2. Визначить, яка з нижчеподаних ознак є загальною як для держави, так і для соціальної організації влади первісного суспільства:

1. територіальна організація населення;

2. наявність системи оподаткування для утримання апарату управління;

3. оборонна функція; а) суверенітет.

3. Будь-яка держава характеризується:

1. багатопартійною політичною системою;

2. дотриманням прав і свобод людини;

3. захистом безпеки країни;

(і) пануванням командно-адміністративних методів управління.

4. Поняття „держава" у сучасній юридичній літературі визначається, як:

1. машина для підтримки панування одного класу над іншим;

2. політична організація суспільства, наділена верховною владою на відповідній території;

3. союз людей, які об'єдналися задля загального блага;

(і) спільнота людей, які об'єдналися для задоволення спільних інтересів.

5. Сутність держави виявляється через такі функції як:

1. регулювання економічного життя суспільства;

2. організація політичної влади у суспільстві;

c) забезпечення обороноздатності держави; сі) усі варіанти правильні.

6. Визначте, який підхід у типології держав в якості основного критерію використовує поняття „суспільно-економічна формація":

1. расовий;

2. цивілізаційний;

c) формаційний; сі) релігійний.

7. За часом дії функції держави бувають:

1. постійні;

2. додаткові;

c) головні; сі) похідні.

8. За напрямками діяльності функції держави бувають:

1. основні;

2. постійні;

СІ) похідні.

9. Залежно від значущості функції держави бувають:

1. внутрішні;

2. неосновні;

3. тимчасові; сі) зовнішні.

10. До методів здійснення функцій держави відносять:

1. правотворчість, правозастосування, правова охорона;

2. інформаційний вплив на суспільство;

3. переконання, рекомендації, заохочення, примус; сі) всі варіанти правильні.

11. За способом набуття влади виділяють наступні типи держав:

1. легітимні і нелегітимні;

2. цивілізовані і нецивілізовані;

3. правові і неправові;

сі) рабовласницькі, феодальні, буржуазні, соціалістичні.

12. Залежно від того, який економічний базис захищає держава й інтересам якого пануючого класу вона служить, виділяють наступні типи держав:

1. легітимні і нелегітимні;

2. цивілізовані і нецивілізовані;

3. правові і неправові;

сі) рабовласницькі, феодальні, буржуазні, соціалістичні.

13. Продовжіть вислів: «У визначенні сутності держави виділяють наступні підходи: класовий, загальнолюдський,...».

14. Продовжіть перелік ознак держави:

1. певна територію;

2. населення;

c) апарат управління та примусу; сі) державна символіка;

е) ...;

і) ••;

8) ••••

5	Національний суверенітет	5	напрями соціологічних, політологічних і теоретико-правових досліджень, що розкривають сутність держави і її призначення в сучасному суспільстві
6	Тип держави	6	суверенна політико-територіальна організація суспільства, що володіє владою, яка здійснюється державним апаратом на основі юридичних норм, що забезпечують захист і узгодження суспільних, групових, індивідуальних інтересів зі спиранням, у разі потреби, на легальний примус
7	Функції держави	7	це соціокультурна система, що включає соціально-економічні умови життя суспільства, етнічні і релігійні основи, ступінь гармонії людини і природи, рівень свободи особи — економічної, політичний, соціальної і духовної
8	Концепції держави	8	це однорідна діяльність органів держави, за допомогою якої реалізуються його функції
9	Методи здійснення функцій держави	9	сукупність держав, що мають схожі загальні риси, які проявляються в єдності закономірностей і тенденцій розвитку, ґрунтуванні на однакових економічних (виробничих) відносинах, на однаковому поєднанні загально соціального і вузько групового (класового) аспектів їх сутності, аналогічному рівні культурно-духовного розвитку

16. Яка ознака держави є головною, стійкою, закономірно, такою, що визначає всі інші ознаки:

1. керівництво політичними партіями;

2. апарат примусу та здатність приймати норми права;

3. податки;

сі) суверенітет.

17. Якими рисами характеризується організація політичної влади:

1. ця влада не зливається із суспільством, а являє собою особливу систему органів;

2. зовнішньо і офіційно вона представляє все суспільство;

3. вказані вище положення плюс мета - забезпечити підтримку цивілізованого порядку;

сі) вказані вище положення плюс мета - тримати у покорі ті верстви і групи населення, які не згодні із рішеннями влади.

