Графік 4. Ринок праці фахівця

Припустимо, що фахівці знаходяться у стані рівноваги в т. А ( W0, L0) Після підвищення попиту на фахівців конкретної спеціальності, т. В ( W1, L0) збільшиться і пропозиція робочої сили т. С. ( W1, L1) Але ж оскільки зарплата W1 перевищує нову рівноважну зарплату W00, то виникне ситуація, яка характеризується надміром фахівців, тобто ринок праці з т.С. перейде в т.Д і зарплата знизиться до W2 і т.п.

Ця модель називається павутинообразною моделлю ринку праці фахівця.

Особливості робочої сили як товару стають вирішальними в умовах кризи, що характерна для сучасної економіки України. Особливості ці, зокрема, полягають у тому, що, по-перше, робоча сила як товар невіддільна від її власника, і по-друге, в умовах кризи кошти від продажу цього товару є головним джерелом існування працівників.

У кризовій економіці людина, яка не має інших доходів, окрім як від продажу своєї робочої сили навіть тоді, коли ставки оплати праці наднизькі. Більш того, якщо доходи за основним місцем роботи не дають можливості працівнику задовольняти свої потреби , він вимушений збільшувати кількість праці.

Отже, наднизькі ставки оплати праці в кризовій економіці за багатьма напрямками призводять не до зменшення, а до збільшення пропозиції праці.

Попит та пропозицію на кризовому ринку праці можна відобразити графічно (див. графік 5).

W

W _{д Д}

W _{a А}

W _c с

Т

О Т_а Т_д Т_с Кількість праці

Графік 5. Попит та пропозиція на кризовому ринку праці

Точка С означає відносну рівновагу на рику праці при неефективній над зайнятості, коли стагнуюча економіка, пропонуючи мізерну оплату праці заставляє працювати всіх, хто фізично на це здатен, причому набагато дешевше, ніж законодавчо встановлена тривалість робочого часу.

Якщо ж розглянути хід графіків далі точки С, то зрозуміло, що і при наднизьких рівнях оплати праці можливе безробіття. Отже, якщо середній рівень ставок оплати праці менший за Wc, то пропозиція праці не зможе бути реалізованою і працівники не зможуть забезпечити собі навіть мінімально нормальне споживання ніякою кількістю праці, що ми і спостерігаємо нині в Україні.

Тема 2. Сукупна пропозиція на ринку праці

План

1. Поняття сукупної пропозиції робочої сили та її складових.

2. Джерела сукупної пропозиції робочої сили.

3. Потоки пропозиції та вступу до найманої робочої сили.

4. Основні напрями впливу на сукупну пропозицію на ринку праці.

Література

Основна: 2, 4, 5, 7, 10

Додаткова: 19, 21.

Основні поняття: сукупна пропозиція робочої сили; потенційна зовнішня пропозиція робочої сили; внутрішньо фірмова потенційна пропозиція.

Виходячи з попереднього матеріалу, можна зробити висновок, що індивідуальний продавець (найманий працівник) пропонує на ринку праці:

- кількість робочих годин на тиждень, місяць, рік, протягом яких індивід бажає працювати, перебуваючи на ринку праці ( Ti );

• інтенсивність праці, яку людина проявляє в процесі виробництва продуктів ( Ei );

• рівень здібностей, підготовки та досвід індивіда ( TSi ).

Отже, індивідуальну пропозицію на ринку праці ( Sі ) можна виразити:

Si = Ti * Ei * TSi

Сукупна пропозиція найманої робочої сили визначається як кількість людей, які працюють або бажають працювати за плату.

Сукупну пропозицію робочої сили ( Sc )можна визначити формулою:

Sc = ∑ Ti * Ei * TSi

Величина сукупної пропозиції робочої сили може бути визначеною за такою схемою:

ЧНПВ – ІН – НерПІ = не ІНПВ +ПрацПП = ЗЧРС – ЧЗС = ЧГРС,

де ЧНПВ – інституційне населення працездатного віку;

ІН – інституційне населення (спец. методичні заклади, особи, які перебувають у заточенні, інші.) Слід відмітити, що в Українській статистиці даний термін не вживається.

Нер.ПІ – непрацюючі пільгові пенсіонери та інваліди І та ІІ гр.

НеІНПВ – неінституційне населення працездатного віку;

Прац.ПП – фактично працюючі пенсіонери та підлітки;

ЗЧРС – загальна чисельність робочої сили країни;

ЧЗС – чисельність осіб, які знаходяться у збройних силах;

ЧГРС – чисельність громадянської робочої сили.

У ринковій економіці громадянська робоча сила розподіляється на дві кількісно нерівні групи:

1. зайняті, тобто ті, які мають роботу;

2. незайняті, більшість з яких не мають роботи за економічною ознакою.

Тому сукупний обсяг пропозиції робочої сили на ринку праці дорівнює загальній чисельності осіб найманої праці – зайнятих та незайнятих; тих що мають роботу та тих, хто шукає її.

Формування поточної та потенційної пропозиції сукупної робочої сили можна виразити схематично (див. схему 1 ).

НАСЕЛЕННЯ

Не працездатне

Працездатне

Економічно неактивне

Економічно активне

Добровільно незайняте

Зайняте суспільно кожною діяльністю

Зайняті найманою працею

Зайняті незайманою роботою

Безробітні

Потенційна пропозиція робочої сили.

Схема 1. Формування поточної та потенційної пропозиції сукупної робочої сили.

Потенційними джерелами пропозиції у такому випадку є всі працюючі за наймом, зайняте поза ринком праці населення, незайняте економічно активне населення та тимчасово непрацездатні, які не втратили працездатності повністю і можуть повернутися на ринок праці ( схеми 1, 2 ). Отже, потенційні джерела пропозиції можуть проявитися у майбутніх періодах, тому інформація про них є важливою для розробки програм зайнятості.