78. Попит, валовий, середній та граничний доход.
Попит - це платоспроможна потреба потенційних покупців, що виникає при наявності у них вільних коштів і бажання задовольнити свої потреби і запити придбанням даного конкретного товару або послуги.
Величина попиту - це та кількість товару, яку покупець готовий придбати за даних умов протягом певного проміжку часу.
Фактори, що впливають на попит:- доходи споживачів: чим вони вищі, тим вище попит на даний товар;- наявність товарів-замінників;- традиції і смаки споживачів: чим вони мінливіший, тим більша ймовірність коливання попиту;- очікування споживачів: якщо вони чекають підвищення цін, наприклад при високій інфляції, попит може зростати, при очікуванні зниження цін, попит може падати;- рівень сервісу: уважні Продавці, гарантії тощо ведуть до підвищення попиту.
Потреби безмежні, і багато хто з них не насичені, але ресурси споживачів обмежені і їм доводиться з усіх наявних на ринку товарів вибирати той, який принесе їм необхідну корисність.
Валовий дохід – це дохід, який компанія отримує від своєї основної діяльності, зазвичай від продажу товарів або послуг споживачам. У багатьох країнах термін валовий дохід є синонімом терміну оборот. Деякі компанії можуть отримувати валовий дохід від відсотків, дивідендів або роялті, які їм платять інші компанії. Під сумою валового доходу може матися на увазі весь валовий дохід або валовий дохід за певний період часу в певній валюті, наприклад «в минулому році, компанія X отримала валовий дохід 25 мільйонів гривень».
Для некомерційних організацій, щорічний валовий дохід може називатися валовим доходом від фінансування. Таке фінансування включає в себе пожертвування від фізичних осіб чи компаній, фінансування від державних структур, дохід від діяльності дозволеної статутом некомерційної організації, дохід від акцій пов'язаних із залученням пожертв, членські внески або дохід розміщення коштів статутного капіталу.
Середній доход. Загальна виручка, що поділена на загальну кількість проданих одиниць, тобто виручка за одну одиницю. Середній доход здебільшого дорівнює ціні.
Граничний доход. Це приріст валового доходу, який одержала б фірма внаслідок продажу додаткової одиниці продукту. В умовах досконалої конкуренції граничний доход дорівнює ціні. За недосконалої конкуренції граничний доход є меншим, бо щоб продати додаткову одиницю, ціна повинна зменшитися на всі попередньо продані одиниці. 79. Ізокванта. Карта ізоквант.
Мал. 35 Ізокванта
Виробнича функція кожного виду виробництва, яка описує конкретну комбінацію факторів виробництва, виражається ізоквантою – лінією рівного випуску. (мал. 35)
Ізокванта відображає різні комбінації витрат факторів виробництва (L, K), які можуть бути використані для випуску певного обсягу продукції.Ізокванта показує, що існує безліч варіантів для виробництва даного обсягу продукції.Високомеханізований спосіб визначено точкою А на мал. 35, виробництво того ж обсягу продукції меншою кількістю машин й більшою кількістю ручної праці, визначено точкою D на мал. 35. Характеристика ізоквант 1. Негативний нахил ізокванти показує, що скорочення одного фактора (при Q = const), завжди викликатиме збільшення іншого фактора.
2. Чим далі від початку координат знаходиться ізокванта, тим більший обсяг випуску вона юструє.
3. Увігнутість ізоквант означає, що уздовж ізокванти скорочення людино-годин праці вимагає збільшення машино-годин устаткування.4. Кут нахилу ізокванти виражає граничну норму технологічного заміщення. (MRTS).і5. Ізокванти схожі з кривими байдужості. Так, як і криві байдужості вони відображають альтернативні варіанти споживчого вибору благ, які забезпечують певний рівень корисності, ізокванта відображає альтернативні варіанти комбінацій витрат факторів для виробництва певного обсягу продукції6. Ізокванти можуть мати різну конфігурацію: лінійну, жорсткої доповнюваності, повної заміщуваності.Карта ізоквант – це сукупність ізоквант однієї виробничої функції, кожна яких відповідає певному обсягу випуску продукції (мал. 36.в.). Карта ізоквант може бути використана для того, щоб показати можливості вибору серед варіантів організації виробництва в короткостроковому періоді, якщо капітал є постійним фактором, а праця змінним.Ізокванти ілюструють гнучкість ухвалених фірмами рішень у виробництві. У більшості випадків фірми можуть досягти певного випуску продукції, використовуючи різні поєднання виробничих факторів. Керівник фірми повинен розуміти природу такої гнучкості, оскільки це дозволить йому вибирати такі поєднання виробничих факторів, які мінімізують витрати виробництва і максимізують прибуток.