18. Які ознаки відрізняють державу від будь-яких інших політичних організацій

суспільства:

1. володіє правом власності на засоби виробництва;

2. взаємодіє з міжнародними організаціями;

3. має прерогативу на видання загальнообов'язкових нормативних правових актів, суверенітет, територію, збирає податки;

сі) всі відповіді правильні.

19. Як називається властивість держави, що виражається у верховенстві державної влади всередині країни та її незалежність ззовні:

1. правосуб'єктність;

2. суверенітет;

3. правотворчість; сі) компетенція.

20. Яка з ознак не належить до характеристик суверенітету держави:

1. розповсюдження державної влади на все населення країни;

2. загальнообов'язковість рішень органів держави;

призначення і які реалізуються в характерних для держави формах та методами, властивими державній діяльності»:

1. форми держави;

2. функції держави;

3. завдання держави; сі) механізм держави.

29. Яка залежність між завданнями та функціями держави:

1. функції мають вихідне значення для завдань;

2. завдання держави мають вихідне значення для її функцій, слугують передумовою їх виникнення;

3. завдання та функції держави збігаються між собою;

сі) функції держави збігаються лише з принципами державної діяльності.

30. За яким критерієм функції держави розділяють на внутрішні та зовнішні:

1. за джерелом виникнення;

2. за сферою діяльності;

3. за строком дії;

сі) за видом гілки державної влади.

31. За яким критерієм функції держави не розподіляються:

1. за строком дії;

2. за соціальною значущістю;

3. за колом осіб;

сі) за сферою діяльності.

32. Визначте, до якого різновиду функцій держави належать: економічна, соціальна, політична, дипломатична, підтримка світового порядку:

1. внутрішні;

2. зовнішні;

3. це принципи діяльності держави; сі) зовнішні та внутрішні.

33. Яка функція держави полягає в створенні умов, що забезпечують гідне життя та вільний розвиток людини незалежно від участі в процесі виробництва матеріальних благ, віку, статі, стану здоров'я тощо:

1. економічна;

2. соціальна;

3. податкова; сі) оборонна.

34. Яка функція притаманна державі будь-якого типу:

1. екологічна;

2. оборонна;

3. придушення опору пригноблених класів; сі) підтримка світового порядку.

35. Яка функція є новою для України:

1. оборонна;

2. інтеграція до світової економіки та державна підтримка іноземних інвестицій;

3. правоохоронна;

сі) культурно-ідеологічна.

36. У якій відповіді правильно вказана ознака держави:

1. рівність членів суспільства;

2. оборона та захист спільності людей;

3. самоврядування; сі) суверенітет.

37. У якій відповіді правильно вказана ознака держави, що відрізняють її від влади у первісному суспільстві:

1. влада не відокремлюється від суспільства;

2. створюється система загальнообов'язкових правил поведінки;

3. рівність членів суспільства;

сі) влада виражає інтереси певної частини населення.

38. У якій відповіді правильно вказані ознаки держави, що відрізняють її від влади у первісному суспільстві:

1. для утримання влади встановлюються податки;

2. влада не відокремлюється від суспільства;

3. влада поширюється на членів роду (племені); сі) влада тримається на авторитеті.

39. У відповідях під якими номерами правильно вказані ознаки держави, що відрізняють її від інших організацій сучасного суспільства:

1. рівність членів;

2. суверенітет;

3. вирішує загальносуспільні справи; сі) самоврядування.

40. Здатність задовільняти потреби і координувати інтереси різних соціальних груп і формувати загальнозначимий інтерес:

1. механізм держави;

2. соціальна сутність держави;

3. громадянське суспільство; сі) демократія.

41. Дайте перелік відомих вам сучасних концепцій держави та охарактеризуйте одну з них за вашим вибором.

с) обрання вищих державних органів демократичним шляхом; сі) всі відповіді правильні.

21. Вкажіть ознаку, яка не належить до ознак держави:

1. наявність апарату примусу;

2. суверенітет;

3. територія;

сі) керівництво політичними партіями; е) податки;

Т) легалізований примус;

g) здатність приймати акти, які місять норми права.

