1. Функція оборони країни

— полягає у підтримці обороноздатності держави, що відповідає вимогам національної безпеки, захист суверенітету, територіальній цілісності і складає важливий напрямок її діяльності. Історія підтверджує, що на всіх етапах розвитку державно-організованого суспільства існувала об'єктивна необхідність захисту від зовнішніх агресорів свободи і незалежності країни, її суверенітету і територіальної цілісності.

Війни в захист Вітчизни, за звільнення території держави від окупантів з погляду міжнародного права вважаються законними і справедливими. Функція оборони країни здійснюється економічними, політичними, дипломатичними і військовими засобами. У мирний час

— це всебічна підготовка країни до відбиття можливого нападу ззовні. У військовий час ця функція приймає форму прямої озброєної боротьби з супротивником, в ході якої відбувається об'єднання всіх сил країни для досягнення перемоги.

Функція оборони країни має першочергове значення у всі часи, вона припускає вироблення чіткої оборонної стратегії, зміцнення оборонної потужності, вдосконалення озброєних сил, охорону державного кордону і тому подібне. Переважна більшість сучасних держав сприйняли оборонну доктрину, суть якої полягає в створенні оптимальної достатності сил і засобів для запобігання можливій агресії з боку іншої держави або групи держав. Такий підхід до питань військового протиборства значною мірою знижує можливість виникнення воєн в житті народів, припускаючи в майбутньому перспективу їх поступового зникнення. Поняття функції оборони країни ємко і багатогранно. Воно включає всю систему державних заходів щодо зміцнення обороноздатності країни, підтримки бойової потужності озброєних сил як в мирний, так і у воєнний час.

2. Функція співпраці з іншими державами - діяльність держави спрямована на встановлення і розвиток економічних, політичних, культурних і інших відносин на основі взаємовигідних умов і виявляється в різноманітній діяльності сучасної України, спрямована на встановлення і розвиток економічних, політичних,

природоохоронне законодавство, яке чітко врегульовує діяльність людей і різних організацій у сфері використання природного середовища, діють національні програми з довкілля охорони, що передбачають застосування активних заходів впливу до порушників її цілісності, аж до повного усунення джерел забруднення або шкідливих відходів виробництва. 4. Культурна функція — полягає у підтримці державою культури, традицій суспільства, розвиток літератури, мистецтва, театру, кіно і т.д. Дана функція покликана підняти культурний і освітній рівень громадян, властивий цивілізованому суспільству, створити умови їх участі в культурному житті суспільства, користування відповідними установами і досягненнями, її зміст складає різностороння державна підтримка розвитку культури. 5. Функція фінансового контролю - полягає у виявленні і обліку державою доходів виробників та спрямуванням частини цих доходів у вигляді податків до державного бюджету для задоволення соціальних і інших загальнодержавних потреб. Держава ж здійснює контроль за правильністю витрачання податків. Ефективний фінансовий контроль дозволяє державі накопичувати певні кошти з метою їх подальшого використання на користь суспільства. 6. Функція охорони правопорядку — це діяльність держави, спрямована на забезпечення точного і повного здійснення його законодавчих розпоряджень всіма учасниками суспільних відносин. У правовій державі, де суспільне і державне життя будується на основі справедливих законів, інтереси суспільства, держави, особи охороняються від будь-яких незаконних посягань. В центрі правоохоронних дій держави знаходиться в першу чергу особа, а так само держава і її різні структури. Тому, охороняючи законні права і інтереси особи, держава одночасно охороняє свої інтереси, інтереси всього суспільства. Держава покликана реально забезпечити, зокрема за допомогою спеціальних органів (судів, прокуратури і т. д.), такий порядок в суспільному житті, який би повністю відповідав вимогам правових норм, закладеним в них основам свободи і справедливості. Підтримка стабільного правопорядку в країні — завдання всієї держави, всієї системи її органів.		правових, інформаційних, культурних і інших відносин, що гармонійно поєднують інтереси даної держави з інтересами інших країн. Подібна функція покликана вирішувати проблему інтеграції України в світову систему, міжнародного розподілу праці, обміну технологіями, товарами, фінансовими зв'язками і тому подібне. 3. Функція сприяння по забезпеченню міжнародного миру - пов'язана з діяльністю держави у напрямку запобігання війні, роззброєнню, скороченню хімічної і ядерної зброї, зміцненню обов'язкового для всіх режиму нерозповсюдження зброї масового знищення і новітніх військових технологій. Зовнішня діяльність держав в сучасних умовах буде ефективною і плідною лише тоді, коли вона базуватиметься на міжнародно-правових актах із загальнообов'язковим обліком національних, соціально-економічних, культурних і інших особливостей і інтересів всіх народів, що входять в світову спільноту.
Залежно від тривалості дії
Постійні функції - здійснюються на всіх етапах розвитку держави (наприклад, економічна, соціальна тощо).	Тимчасові функції - припиняють свою дію з вирішенням певної задачі, що як правило має надзвичайний характер (до них відносяться, наприклад, ліквідація стихійного лиха, масштабних катастроф, антиконституційних виступів).
Залежно від значення
Основні функції - (наприклад, функція охорони громадського порядку)	Неосновні функції - (наприклад, функція розгляду суперечок)

