Платіжний баланс

Валютний курс та валютна політика будь-якої країни у великій мірі залежать від стану платіжного балансу.

Платіжний баланс – це документ (баланс), що розкриває всі операції країни з іншими країнами світу протягом року. Містить купівлю товарів, послуг, рух капіталів тощо. Відображує всі платежі перед іноземцями (дебет) і всі платежі від іноземців (кредит).

Платіжний баланс дає можливість мати уявлення про економічні зв’язки країн з іншими країнами світу. Всі потоки міжнародних платежів по здійсненим операціям відбиває платіжний баланс.

Всі операції, що відбиваються у платіжному балансі, розподіляються на три основні групи (статі). По-перше, рахунок поточних операцій. Він охоплює експорт та імпорт товарів, співвідношення між якими складають торговельний баланс. Це найважливіша частина платіжного балансу. Торговельний баланс активний, має позитивне сальдо, якщо експорт більший, ніж імпорт, і навпаки, торговельний баланс пасивний, має від’ємне сальдо, якщо імпорт перевищує експорт. Експорт (та схожі на нього операції) – це кредит, за яким створюють запаси іноземної валюти, а імпорт (також інші схожі операції) – це дебет, внаслідок чого іноземна валюта витрачається. До рахунку поточних операцій також відносять баланс послуг – це платежі і надходження за користування іноземним транспортом, поштово-телеграфним зв’язком, страхування, розрахунки по туризму, культурному обміну.

По-друге, платіжний баланс включає баланс рахунку руху капіталів, який показує приплив у країну іноземних інвестицій, позик та вивіз капіталу і надання кредитів іншим державам.

По-третє, платіжний баланс враховує офіційні резерви – це іноземна валюта, яку мають і використовують центральні банки для того, щоб відрегулювати незбалансованість рахунків поточних операцій та руху капіталів.

У платіжному балансі всі три складові частини – рахунок поточних операцій, рахунок руху капіталів, офіційні резерви у сумі повинні дати нуль.