2. Класицистичне формотворення та декорування меблів.

Класицизм – останній з “великих” стилів – данина античному мистецтву, результат впливу археологічних відкриттів пов’язаних з Давнім Римом і Єгиптом. Викликаний до життя у Франції під час привління Людовика XVІ, мав незначні зміни в роки буржуазної революції і остаточно викристалізувався під час правління Наполеона Бонапарта в найвищій точці свого розвитку – ампірі. Характерна ознака класицизми – підкреслена конструктивність, легкість, строге підпорядкування декору. На відміну від Бароко і Рококо з вирішенням ніжок меблів у формі кабріолей, класицисистичні ніжки нагадують за формою колони, що звужуються до низу, іноді компоновані. Найбільшого розквіту в декоруванні класицистичні меблі досягають в ампірі, в якому проявились “великоімперські” смаки оточення Наполеона, і результатом яких стало повернення помпезних мотивів Римської імперії: трофеї, емблеми, вінки лавра, а також, давньоєгипетські мотиви: сфінкс, скарабей, лотос. Нововведенням стали два мотиви, що складають епіграфічну групу: ініціал і вензель (логотип). Проіснував ампір не довго: з падінням імперії Наполеона він втрачає своє панівне становище і змінюється бідермеєром, проте впливи його на формотворення були відчутні аж до кінця ХІХ століття.

шовкові тканини, якими обтягаються стіни. Форми крісел, комодів, секретерів, столів і інших предметів набувають більш чіткого, конструктивного характеру. Виявляється структура речі, кожний елемент меблів має свої ясно окреслені кордони. Зміцнення частин вже не «стираються» і не маскуються, все більшу роль грає прямий кут. Ніжки набувають круглого або квадратного перетину, вони стають прямими і стрункими. Меблі цього часу знаходиться під сильним впливом античних зразків і сучасної їй архітектури.

Поряд з технікою набору в меблях широко застосовується фаперовка. Звертається особлива увага на показ самої структури, текстури дерева, що виводиться назовні. Переважною увагою починає користуватися червоне дерево. Більші площини предметів обрамлялись тонко виконаними бронзовими накладними деталями-тягами з мотивами гірлянд, стрічок, пасторальними мотивами. Окрім бронзи в опорядженні меблях використовувались бісквітні і порцелянові медальйони, органічні що включалися в композицію предметів.

З течією часу стиль меблів набуває всіх більшої строгості, а деталі всі більше зв'язуються з античної орнаментацією.

Variant 28 _______1________особливості кольорового вирішення інтер"єрів

Існує декілька стандартних правил при підборі кольорових рішень для інтер’єру, ці правила не являються єдиними істинними і можуть модифікуватись в залежності від бажаного інтер’єру.

При підборі кольорової гами приміщення варто звернути увагу на такі його особливості:

* Орієнтація приміщення стосовно сторін світу;

* Пропорції приміщення (довжина, ширина, висота);

* Освітленість приміщення;

* Цільове призначення приміщення;

* Гармонійне поєднання кольорів.

Ці положення можна вважати основними при підборі кольорової гами того або іншого приміщення

Говорити про певну рецептуру правильного підбору кольорів досить не логічно, адже все залежить від Вашого смаку, кольорових вподобань та особливостей дизайну інтер’єру, але варто пам’ятати про декілька особливостях кольорів.

* Темні кольори апріорі важчі за світлі;

* Стіни з насиченим кольором створюють враження меншого об’єму, та навпаки;

* Найбільш правильне враження про колір можна отримати о полудні при природному освітлені;

* Колір стін є домінуючим в інтер’єрі, тому до його підбору потрібно відноситися ловолі відповідально.

Декілька порад з використання кольорів в інтер’єрі:

* Приміщення з низькою стелею будуть здаватися вищими, якщо стелю пофарбувати у світлий в порівнянні зі стінами колір, а підлогу в темний;

* Теплі кольори підійдуть для великих приміщень, в маленьких вони звужують простір;

* Високі приміщення можна зробити нижчими, якщо стелю пофарбувати в темний і вивести її на стіни;

* Маленьке приміщення можна візуально збільшити, якщо пофарбувати їх у світлі пастельні тони;

* Біла рамка на стелі візуально підіймає приміщення.