Тема 1. Індивідуальна пропозиція на ринку праці

Заняття 1.

План

1. Проста модель пропозиції робочої сили

2. Теорія вибору на ринку праці

3. Ефект доходу та ефект заміни

4. Практичні висновки відносно класичної теорії пропозиції робочого часу.

Література

Основна: 2, 4, 5, 12, 13

Додаткова: 16, 21

При розгляданні цієї теми слід звернути увагу на усі чинники, які лежать в основі прийняття рішення про індивідуальну пропозицію робочої сили, тобто: кількість робочих годин, протягом яких індивід бажає працювати; інтенсивність праці, яку людина пропонує; рівень здібностей, підготовки, якими індивід володіє.

Оскільки серед перелічених чинників найбільшого значення набуває тривалість робочого часу, то слід детальніше його розглянути.

Виходячи з передумов, на яких заснована проста модель пропозиції робочої сили, формально її можна представити як максимізацію індивідуальної функції корисності: U = S ( Y, L )

Побудова графіку цієї функції заснована на припущеннях, на які студент повинен звернути особливу увагу.

Враховуючи ці припущення (порівнюваності, перехідності, ненасиченості) слід побудувати на графіку криву байдужості та уяснити, що кожна точка на неї означає відмову від певної величини доходу на користь певної величини часу відпочинку.

Криві байдужості мають такі характеристики:

1. Кожна крива байдужості відповідає певному рівню корисності, усі комбінації кількості відпочинку та благ на одній кривій байдужості приносять однаковий рівень корисності. Зрушення кривих у напрямку праворуч – уверх відбиває збільшення корисності

(U₃  U₂  U₁).

2. Криві байдужості нахилені до низу зліва праворуч, оскільки відмова від будь-якої частини відпочинку повинен бути компенсованим збільшенням кількості благ, які споживаються, та навпаки.

3. Криві байдужості, які відбивають одну функцію корисності, не перехрещуються.

Схилення кривої байдужості дорівнює граничній нормі заміщення відпочинку благами у певній точці та дорівнює куту нахилу дотичної до кривої байдужості у певній точці. Гранична норма заміщення відпочинку благами зменшується по мірі збільшення відпочинку:

Гранична корисність відпочинку

MRS = --------------------------------------------

Гранична корисність благ

Величина MRS називається граничною нормою заміни доходу на відпочинок. Та ж сама величина на бюджетній лінії називається граничною нормою ринкової заміни (MRMS).

Для аналізу рівноваги на ринку робочої сили студенти повинні розглянути комбінацію окремих понять: крива байдужості, карта байдужості, бюджетна лінія, нетрудовий доход та вияснити, що характеризують гранична норма заміни доходу на відпочинок та гранична норма ринкової заміни, за яких умов вони можуть зрівнятися.

Слід відмітити, що залежність пропозиції робочої сили від розміру її оплати в спрощеній моделі визначається дією ефекту доходу і ефекту заміни.

Зміна кількості годин роботи, тобто пропозиції праці у відповідь на зміну сукупного доходу при незмінній ставці заробітної плати та перевагах називається ефектом доходу.

Зміна пропозиції праці у відповідь на зміну ставки заробітної плати при постійному доході називається ефектом заміни.

Студенти повинні звернути увагу на умови за яких виникає кожний з вищенаведених ефектів та вміти їх проілюструвати на графіку. Крім того, слід уяснити, що уявляє собою чистий ефект доходу та чистий ефект заміни.

Слід відзначити, що на пропозицію праці також впливають різні соціальні виплати, загальною метою яких, як правило, є підтримка рівня доходу. Загальний їх вплив пов’язаний із збільшенням при виплаті соціальної допомоги нетрудового доходу та відповідно з виникненням ефекту доходу, який впливає дестимулююче на пропозицію праці. Конкретний вплив соціальної допомоги залежить від умов та форми їх надання.

Студенти повинні дати відповідь: 1. Як впливає на пропозицію праці демогрант, як при цьому змінюється нетрудовий доход, ефект доходу, ефект заміни; 2. Кому надається допомога по підтримці добробуту та за яких умов; 3. Що передбачає допомога, яка надається на принципах негативного прибуткового податку і як він впливає на ефект заміни та ефект доходу; 4. Як впливає субсидія заробітної плати на мотивацію до праці, та на ефект заміни та ефект доходу.

Готуючись до останнього питання заняття, згадайте, якими практичними висновками можна підтвердити наведену вище класичну теорію пропозиції робочого часу.

Статистика свідчить про поступове скорочення тривалості робочого тижня в розвинених країнах світу. Чим це пояснюється?