22. До якого поняття відноситься наступне визначення: «Сукупність взаємопов'язаних ознак держави, які відповідають певній соціально політичній структурі суспільства, яка, в свою чергу, обумовлена економічним базисом суспільства»:

1. форма держави;

2. тип держави;

3. механізм держави; сі) формація держави.

23. З позицій якого підходу до типології держав виділяють рабовласницькі, феодальні, капіталістичні (буржуазні) і соціалістичні держави:

1. цивілізаційний;

2. формаційний;

3. теологічний; сі) расовий.

24. Який підхід до типології держав заснований на морально-духовних і соціально-культурних факторах розвитку суспільства:

1. функціональний;

2. системний;

3. формаційний; сі) цивілізаційний.

25. За якими підставами функції держави поділяються на внутрішні і зовнішні:

1. види гілок державної влади;

2. час здійснення;

3. сфера діяльності;

сі) залежно від значення.

26. На які види поділяються функції держави залежно від видів державної влади:

1. внутрішні і зовнішні;

2. постійні і тимчасові;

3. законодавчі, виконавчі, судові; сі) основні і неосновні.

27. Яка функція притаманна державі будь-якого типу:

1. екологічна;

2. оборонна;

3. пригнічення опору певних соціальних класів; сі) всі вищевказані функції.

28. До якого поняття належить визначення: «Основні напрямки внутрішньої та зовнішньої діяльності держави, в яких виявляються її сутність та соціальне

Ключі відповідей

1. Ь);

2. с);

3. с);

4. Ь);

5. сі);

6. с);

7. а);

8. с);

9. Ь); Ю. с); П. а);

12. сі);

13. релігійний, національний, расовий;

14. право, суверенітет, оподаткування; 15.1-6;2-4; 3-8; 4-7; 5-1; 6-9; 7-2; 8-5; 9-3;

16. сі;

17. с);

18. с);

19. Ь);

20. с);

21. сі);

22. Л);

23. Ь); 24.4);

25. с);

26. с);

27. Ь).

28. Ь);

29. Ь);

30. Ь);

31. с);

32. сі);

33. Ь);

34. Ь);

35. Ь);

36. сі);

37. Ь);

38. а);

39. Ь);

40. Ь)/

12/2006

ТЕОРІЯ ТА ІСТОРІЯ ДЕРЖАВИ І ПРАВА

12/2006

ТЕОРІЯ ТА ІСТОРІЯ ДЕРЖАВИ І ПРАВА

_ш

		|ІМ ІРД

:ає прийняття цілого комплексу норма-ивно-правових актів, який обслугову-:ав би кожний із основних напрямів .ержавної діяльності, а саме регулював їй і цим зміцнював суспільні відносини, ікі склалися в межах конкретного на-іряму, впорядковував їх та створював іприятливі умови для виникнення і роз-штку нових, прогресивних суспільних іідносин.

Звичайно, створення такого комплек­су нормативно-правових актів неможли­ве тільки на якомусь одному рівні дер-кавної діяльності (в «центрі» чи «на лісцях») або за допомогою тільки зако-їодавчого органу. Тут необхідна нормо-гворча активність державних органів /сіх рівнів і створення завдяки цьому цілеспрямованої системи нормативно-правових актів, яка включала б у себе не тільки закони, а й підзаконні акти, прийняті на підставі законів. Напри­клад, для залучення іноземних інвести­цій необхідно прийняти низку норматив­но-правових актів на рівні законів Укра­їни (окреслити загальні правила «гри»), постанов Кабінету Міністрів України (визначення пріоритетних галузей для іноземного інвестування), розпоряджень місцевих державних адміністрацій (що­до реєстрації іноземних інвестицій).

гПравовиконавча діяльність як форма реалізації функцій держави полягає у вжитті відповідними державними орга­нами заходів, пов'язаних із втіленням у життя вимог чи велінь, які містяться в різних нормативно-правових актах."]Не-обхідність даної форми зумовлюється тим, що від неї залежить не тільки сту­пінь реалізації правових вимог чи ве­лінь, а й рівень здійснення власне функ­цій держави. Тобто від того, наскільки повно і ефективно виконуються правові вимоги чи веління, настільки успішно або безуспішно здійснюються державні функції.

