40. Характеристика ланок фінансової системи

Фінансова система – сукупність різноманітних фондів фінансових ресурсів, сконцентрованих у розпорядженні держави, суб`єктів господарської діяльності, населення, а також окремих фінансових інститутів, які використовуються ними для виконання покладених на них функцій, а також задоволення фінансових та інших потреб. Фінансова система з одного боку – сукупність певних сфер фінансових відносин, а з другого – сукупність інститутів, які забезпечують функціонування і взаємодією всіх сфер фінансової системи, а також управління ними.

Основними ланками фінансової системи є:

1. державні фінанси (Державний бюджет, місцеві бюджети, державні цільові позабюджетні фонди, державний кредит);

2. фінанси підприємств, установ, організацій (прибуткових, неприбуткових);

3. фінанси домогосподарств;

4. фінанси страхування (цільових централізованих фондів загальнообов`язкового державного страхування, страхових компаній, товариств взаємного страхування);

5. фінансовий ринок (ринок грошей, ринок капіталів, ринок цінних паперів).

Державні фінанси – це основний елемент структури фінансової системи. Його складовими є державний бюджет (основний фінансовий план держави за доходами та видатками), місцеві бюджети, державні цільові позабюджетні фонди і державний кредит.

Кожна складова державних фінансів виконує певні функції і забезпечує здійснення відповідної фінансово-економічної політики, сприяє розв`язанню певних соціальних проблем, підтримує розвиток культури і мистецтва. Одним із основних напрямків дії державних фінансів полягає в узгодженні інтересів усіх членів суспільства і секторів економіки.

У сфері державних фінансів центральне місце посідають бюджети, сукупність яких утворює бюджетну систему. До неї входять: Державний бюджет України, бюджет Автономної республіки Крим та місцеві бюджети (обласні, міські, районні, селищні, сільські).

Значну частину своїх функцій держава виконує завдяки державному бюджету. Його стан і структура як у дохідній, так і у витратній частині характеризують загальний соціально-економічний стан держави. Принципи побудови бюджетної системи регулюється бюджетним законодавством і залежить насамперед від дії адміністративно-територіального поділу. Взаємовідносини між різними складовими бюджетної системи визначаються рівнем розвитку демократичних засад. За своєю сутністю бюджет характеризує фінансове становище держави.

Другою за значенням ланкою державних фінансів є система місцевих фінансів з відповідними їм бюджетами. В структурному значенні місцеві фінанси споріднені державним, але управління ними з регіональними органами громадської влади через прийняті у конкретній адміністративно-територіальній одиниці і законодавчо закріплені системи інститутів.

Державні цільові фонди – фонди грошових коштів, що мають цільове призначення і знаходяться в розпорядженні центральних і місцевих органів влади. В систему державних цільових фондів України входить біля 20 різноманітних фондів. Найбільшими з них є:

• Пенсійний фонд;

• Фонд соціального страхування у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленим народженням і похованням;

• Фонд соціального страхування на випадок безробіття;

• Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань;

• Державний інноваційний фонд;

• Фонд соціального захисту інвалідів;

• Фонд охорони навколишнього природного середовища.

Державний кредит – сукупність відносин, у яких держава виступає в ролі позичальника коштів, або кредитора, або гаранта угоди. Існування державного кредиту обумовлене постійним протиріччям між потребами держави і її фінансовими можливостями, а також хронічною нестачею централізованих фінансових ресурсів. Найважливішим формами державного кредиту є державні позики, грошово-речові лотереї, використання частини вкладів населення в ощадних установах. Існування державного кредиту призводить до утворення державного боргу як сукупності зобов`язань держави перед населенням, юридичними особами, іноземними державами та міжнародними організаціями в залежності від того, мова йде про внутрішній або про зовнішній борг. У видатковій частині Державного бюджету щорічно передбачаються видатки на обслуговування державного боргу.