Як розміщуються на графіку криві пропозиції робочого часу для чоловіків та жінок? Чим пояснюється зменшення частки працюючих пенсіонерів у розвинених країнах? Чим керується індивід, коли він вирішує запропонувати більше робочого часу на ринку, працюючи поза основним місцем роботи? Чому крива пропозиції робочого часу не може перетинати вертикальної та горизонтальної вісей? Чому вторинна зайнятість завжди була і залишається популярною серед трудящих?

Розглянувши всі ці питання і підводячи підсумки, треба підкреслити, що більшість досліджень свідчать, що найбільш суттєво на пропозицію робочої сили впливає заробітна плата і завжди ця змінна величина входить до кореляційного рівняння з від’ємним знаком, що підтверджує висновки класичної теорії.

Заняття 2.

План

1. Пропозиція інтенсивності праці

2. Пропозиція якості робочої сили

3. Ринок праці фахівця

4. Особливості пропозиції праці у кризовій економіці

Література

Основна: 2, 4, 5, 12, 13

Додаткова: 16, 21

Як було відмічено, теорія пропозиції інтенсивності праці розроблена у меншій мірі, ніж теорія пропозиції робочих годин.

Взагалі, зв’язок між інтенсивністю праці та різними факторами досить складний. З одного боку, інтенсивність праці, запропонована ринку, залежить від внутрішніх мотивів індивіда, а з іншого – може і певною мірою має регулюватись звичаями, традиціями, законодавством, системою контролю з боку роботодавців і державними або профспілковими інститутами.

Розкриваючи перше питання, слід пояснити, яким чином на інтенсивність праці впливають кількість робочих годин та рівень заробітної плати з точки зору внутрішніх мотивів.

Спроби роботодавців збільшити темп роботи за умов, які наймані працівники вважають нераціональними, можуть призвести до опору з боку працівників, включаючи неякісне виконання роботи. Виходячи з цього, студенти повинні пояснити, які методи можуть застосовувати роботодавці з метою збільшення інтенсивності праці, у чому полягає контроль з боку адміністрації.

Відомо, що робоча сила – це сукупність фізичних та духовних якостей, якими володіють організм, жива особа і які вони використовують кожного разу, коли виробляють будь-які споживчі вартості.

Отже, кожна людина може запропонувати на ринку праці не лише робочий час та певну інтенсивність, а й свої здібності певної якості, яка залежить від: віку, статі, фізичного здоров’я, рівня загальної освіти, рівня професійної освіти, тощо.

Розглядаючи друге питання, слід зосередити свою увагу на цьому факторі та дати відповідь на запитання: чому одні люди прагнуть мати високий рівень освіти, а інші – ні? Чому взагалі більш освічені люди мають отримувати вищу заробітну плату? Чому не всі люди вступають до технікумів, ВНЗів? Що є основними складовими рішення вступати до вищого навчального закладу?

Отже, пропозиція кваліфікованої праці має свої особливості, на які студентам слід звернути увагу, розглядаючи третє питання теми.

З цією метою студенти повинні розглянути ринок праці фахівця та гранично представити його павутинообразну модель, пояснюючи її дію.

Розглядаючи останнє питання, слід зауважити, що особливості робочої сили як товару, які було розглянуто раніше, стають вирішальними в умовах кризи, що характерне для сучасної економіки України.

Людина, яка не має інших доходів, окрім від продажу своєї робочої сили, не може не працювати навіть тоді, коли ставки оплати праці наднизькі, оскільки процес споживання – це не просто процес відтворення робочої сили, а фактично процес підтримання життя, і жива людина не може його припинити. Тому для людей, нагальні потреби яких незадоволені, навіть низька оплата праці краща, ніж її повна відсутність, і тому пропозиція робочої сили не зменшується при низьких ставках оплати праці.

Виходячи з цього, студенти повинні зобразити пропозицію на ринку праці в умовах кризи на графіку показати її розташування відносно кривої попиту і підтвердити графічно усе вище викладене.

Підводячи підсумки і спираючись на наведений графік можна зробити висновок, що низький рівень оплати праці є не лише наслідком, а й суттєвою причиною кризового стану економіки, і без його підвищення неможливо забезпечити вихід економіки країни з кризи й ефективну зайнятість її населення.

Скупна пропозиція на ринку праці

Заняття 3

План

1. Сукупна пропозиція робочої сили та її складові

2. Джерела сукупної пропозиції робочої сили

3. Потоки пропозиції та вступу до найманої робочої сили

4. Вплив чинників, що знижують сукупну пропозицію на ринку праці

5. Вплив чинників, що підвищують сукупну пропозицію на ринку праці

Література

Основна: 2, 4, 5, 7, 10

Додаткова: 19, 21

На суспільному рівні розглядається сукупна пропозиція, обсяг якої можна виразити формулою:

S_c =  T_i x E_i x TS_i

Якщо скористатися середніми величинами складових індивідуальної пропозиції на ринку праці, то наведена формула набирає вигляду:

S_c =  N_j x D_cj,

де N_j - чисельність індивідів j – тої професійно – кваліфікаційної групи;

D_cj – середня величина обсягу пропозиції в j – тій професійно – кваліфікаційній групі.