Правовиконавчою діяльністю, яка спрямована на здійснення функцій дер­жави, займаються різні державні органи і організації. Але основне навантаження при цьому лягає на органи управління. Відповідно до конституцій і чинного за­конодавства різних країн саме вони здійснюють виконавчо-розпорядчу діяль­ність, повсякденне управління держав­ною економікою, питаннями оборони, системою соціального захисту, медично­го обслуговування, будівництва тощо. Са­ме ці органи зобов'язані здійснювати контрольні функції за повсякденною діяльністю державних підприємств і установ, визначати основні напрями їх розвитку і функціонування.

,'Правоохоронна діяльність як форма реалізації функцій держави полягає у вжитті відповідними державними орга­нами заходів щодо дотримання законно­сті та охорони правопорядку в процесі здійснення основних напрямів діяльно­сті держави.^Звичайно, основне наванта­ження при виконанні цих заходів лягає на систему правоохоронних органів (ор­гани прокуратури, органи внутрішніх справ, органи безпеки тощо) та судову систему. Діючи в межах наданої компе­тенції і використовуючи встановлені за­коном методи діяльності, кожний із на­званих органів вносить свою частку у створення оптимальних умов для реалі­зації функцій держави. Значущість пра­воохоронної діяльності, разом з іншими формами реалізації функцій держави, незмірно зростає саме в перехідний пе­ріод розвитку суспільства, в період трансформації Української держави та права з одного типу в інший, з одного якісного стану в інший.

Досліджуючи питання про правові форми реалізації функцій держави кон­статуємо, що їх не можна змішувати, з одного боку, з функціями держави, а з другого — з конкретними видами дер­жавної діяльності чи з окремими сфера­ми управління. Так, ще в роботах учено­го початку XX ст. О. Ф. Кістяковського стверджувалося, що «форми здійснення державної влади є не що інше, як функ­ції держави». При цьому автор виходив із того, що «кожна функція державної влади, яка взята як виокремлене понят­тя (наприклад судова функція), володіє такими ж ознаками суб'єктивного права, як і вся державна влада, причому саме того специфічного виду суб'єктивного права, який називається «владою» [12].

На нашу думку, в цьому випадку до­пускалося змішування зовнішньої форми здійснення функцій держави, а точніше державної влади, з їх внутрішнім, пред­метно-політичним змістом. Однак таке змішування не може бути виправданим ні в теоретичному, ні в практичному плані.

У науковій літературі цілком обґрунто­ваній критиці піддавалися спроби ототож­нення правових форм здійснення функцій держави не тільки власне з функціями, і

дячись у постійному чи тимчасовому зв'язку між собою та з тими суспільними відносинами, на які держава намагається активно впливати, відповідно до своїх по­треб, всією своєю політикою. Саме функ­ції держави характеризують саму суть державного впливу на суспільні відносини.

Функції Української держави, яка на­лежить до держав демократичного ти­пу, в процесі розвитку суспільства ево­люціонують разом зі зміною політичних та ідеологічних поглядів, що стає на­слідком заміни застарілих функцій на нові, які вказують на ефективність роз­витку суспільства. Процес еволюції функцій держави сприймається як від­ображення результату діяльності дер­жавних владних інституцій, та вказує на найбільш актуальні завдання держа­ви і шляхи їх вирішення в конкретний період. \

й з різними «областями управління». З цього приводу відомий німецький право­знавець Г. Єллінек зазначав, що не може бути визнано розкладання їх за окремими областями управління. Розрізнення п'яти великих галузей управління — справ іно­земних, військових, внутрішніх, фінансо­вих і юстиції — означає лише ті завдання, які поставила собі держава, а не особливі функції. Галузі управління, на думку ав­тора, не є самостійними функціями. «Діяльність держави у здійсненні промис­лової поліції, примусу до відвідування шкіл, сплати податків, відбування війсь­кової повинності тощо суттєво єдина, як і умови та принципи її діяльності в цих сферах. Тому вони окреслюють об'єкти управління, а не власне управління» [13].

Виходячи з наведеного,[функції держави відображають пріоритетність її. діяльно­сті в конкретний період розвитку] знахо-

ПРИМІТКИ