22. Еволюція класичної політичної економії в першій половині 19ст.

23. Формування соціалістичних ідей

24. Основний зміст процесу індустріалізації

Із завершенням промислового перевороту почався процес індустріалізації. Основним його змістом були структурні зрушення в національних господарствах окремих країн, внаслідок яких з'явились нові й модернізувалися старі галузі ви­робництва, змінювалась їхня роль в економіці. Завершення індустріалізації за­безпечувало перевагу промисловості над сільським господарством, важкої індус­трії над легкою. Машинне виробництво перемогло в усіх галузях господарства. Відбувалися зміни в організації та управлінні виробництвом.

Темпи й строки індустріалізації залежали від конкретних умов кожної країни, вихідного рівня промислового перевороту, загальносвітового економічного роз­витку. У кінці ХІХ - на початку ХХ ст. індустріалізація відбувалася на грунті те­хнічної революції. Змінилась енергетична база економіки. Почалася електрифікація виробництва, транс­порту, побуту..

Структурні зрушення останньої третини ХІХ ст. - початку ХХ ст. зумовили зміни в галузевій структурі машинної індустрії, її провідними галузями стало виробництво електроенергії, продукції органічної і неорганічної хімії, добувної, металургійної, машинобудівної, транспортної промисловості.

Розвивалися нові галузі: сталеварна, нафтодобувна, нафтопереробна, електротехнична, алюмінієва, будівельна, автомобільна.

В результаті зміни в світовому промисловому виробництві Англії, питомої ваги (скоротився в 2,6 рази), Франції (скоротився в 2 рази) і США (збільшився в 2,1 рази) з Європи до Північної Америки відбулося переміщення центру світової економіки.

Рух економіки різко змінило свій темп. Наприкінці XIX - початку XX ст. найбільш високі темпи економічного розвитку показали молоді капіталістичні держави - США і Німеччина, що вийшли на перше і друге місця в світі за рівнем розвитку виробництва і залишили позаду Францію і Англію.

У промисловості й в банківській сфері виникають і розвиваються монополістичні об'єднання. Банки контролю­ють як грошові капітали, так і промислове виробництво. Процес зрощування ба­нківського і промислового капіталу привів до формування фінансової олігархії. Ринок вільної конкуренції почав переростати в монополістичний капіталізм.

Монополія - це форма організації виробництва на базі об'єднання капіталів, що виникає на основі високого рівня концентрації виробництва і капіталу для зосередження виробництва й збуту значної частини продукції галузі, встанов­лення монопольних цін і забезпечення стабільних надприбутків.

За динамікою промислового розвитку склалося три типи промислово розви­нених країн: американський - з високими, німецький - з середніми, англійський - з найнижчими темпами розвитку промислового виробництва.

25. Аграрний розвиток провідних країн світу в період індустріалізації(19-20ст)

Для европейских стран аграрные отношения в 19-20 ст определяло сохранение землевладения.

Великобритания. Сельск хоз-во развивалось на фермерской основе. Улучшение агротехники и агрокультур. После аграрного кризиса 70-90 гг 19ст-животноводство.

Франция. Процесс концентрации земельных владений и одновременно рост кол-ва парцелярных хоз-в. Формирование фермерства. Сельс хоз-во явл основной отраслью. Аграрный кризис ускорил переведения сельс хоз-ва на индустриальную основу.

Германия. Ликвидация феодально-крепостнич. отношений. Усилился процесс имущественной диференциации среди крестьян. развития аграрн.отношений: 1)для восточных районов-юнкерский путь аграрной эволюции. 2) Интенсивный путь развития сельск.хоз-ва под влиянием аграрного кризиса 1876-1895г

США. В основе лежит фермерское хоз-во; система свободного займа земель. Ликвидация рабства активизировало рост аграрн.сектора экономики.

Сельск.хоз-во США развивалось на основе индустриализации.

Япония. Земельная реформа (1872-1873) онулировала феод.право и утвердила буржуазную собственность на землю. Землю обрабатывали вручную. Плохо развивалось животноводство.