2. Художній образ як форма відображення дійсності. Структура, види та типи художніх образів.

Систему образів художнього твору становлять образи дійових осіб, образи творця та адресата твору, образи при­родного та речового оточення.

Образи дійових осіб у залежності від виконуваних ними художніх функцій і місця, яке вони займають у загальній картині зображуваного, а також родових ознак твору можуть бути поділені на три типи:

а) образи осіб, що виступають у творі як об'єкти розповіді (герої, про яких розповідають). Цей тип образу традиційно позначають терміном персонаж,

б) образи осіб, що виступають у творі як суб'єкти роз­повіді (герої, які розповідають). Більшість літературознавців позначають цей тип образу терміном оповідач (= рос.: повествователь);

в) образи осіб, що виступають у творі як суб'єкти роз­повіді й водночас як її об'єкти (герої, що є учасниками тих подій, про які вони розповідають). Цей змішаний тип образу, в якому оповідач виступає і як персонаж, звичайно позначають терміном розповідач (= рос.: рассказчик). До особливого типу розповідача відносять специфічні образи героїв-розповідачів ліричних творів, яких називають лірич­ними героями.

Образ творця твору, суб'єкта зображення (що вбирає в себе як суб'єктів, так ї об'єкти розповіді, а також і всі інші образи твору) найдоречніше назвати образом автора.

Образ адресата твору, суб'єкта адресації зображення звичайно називають образом читача.

Образ природного оточення прийнято називати пейзажем.

Образ речового оточення прийнято називати інтер'єром.

Термін «художній образ» використ в мистецтво­знавстві: специфічна форма відображення та пізнання дійсності в мистецтві; специ­ф форма буття худ твору в цілому й усіх складо­вих його елементів зокрема.

Структура літерн худ образу

Худ образ - поєднання в ньому чуттєвого образу й ідеї, яка з цього останнього випливає. Худ образ, з одного боку, це завжди щось більше, ніж конкретно-чуттєва даність предмета, його відображення, тобто образ предмета не зводиться до подоби предмета. З іншого боку, худ образ як певна ідеальна, а не лише чуттєва струк­тура, не є і голою логічною ідеєю, оскільки такої, у вигляді якоїсь окремо взятої ідеї, не існує. Смислове значення, ідею худ образу пізнаємо лише у формі його чут­тєвого образу, з яким ідея зливається в органічну цілість.

Специфіка худ образу літ-ри:

Матеріальною основою літ-ри як виду мистецтва є слово 

дає динамічний образ дійсності, який розгортається в системі своєрідних, «взаємовідображень» тих форм зображення, що конкретизують його: діалоги, монологи, авторські роздуми та описи, картини природи і т. п.

поєдн абстрактне і конкретне

загальне може виражатись через одиничність, випадковість

єдність раціонального та емоційного

образи можуть бути пластичні і непластичні (непласт: повчання, філософські ідеї, думки)

Внутрішня специфіка стр-ри літ-худ образу залеж від родових ознак твору. Так, ліричний образ тяжіє до асоціативності, нехтуючи предметністю, епічний, навпаки, прагне до якомога точнішого відтворення пред­метної сторони зображуваного; на відміну від епосу, в якому в конструюванні образу беруть активну участь форми власне авторського мовлення, в драмі образ створюється майже виключно за рахунок мови самих дійових осіб.

Види літ-худ образу

образ сприймається як спосіб буття худ твору

худ образ- форма відображення світу. Залежно від смислового співвідношення між чуттєвим образом та його ідеєю виділ 2 види образів:

а. Автологічний тип в якому чуттєвий  образ є формою вияву такої ідеї, яка, певним чином розширюючи та уза­гальнюючи зміст одиничного предмета, у ньому змальованого, не виходить за його межі, тобто не вказує на жодний інший, якісно відмінний від нього предмет. Це образи самодостатні обо самозрозумілі

різновид: образ-гротеск (вимисел). в якому свідомо порушуються норми життєвої правдоподібності, підкреслено протиставля­ються реальне та ірреальне, ті чи інші сторони зображу­ваного змальовуються у фантастично-перебільшуваному, загостреному вигляді. Власне кажучи, будь-який художній образ є умовним, побудованим на перебільшенні, оскільки в ньому відтворюється така дійсність або в такому її вигля­ді, в якому вона ніколи не існувала насправді.

б.Металогічний - тип худ образу, в якому чуттєвий образ є формою  вияву такої ідеї,  яка, узагальнюючи зміст одиничного предмета, у ньому змальовуваного, виходить за його межі і вказує на якийсь інший, якісно відмінний від нього предмет. Чуттєвий образ та ідея на­лежать тут до різного кола явищ, як, наприклад, у байці (з одного боку, звірі, з іншого — людські стосунки, на які вказує поведінка звірів) або в пейзажному лірично­му творі, де картина природи може уособлювати світ людських переживань і т. д. До групи металогічних образів можна віднести символ, алегорію та підтекст.

Символ - тип худ- образу, в якому конкретно-чуттєва даність предмета зображення, тобто його чуттєвий образ, водночас з власним має значення вказівки на такий предмет, явище або ідею, які безпосередньо в зображуване не входять.

умови становлення образу метологічним: 1. коли предмет сам пособі є символом-традиційний образ калина. 2. предмет, який зображується, сам по собі не є символом або є ослабленим, «призабутим» символом. Більш-менш чітко виражених символічних ознак він на­буває безпосередньо в процесі самого зображення.

Алегорія - тип худ образу, конкретно-чуттєва даність якого є знаком такої ідеї, яка повністю абстрагується від того, що він безпосередньо означає, отож чуттєвий образ та його ідея зв'язуються між собою лише формально, а не за суттю.