Форми здійснення функцій держави — це однорідна діяльність органів держави, за допомогою якої реалізуються його функції.

Прийнято розрізняти правові і організаційні форми здійснення функцій держави, які реалізуються його органами, посадовими особами.

Правові форми діяльності держави визначені конституцією і законодавством держави. До правових форм відносяться:

1. правотворча — діяльність по підготовці і виданню нормативних актів, що сприятимуть здійсненню тієї або іншої функції держави;

2. правозастосовча — діяльність з реалізації нормативних актів шляхом ухвалення актів застосування права; це повсякденна робота по виконанню законів і по вирішенню різноманітних питань управлінського характеру;

3. правоохоронна — діяльність із захисту прав і свобод людини і громадянина, із попередження правопорушень і притягнення до юридичної відповідальності винних осіб, тощо.

До організаційних форм відносяться:

1. організаційно-регламентуюча — поточна робота певних структур із забезпечення функціонування органів держави, пов'язана з підготовкою проектів документів, організацією виборів, плануванням, координацією дій, контролем і т.п.;

2. організаційно-господарська — оперативно-технічна і господарська робота, пов'язана з бухобліком, статистикою, постачанням, кредитуванням, дотаціями і т.

3) організаційно-ідеологічна — повсякденна робота по ідеологічному забезпеченню виконання різних функцій держави, пов'язана з роз'ясненням знов виданих нормативних актів, формуванням громадської думки, зверненням до населення і ін.

Методи здійснення функцій держави — це способи і прийоми, за допомогою яких органи держави реалізують її функції. Серед подібних методів перш за все виділяють такі, як переконання і примус, рекомендації і заохочення.

Переконувати — означає заохочувати суб'єктів до певної діяльності, що співпадає з їх волею, без силового тиску, забезпечуючи свободу вибору. Переконання може здійснюватися через такі позитивні юридичні засоби, як суб'єктивні права, законні інтереси, пільги і так далі Держава перш за все повинна максимально використовувати методи переконання як основні, головні. Переконання ґрунтується на зацікавленості, доказах законності і доцільності свідомої поведінки, що відповідає нормам права.

Примушувати — означає схиляти людей до певної діяльності за допомогою силового тиску (всупереч волі керованих), обмежуючи свободу їх вибору. Примушення може здійснюватися через такі юридичні засоби як запобіжні заходи, припинення, покарання і так далі.

Рекомендувати — означає орієнтувати на конкретний варіант дій, бажаних з погляду суспільства і держави.

Заохочувати —- означає за допомогою системи винагород спонукати слідувати діям, в яких зацікавлено суспільство і державу, стимулювати соціально корисну діяльність.

Таким чином, функції держави — це цілісна, взаємозв'язана діяльність всієї системи державних органів, спрямована на гармонійний економічний, соціальний і духовний розвиток суспільства, при неодмінній взаємодії і співпраці з іншими державами.

Взаємне рівноправне партнерство держав, їх спільні зусилля, з вирішення загальних проблем, що стоять перед людством, створюють необхідні умови для нормальної життєдіяльності окремих індивідів, різних державних і суспільних об'єднань і світової спільноти в цілому. Державно-організоване суспільство в сучасних умовах може прогресивно розвиватися лише при координації функціональної діяльності створюючих його держав.