1.Паризька школа архітектури і розповсюдження класицизму в країнах Європи. Класицистичні інтерєри Франції.

Класици́зм— напрям в європейському мистецтві, який уперше заявив про себе в італійській культурі XVI—го ст. Найбільшого розквіту досягає у Франції (XVII ст.). Певною мірою притаманний мистецтву усіх країн Європи, у деяких зберігав свої позиції аж до першої чверті ХІХ ст.

В розвитку класицизму можна визначити три етапи: становлення стилю, зрілість і занепад.

Архітектура першого етапу відзначається переходом від барокко до класицизму, пошуками нових засобів художньої виразності, й новим підходом до ансамблевої забудови. За часів класицизму набуває значення відкритий характер композиції ансамблів площ, вулиць і окремих комплексів.

Основним досягненням другого етапу було створення великих ансамблів, а в архітектурі – застосування декоративного мистецтва для втілення значних художніх задумів.

На третьому етапі поширилося багатоповерхове будівництво, зростали промислові підприємства, учбові заклади. Занепад класицизму виявився також у відході від творчого розуміння й використання форм античності у пануванні канонів і штампів, у прояві електризму.

Кращі набутки зрілого класицизму знаходять підтримку, поширення у творчій практиці українських архітекторів та скульпторів.

Класицизм як напрямок по-різному розвивався в країнах Європи. Так, у Франції він складався до 1590-х років, ставати панівним напрямом до середини XVII століття, досягає найвищого розквіту в 60 - 70-ті роки, потім відчуває деякий криза. В Англії, навпаки, його вплив чітко проявляється лише в кінці століття. Класицизм не міг узгодити суперечність між двома началами людської природи — між матеріальним і духовним, між розумом і чуттям. Звідси йде раціоналістичне протиставлення розуму, трактованого як самодостатній. Єдиний і абсолютний засіб пізнання, чуттєвим зв'язкам людини з навколишнім світом. Звідси вкрай одностороннє розуміння натхнення і творчого процесу, яке виключає присутність індивідуального досвіду, емоційних факторів, інтуїції, а головне — постійної зумовленості форми художнього твору конкретним життєвим змістом.

Про французький класицизм достатньо сказати те, що він виник при Людовіку XIV і саме в цьому стилі побудований Версальський палац.Це поєднання правильних архітектурних форм з великою кількістю декоративних елементів і позолоти.

Класичний стиль не терпить фальші і дешевизни. Поєднання дорогих оздоблювальних матеріалів із загальною витриманістю обстановки - ось головні риси, які характеризують класичний стиль в наші дні.Камін, різні колони, портики, ліпнина, плафони живопис, набірний паркет, з різними вставками цінних порід дерева - все це атрибути класичного інтер'єру.

Меблі з натурального дерева, оброблена дорогими тканинами або шкірою, іноді інкрустується цінними породами дерева, окремі деталі можуть бути покриті позолотою.Зараз багато фірм спеціалізуються на випуску меблів "під старовину", причому з дотриманням всіх технологічних і стильових особливостей меблів-оригіналу (яка часто знаходиться в музеях).Хорошим стильовим рішенням буде використання драпіровочних тканин, антикварних речей. Головне, як і в будь-якій справі, не переборщити і не перетворити свій будинок в лавку старожитностей.

Кольорове рішення класичного інтер'єру повинна підкреслювати загальну гармонію. Тому кращим варіантом стануть кольори теплої палітри: бежевий, кремовий, трохи зеленуватий.Ці кольори зможуть вигідно підкреслити фактуру натурального дерева паркету і меблів.

Важливим елементом класичного інтер'єру є й різніАксесуари: скульптура, картини на стінах, срібні гірки, що дісталися у спадок, фарфор.Не забудьте і про книжки - адже вік класицизму - це століття освіти.

Висвітлення в дусі класицизму припускає крім люстри наявність різних торшерів, бра.Так само велику увагу варто приділити природного освітлення, тобто вікнам. Зараз в класичному інтер'єрі знову актуальні різні вітражі.