозуміння: скорочення проводяться або за прийнятими традицією правилами, або усікається така частина слова, без якої слово не перестане бути зрозумілим кожному, хто читатиме текст.
Ось загальноприйняті скорочення:
кг - кілограм, доц. - доцент,
г - грам, в.о. - виконуючий обов'язки,
т - тонна, пом. - помічник,
м - метр, заст. - заступник,
см - сантиметр, зав. - завідуючий,
дм - дециметр, інж. - інженер,
мм - міліметр, с. - сторінка,
га - гектар, гл. - глава,
ц - центнер, ч.- частина,
год. - година, ін. - інші,
хв. - хвилина, і т. ін. - і таке інше,
сек. - секунда, див. - дивись,
рр. - роки, і т.д. - і так далі,
с. - село, М. - Москва,
м. - місто, Л. - Ленінград,
смт. - селище міського типу, К. - Київ,
ст. - станція р-н - район,
обл. - область, Тов. - товариш (на початку речення).
тт. - товариші,
акад. - академік,
проф., - професор,
З ВЕЛИКОЇ ЛІТЕРИ ПИШУТЬСЯ:
№ пп |
ПРАВИЛО |
ПРИКЛАДИ |
1. |
Слова, які вживаються на позначення установ одинично. |
Укрпромбуд, Укрнафта, Запоріжміськбуд тощо. |
2. |
Складноскорочені назви, утворені з початкових букв імен власних та загальних. |
НЛО, СНІД, АТС. ЧАЕС, ЗМК тощо. |
З МАЛОЇ ЛІТЕРИ ПИШУТЬСЯ:
№ пп |
ПРАВИЛО |
ПРИКЛАДИ |
1. |
Якщо такі слова є родовими назвами. |
міськрада, медколедж, медінститут тощо. |
2. |
Складноскорочення від загальних назв, які вимовляються як звичайні слова (відмінюються). |
рацс (до рацсу), вуз (у вузах), неп (під час непу). |
ЗАПАМ’ЯТАЙТЕ
1. Слова не скорочуються на голосну, якщо вона не початкова в слові, і на ь. Наприклад, український може бути скорочене на укр., україн., українськ.
2. При збігу двох однакових приголосних скорочення треба робити після першого приголосного: відмін. навчання, стін. календар.
3. При збігу двох (і більше) різних приголосних скорочення можна робити як після першого, так і після останнього приголосного залежно від структури слова: висот., висотн., (висотний), але власт. (властивий).
Лексичні та графічні скорочення
Лексичні скорочення (абревіатури) функціонують як самостійні слова. Графічні ж скорочення не є словами й використовуються лише на письмі. На відміну від лексичних вони обов’язково розшифровуються та читаються повністю.
Лексичні скорочення бувають декількох типів:
Ініціальні (абревіація) – утворені з початкових букв слів, що означають поняття; вони, у свою чергу, поділяються на:
а) буквені – читаючи їх, треба вимовляти букви: АМК, КБ, ЖБК, ХТЗ;
б) звукові – читаючи їх, вимовляють звуки: ЗАГС, ЦУМ, Ту-154, ВАТ та ін.; в) буквено-звукові (змішані) – частина слова вимовляється за буквами, частина – звуками: ЖЕК, ТЕЦ та ін.
Складові скорочення – утворені з частин складів слів: завгар, техред, лінкор, міськком, Запоріжзеленбуд та ін.
Частково скорочені слова – утворені з частини або частин складів слів і повного слова: Запоріжсталь, Татнафта, госпрозрахунок, рембаза та ін.
Відсікання (усічення): пом., акад., доц. та ін.
Телескопічні скорочення – утворені з початкової та кінцевої частини складових слів: рація (із ра[діостан]ція), біоніка (із біо[логія] та [електро]ніка) й ін.
Змішаного типу (комбіновані): НДІ, торгмаш й ін. А також:
крапкові: ст., див., ім. та ін.;
дефісні: з-д, б-ка, ін-т та ін;
скісно лінійні (дробові): р/р, а/с (крапка не ставиться);
нульові ( курсивні – на позначення фізичних, метричних величин, валют та ін.) лише після цифрових назв: 2 хв., 47 кг., 250 г., 400 грн. та ін.;
комбіновані: півд.-зах., півн.-схід. та ін.
Увага! Графічні скорочення, як правило, не подвоюються, виняток становлять рр. (роки).
Подаємо деякі зразки скорочень, які вживаються в усіх видах ділових паперів:
назви документів: РКК, ОРД, техплан, техдокументація;
назви посад, вчених ступенів, знань: член-кор., проф.., канд. філол. наук., зав., заст.;
офіційні форми звернення: доб., п.;
офіційні назви організацій, установ, відділів: агропром, фінвідділ, Київськбуд, Укрземпроект;
скорочення, вживаній в планово-обліковій документації: промінвестбудбанк, техпромфінплан, накл. № тощо.
Назва установ, закладів, організацій тощо, утворені з частин слів, наприклад:
з великої літери, якщо ці слова вживаються на позначення установ одиночно: Укрпромбуд, Укрнафта, Укрміжколгоспбуд, Укрцукорпром, Укроргводбуд;
з малої літери, якщо такі слова є родовими назвами: міськрада, облвно, педінститут, оргвідділ.
У фаховому спілкуванні й документах припускається використання лише загальнонормативних графічних скорочень, зафіксованих у державних стандартах і словниках.
Тема: Орфографічні та орфоепічні норми сучасної української літературної мови.
План.
Особливості українського правопису.
Орфоепічні норми.
Правопис прізвищ, імен та імен по батькові.
Кличний відмінок іменника.
Правопис складних іменників та прикметників.
Правопис прислівників.