4. Міграція населення

В даний час одним з проявів інтернационалізації господарського і соціально-культурного життя людства, а також можливих наслідків гострих міжнаціональних протиріч, прямих зіткнень між народами і країнами, надзвичайних ситуацій і стихійних лих є крупномасштабнє переміщення населення і трудових ресурсів в різноманітних формах.

Отже, масова міграція населення стала одним з найбільш характерних явищ життя світової спільноти другої половини XX ст.

Міграція населення - це переміщення людей через межі певних територій із зміною постійного місця проживання. Ті, хто залишає країну і поселяється за кордоном, називаються емігрантами, а іноземці, що приїхали в дану країну на постійне проживання - іммігрантами.

Також економісти виділяють і міжнародну (зовнішню) міграцію, що здійснюється в різних формах: трудовій, семейній, туристичній і т. ін.

Переміщаючись з однієї країни в іншу, робоча сила пропонує себе як товар, здійснює міжнародну трудову міграцію.

Сучасний міжнародний ринок робочої сили включає різноспрямовані потоки трудових ресурсів, що перетинають національні межі. Міжнародний ринок праці об'єднує, таким чином, національні і регіональні ринки робочої сили і існує у формі трудової міграції.

Серед найважливіших спонукальних мотивів і причин міжнародної міграції трудових ресурсів виділяють різні чинники економічного і неекономічного характеру.

До причин економічного характеру слід віднести наступні:

1) відмінності в рівні економічного і, зокрема, промислового розвитку окремих країн;

2) наявність національних відмінностей в розмірах заробітної плати;

3) існування безробіття в деяких країнах, перш за все в слаборозвинених;

4) міжнародний рух капіталу і функціонування міжнародних корпорацій.

Економісти відносять до причин міграції робочої сили неекономічного характеру політичні, національні, релігійні, расові, сімейні і т. ін.

До позитивних наслідків трудової міграції відносять:

1) пом'якшення умов безробіття;

2) поява для країни-експортера робочої сили додаткового джерела валютного доходу у формі надходжень від емігрантів;

3) придбання мігрантами знань і досвіду;

4) можливе вкладення зароблених коштів в сферу малого бізнесу, що сприяє створенню додаткових робочих місць.

Серед негативних наслідків трудової міграції слід назвати:

1) тенденції зростання споживання зароблених за кордоном коштів;

2) бажання приховати отримувані доходи;

3) «витік умів»;

4) зниження кваліфікації працюючих мігрантів;

5) соціальні конфлікти між місцевим населенням і іммігрантами.

Поняття «Витік умів» означає виїзд в інші країни фахівців, інтелектуалів, технократичної еліти суспільства.

Це завжди приводить:

1) до зниження творчого, дослідницького потенціалу;

2) до загрози деградації науки;

3) до розорення системи освіти і науково-технічної підготовки кадрів.

На сучасному етапі існує міграція робочої сили з промислово розвинених в країни, що розвиваються, що представляє собою порівняно невеликий потік кваліфікованих кадрів з країн Європи і Північної Америки в країни, що розвиваються. Причинами подібної трудової міграції виступають як економічні (достатньо високі заробітки у викладачів, інженерів, конструкторів і інших фахівців, зокрема, в країнах арабського регіону), так і побутові.