30. Управління фінансами та його складові елементи

Управління – це цілеспрямована діяльність, пов`язана з впливом суб`єкта на керований об`єкт з метою досягнення певних цілей та результатів.

Управління фінансами – це складова частина управління економікою. Його здійснює спеціальний фінансовий апарат за допомогою спеціальних прийомів та методів.

Об`єктами управління виступають фінансові відносини, в тому числі і ті, що пов`язані з формуванням і використанням фондів грошових коштів. Найважливіші об`єкти управління – це фінанси підприємств, організацій і установ, фінанси домогосподарств, загальнодержавні фінанси.

Суб`єктами управління виступають держава в особі законодавчих і виконавчих органів, у т.ч. фінансових, а також фінансові служби підприємств, організацій і установ.

Сукупність всіх організаційних структур, які здійснюють управління фінансами, утворює фінансовий апарат.

Міністерство фінансів України як центральний орган виконавчої влади, підвідомчий Кабінету Міністрів:

• реалізує державну фінансову політику;

• складає проект Державного бюджету;

• організовує виконання Державного бюджету;

• контролює виконання Державного бюджету та складає звіт про його виконання;

• забезпечує захист фінансових інтересів держави, здійснює контроль за дотриманням фінансового законодавства;

• проводить методичну роботу з питань фінансового та бюджетного планування;

• здійснює управління державним внутрішнім та зовнішнім боргом;

• розробляє пропозиції щодо вдосконалення податкової політики;

• здійснює контроль за випуском та обігом цінних паперів та бере участь в роботі керівних органів фондових бірж;

• вивчає валютно-фінансові проблеми в сфері міжнародного економічного співробітництва;

• готує і подає до Кабінету Міністрів пропозиції щодо вступу України до міжнародних фінансових організацій та членства в них.

32. Фінансова політика

Фінансова політика – сукупність заходів держави, спрямованих на мобілізацію фінансових ресурсів, їх розподіл, перерозподіл і використання з метою досягнення певних економічних, соціальних і міжнародних цілей, підпорядкованих реалізації інтересів всього суспільства.

Фінансова політика має забезпечувати нормальне функціонування фінансової системи держави і, як наслідок, створення необхідних умов для максимально ефективного виконання державою її функцій.

Зміст фінансової політики визначається прийнятою концепцією розвитку фінансів, її стратегічними цілями, що розкривають основні напрямки формування, розподілу та використання фінансів, і системою заходів, які здійснюють органи державної влади та управління щодо досягнення поставлених цілей. При цьому заходи у фінансовій сфері та кожній з її підсистем мають бути узгоджені з тими, що здійснюються в інших сегментах соціально-економічної політики.

Найважливіша мета фінансової політики – збільшити обсяг фінансових ресурсів на основі економічного розвитку, нарощування державних фінансів, необхідних для повнішого задоволення потреб суспільства.

Принципи фінансової політики:

• економічна свобода;

• приватна власність;

• комерціалізація економічних відносин.

Складовими фінансової політики є:

• бюджетна політика;

• податкова політика;

• грошово-кредитна політика;

• інвестиційна політика;

• митна політика;

• валютна політика;

• цінова політика;

• зовнішньоекономічна політика;

• соціальна політика тощо.

Фінансова стратегія – основні напрямки використання фінансів на тривалу перспективу.

Фінансова тактика спрямована на вирішення завдань окремого етапу розвитку країни.