Оскільки статистика не бере до уваги складові індивідуальної пропозиції і оперує тільки значеннями чисельності індивідів, то формула для статистичних досліджень набирає вигляду:

S_c =  N_j

У сучасній літературі цей обсяг пропозиції називають сукупною найманою робочою силою, що визначається як кількість людей, які працюють або бажають працювати за плату в різних типах ринків праці, класифікацію яких наведено у попередньому модулі.

Ураховуючи чинники, які впливають на обсяги індивідуальної пропозиції робочого часу, інтенсивність праці та якість робочої сили, студенти повинні звернути увагу на те, що сукупну пропозицію треба аналізувати за такими критеріями: статтю, віком, освітою, професією, кваліфікацією, тощо в регіональному та галузевому розрізах.

Розглядаючи це питання, треба зауважити, що обсяг сукупної пропозиції має бути скорегований на коефіцієнт, який характеризує прагнення працездатного населення працювати більше або менше нормальної тривалості робочого періоду.

З огляду на цю обставину в статистиці ринку праці розраховується показник середньоспискової чисельності усього персоналу в еквіваленті повної зайнятості.

Студенти повинні звернути увагу на методику розрахунку цього показника, на категорії працівників, які включаються до цього показника.

Вивчаючи матеріал з другого питання семінару, важливо вказати джерела сукупної пропозиції робочої сили і більш детально зупинитися на джерелах потенційної зовнішньої пропозиції.

Розглядаючи це питання, треба відокремити сегментацію їх за кваліфікаційною ознакою, ознакою конкурентоспроможності, за формами договірних відносин, за причинами вступу до складу безробітних, які доцільно розглянути більш детально.

Для проведення сегментації робочої сили за наведеними ознаками треба зосередити увагу на робочій силі, яка працює або бажає працювати за наймом. З цією метою необхідно розглянути три шляхи виходу з робочої сили, зайнятої на ринку праці.

Розглядаючи третє питання теми, слід вказати на причини через які працівники виходять з потоку зайнятої робочої сили: зміни в організації виробництва, тимчасове звільнення, добровільне залишення роботи, звільнення через порушення трудової дисципліни.

Статистичні дані свідчать, що в Україні у 2000 році у зв’язку з реорганізацією, ліквідуванням, скороченням штатів було вивільнено 40,2 % від загальної чисельності вивільнених; за власним бажанням – 29,8%; за причиною демобілізації з військової служби – 2,3%; непрацевлаштування після закінчення навчального закладу – 18,3%; за станом здоров’я – 1,1%; у зв’язку із закінченням строку контракту – 5,1%; з інших причин – 3,2%.

Далі треба розглянути потоки вступу до найманої робочої сили, які теж розпадаються на складові.

Студенти повинні ознайомитися з даними статистичних збірників України, які характеризують вихід та вступ до найманої робочої сили за ряд років, зробити аналіз та відповідні висновки.

Треба відмітити, що на обсяги сукупної пропозиції робочої сили впливають такі групи чинників:

1. Природні – кількість працездатних громадян, динаміка їхньої кількості, склад за віком, статтю.

2. Морально – психологічні – потреба в прайці як засіб самовираження та розвитку людини.

3. Економічні – рівень життя загалом, рівень доходів – наскільки вони дозволяють реалізувати потреби людини.

Слід зауважити, що для України характерним є значне перевищення пропозиції робочої сили ніж попит на неї. Виходячи з цього виникає потреба в заходах по скороченню сукупної пропозиції робочої сили на ринку праці.

Можливі три напрями впливу на сукупну пропозицію робочої сили:

1. зниження припливу робочої сили на ринок праці;

2. стимулювання відпливу робочої сили з ринку праці;

3. перерозподіл робочого часу і робочих місць між зайнятими.

Розглядаючи ті напрями, студентам треба докладніше зупинитися на кожному з них.

Готуючись до останнього питання заняття, треба згадати, що найдієвішим методом збільшення індивідуальної пропозиції є підвищення якості останньої, а отже, і конкурентоспроможності. Виходячи з цього, студентам треба визначити напрями, за якими можна збільшити сукупну пропозицію на ринку праці.

Наприкінці слід зауважити, що на різних етапах ринкової трансформації економіки України держава може застосовувати різноманітні підходи до формування сукупної пропозиції робочої сили.

Які ж заходи доцільно створювати на етапі кризового стану економіки?

Підводячи підсумки заняття, треба звернути особливу увагу на створення умов для власного бізнесу, самозайнятості, підприємництва.