25. Система фінансових відносин в Україні

Фінанси – це система економічних відносин між державою, юридичними ті фізичними особами і населенням з приводу формування, розподілу і використання централізованих і децентралізованих грошових фондів, які повинні регулюватись правовими нормами.

Об`єктами фінансових відносин є:

4. валовий внутрішній продукт, тобто вартість товарів і послуг, виготовлених суб`єктами економічних відносин у сфері матеріального і нематеріального виробництва за певний період часу (переважно за рік);

5. національний дохід, тобто частина сукупного суспільного продукту, в якому представлена новостворена протягом року вартість (v+m). Кількісно національний дохід визначається як різниця між сукупним суспільним продуктом і матеріальними затратами на його створення (амортизація, сировина, матеріали);

6. національне багатство – сукупність створених і нагромаджених у країні працею всього суспільства матеріальних і нематеріальних благ, які у свою чергу поділяються на суспільне (створене працею) багатство і природне (природні ресурси).

Суб`єктами економічних відносин є:

• держава;

• суб`єкти господарської діяльності;

• населення.

26. Соціально-економічна сутність податків

Податки – це обов`язкові платежі в бюджет, які здійснюють юридичні та фізичні особи.

Найбільшого розвитку податки набувають в умовах розвинутої ринкової економіки. Вони стають об`єктивним елементом фінансових відносин між державою та фізичними і юридичними особами.

За допомогою податків здійснюється перерозподілу ВВП в територіальному й галузевому аспектах, а також між різними соціальними групами. Цей перерозподіл згладжує недоліки ринкового саморегулювання, створює додаткові стимули для ділової та інвестиційної активності, мотивації до праці та підтримання рівня зайнятості.

Основними ознаками податків є такі:

• податки не мають цільового призначення;

• податки характеризуються одностороннім рухом вартості від юридичних та фізичних осіб до держави;

• податки є атрибутом держави.

За економічною сутністю податки є обов`язковими платежами, що вилучаються державою з доходів юридичних і фізичних осіб до відповідного бюджету з метою фінансування витрат держави, передбачених її конституцією та іншими законодавчими актами.

Соціально-економічна сутність податків проявляється у їх функціях. Оскільки податки – це категорія фінансова, то їх функції випливають з функцій фінансів. Податки виконують такі основні функції:

• фіскальну;

• розподільчу;

• регулюючу;

• стимулюючу;

• контрольну.

Елементами податку є:

• об`єкт податку або податкова база;

• суб`єкт податку;

• масштаб вимірювання або одиниця об`єкту;

• ставка податку;

• пільги на податок

• податкова квота.

Об`єктом податку називають ті явища або предмети, внаслідок наявності яких сплачується податок (земля, доход, майно). Об’єкт повинен піддаватися чіткому вираженню, мати безпосереднє відношення до платника податку і вказувати на те, що саме оподатковується. Назва податку майже завжди походить від об`єкта оподаткування.

Суб`єктом податку є будь-яка сторона, що бере участь у процесі організації справляння податку. До суб`єктів податку належать держава та її органи, а також платники податків. Платника податку треба відрізняти від носія податку, на якого безпосередньо припадає сплата податку внаслідок усіх процесів перекладання.

Масштабом вимірювання (або одиницею об`єкта) називається одиниця, яка покладається в основу виміру і на основі якої податок визначається в межах даного об`єкта.

Ставка податку – це законодавчо встановлена величина податку на одиницю оподаткування.

Податкові пільги – повне або часткове звільнення від сплати податків і зниження загальної норми оподаткування. Усі податкові пільги можна згрупувати у такі підгрупи:

• звільнення від плати податку окремих осіб або категорій платників;

• повне або часткове звільнення об`єкта або податкової бази від оподаткування і використання неоподатковуваного мінімуму;

• зменшення ставки податку.

Податкова квота – частка податку в доході платника.