- •Мікроекономіка
- •25. Предмет і метод мікроекономіки
- •26. Корисність економічного блага. Економічний вибір. Закон спадної граничної корисності. Функція корисності.
- •27. Уподобання споживача. Використання кривих байдужості в аналізі поведінки споживача.
- •33. Економічна ефективність в умовах монополістичної конкуренції та олігополії.
- •34. Причини диференціації заробітної плати.
- •35. Перехресна еластичність та еластичність попиту за доходом.
- •36. Ціноутворення та оптимізація обсягу випуску в умовах монополістичної конкуренції.
- •38. Динаміка витрат конкурентної фірми в короткостроковому періоді.
- •39. Визначення обсягу виробництва і ціни монополістом.
- •40. Наслідки пануваня монополій та необхідність антимонопольного регулювання.
- •41. Умови прибутковості, збитковості та згортання виробництва.
- •42. Поняття попиту та пропозиції, їх вплив на механізм функціонування ринку.
- •43. Втрати монополістом прибутку від виробництва малої і великої кількості продукції.
- •44. Крива короткострокової пропозиції конкурентного підприємства.
- •45. Вплив зміни цін благ на положення бюджетної лінії.
- •58. Виробнича функція та її властивості.
- •65. Ринки факторів виробництва з монопсонічною владою.
- •69,71. Особливості ринку монополістичної конкуренції.
- •78. Попит, валовий, середній та граничний доход.
26. Корисність економічного блага. Економічний вибір. Закон спадної граничної корисності. Функція корисності.
Класична економічна наука важливою проблемою вважала поділ благ на матеріальні і нематеріальні.
Сучасна наука найважливішими рахує поділ їх на економічні блага і неекономічні блага. Критерієм цієї класифікації є їхня рідкісність.
Економічне благо – це рідкісне обмежене благо – засіб задоволення потреб, що існує в обмеженій кількості. Економічні блага поділяються на товари і послуги, на споживчі (прямі) та виробничі (непрямі).
Неекономічне благо – загальнодоступне благо, яке є в природі в необмеженій кількості (повітря і сонце – поки що). Вода – необхідне благо коли ви живете біля джерела і обмежене – коли ви живете в пустелі.
Корисність – це задоволення, яке отримує споживач у процесі споживання товару чи послуги.
Корисність – те задоволення, яке отримує Людина від споживання товарів та користування послугами. (хліб для їжі, тепла постіль для сну, книга для читання).
Походження цього терміну бере початок з ХVІІІ століття, в роботах ексцентричного англійського філософа та соціолога Джеремі Бентама (1748-1832). Корисність являється ціллю споживання. Корисність збільшується, якщо збільшується кількість товару, що споживається. У цьому випадку зростає загальна корисність. Але зростання загальної корисності уповільнюється із збільшенням споживання. Це є наслідком того, що зменшується додаткова, або гранична, корисність.
Гранична корисність – це приріст корисності за умов споживання додаткової одиниці товару чи послуги.
Згідно із законом спадної граничної корисності величина граничної корисності має тенденцію зменшуватися по мірі збільшення кількості товару, що споживається (графік).
Сукупна корисність зростає в процесі споживання, але вона зростає все меншою і меншою мірою. Це означає що гранична корисність – додаткова корисність від споживання кожної додаткової одиниці товару – знижується.
Суть теорії граничної корисності зводиться до того, що товар на ринку купують не тому що в ньому вкладені витрати праці, а тому, що даний товар має корисність для споживача, цінність.
Залежність корисності блага від процесу його споживання обгрунтував німецький економіст Генріх Герман Госсен (1810-1850). З кінця ХІХ століття в економічну науку міцно ввійшли два постулати Г.Госсена, які носять назву перший та другий закон Госсена.
Перший закон Госсена проголошує: в одному безперервному акті споживання корисність наступної одиниці спожитого блага зменшується; при повторному акті споживання корисність кожної одиниці блага зменшується у порівнянні з її корисністю при початковому споживанні.
Функція корисності – це співвідношення між обсягами товарів та послуг, що споживаються, та рівнем корисності (задоволеності від споживання товару), якого досягає споживач.
Функція корисності може бути представлена як,
U = f (Qx, Qy),
де U- корисність, Qx – кількість товару х, що споживається, за певний період, Qy – кількість товару у, що споживається за певний період.
Спрощена функція корисності концентрує увагу на основних чинниках, що впливають на вибір споживача, який здійснюється в межах споживання тільки двох товарів в їх різних кількісних комбінаціях.