- •1)Зміст та основні завдання курсу «Вступ до мовознавства». Місце мовознавства в системі наук.
- •2)Методи вивчення і опису мов.
- •3)Природа і сутність мови. Функції мови.
- •4)Мова і суспільство.
- •5)Структура мови. Синхронія і діахронія.
- •7)Мова і мислення.
- •8)Гіпотези походження мови.
- •9)Мова як історичне явище. Зовнішні і внутрішні фактори розвитку мов.
- •10)Мовні контакти. Субстрат, суперстрат і адстрат.
- •11)Основні процеси історичного розвитку мов. Специфіка і розвиток різних рівнів мовної структури.
- •12)Розвиток і функціонування мов у первісно-общинному, рабовласницькому і феодальному суспільстві.
- •13)Розвиток і функціонування мов у капіталістичному суспільстві. Поняття національної та літературної мов.
- •14)Розвиток і функціонування мов у тоталітарному соціалістичному суспільстві. Питання про перспективи розвитку мов у майбутньому.
- •15)Мови світу, їх порівняльне вивчення. Генеалогічна класифікація мов.
- •16)Поняття типологічної класифікації мов.
- •18)Значення письма в історії суспільства. Предметне «письмо», піктографія, ідеографія.
- •19)Основні етапи розвитку фонографічного письма.
- •20)Поняття про графіку та орфографію. Принципи орфографії.
- •21)Поняття про звуки мови. Акустичні властивості звука.
- •22)Артикуляційна характеристика звуків мови. Мовленнєвий апарат та його будова. Поняття про артикуляцію та артикуляційну базу.
- •23)Класифікація голосних.
- •24)Класифікація приголосних.
- •25)Фонетичне членування мовного потоку (фраза, синтагма, такт, склад). Склад, типи складів. Монофтонги та поліфтонги.
- •26)Наголос і його види. Явище енклізи і проклізи.
- •27)Інтонація та її складові.
- •28)Позиційні зміни звуків.
- •30)Спонтанні зміни звуків. Звукові закони.
- •31)Поняття про орфоепію. Фонетична транскрипція.
- •32)Фонетичні та історичні чергування звуків.
- •33)Фонема. Диференційні та інтегральні ознаки фонем.
- •34)Вчення про позицій фонем. Варіанти і варіації фонем.
- •35)Поняття фонологічної системи.
- •36)Слово як предмет лексикології. Розділи лексикології.
- •37)Значення слова.
- •38) Полісемія та омонімія.
18)Значення письма в історії суспільства. Предметне «письмо», піктографія, ідеографія.
Звукова мова зручна для контактного спілкування, але передати її в просторі та часі без спеціальних засобів дуже важко. Тому цілком природно,що людство шукало допоміжний засіб передачі інформації, який би усунув названі перешкоди. Таким засобом стало письмо. Винайдення письма без перебільшення можна вважати за важливістю другим після мови винаходом людства. Поява письма знаменувала інтелектуальну революцію. Люди отримали можливість передавати свій досвід прийдешнім поколінням. Це вплинуло на прискорення розвитку науки, техніки, культури та й загалом усієї цивілізації. Навіть у наш час, коли винайдені засоби зберігання й передачі на відстань звукового мовлення (технічні засоби мовлення, радіо), роль письма в житті суспільства нітрохи не зменшилася.
Письмо – штучно створена система графічних знаків, за допомогою якої фіксують і передають мовленнєву інформацію. Письмо не зразу стало таким зручним і надійним засобом, яким є тепер. Воно удосконалювалося протягом тисячоліть у творчих пошуках і писемній практиці багатьох поколінь. Предметне письмо – відображення мовленнєвої інформації за допомогою певних предметів. Формами предметного письма є: 1) камінцеве (Південна Америка): мішечок із камінцями, форма, розмір і колір яких виражали усталений зміст; 2) вузликове: письмо кіпу давніх інків у Перу. Інформацію передавали кольорами шнурків і кількістю та формою завязаних на них вузликів; 3) черепашкове: північноамериканське письмо вампум. Воно являло собою пояс із нанизаними черепашками, колір та розташування яких виражали певне значення. Загалом предметне письмо є обмеженою формою передавання інформації. Ним можна передати коротке конкретне повідомлення, проте абстрактні роздуми, поетичний тівр ним зафіксувати неможливо. Його недосконалість спричинила появу ліпших форм передачі інформації. Піктографія – передавання повідомлення у формі малюнка. Цим письмом регулярно користувалися в давнину усі народи. Воно було відоме й давнім словянам. За допомогою піктографії фіксують лише ту інформацію, яку можна зобразити, намалювати. Піктограму можна розшифрувати, тобто зрозуміти її зміст, але встановити мову неможливо.
Піктографію як систему нині використовують рідко (дорожні знаки, деякі рекламні зображення, малюнок серці замість слова «люблю» і т.д.) Ідеографія – письмо, в якому засобом передавання повідомлення є усталені графічні знаки (ідеограми), що позначають поняття. Це письмо називають ще ієрогліфічним. З утвердженням ієрогліфічного письма виникла проблема алфавіту і навчання письму та читанню. Щоб прочитати це письмо, необхідно знати значення знаків, що оформились у середовищі, яке виробило їх і певний час користувалося ними. До ідеографічного письма належить шумерське (4 – 1 тис. до н.е.), єгипетське (30 ст. до н.е. – 5 ст.н.е.), майя (4 – 16 ст.),ацтецьке та інші. Недоліком ідеографічного письма є те що дуже багато знаків у системі,їх важко вивчити і зобразити.