25,26. Особистість як суб’єкт міжособистісних відносин, опосередкованих діяльністю, індивід і особистість. Особистість і індивідуальність.

Поняття «особистість» широко використовується як у різних суспільних науках, так і в повсякденному житті. Коли характеризують якусь людину, то говорять про неї або як про особистість, або як про індивіда, або як про індивідуальність. У загальній психології ці поняття не є тотожними.

Вихідним є поняття «людина». Людина — це, насамперед, біологічна істота, яка наділена, на відміну від інших представників біологічних видів, свідомістю й мовою, здатністю працювати, оцінювати навколишній світ і активно його перетворювати. З іншого боку, людина — істота соціальна. Це найсуттєвіша ознака людини, оскільки суспільне життя і відносини, колективна трудова діяльність змінили та підкорили собі її природну індивідуальність.

Індивід — це окремо взята людина як представник людського роду з усіма її психологічними, морально-етичними та психічними характеристиками. Індивід — це завжди один з багатьох, і він завжди знеособлений. У понятті «індивід» не фіксуються які-небудь особливі або одиничні властивості (біологічні, соціальні) людини, хоча вони, звичайно, присутні.

Поняття «особистість» більш вузьке, ніж поняття «людина». З'являючись на світ, людина, розвиваючись у суспільстві, здійснюючи спільну діяльність з іншими людьми та спілкуючись з ними, поступово набуває особливої соціальної якості, стає особистістю — суб'єктом пізнання та активного перетворення світу, суспільства та самої себе. Тобто, коли йдеться про особистість, ми виходимо із суспільної сутності та соціальних функцій індивіда. Тож особистість — це системна соціальна характеристика індивіда, що формує предметну діяльність та спілкування і зумовлює причетність до суспільних відносин.

Особистості поділяють на: 1) соціалізовані (адаптовані до умов свого соціального буття); 2) десоціалізовані (девіантні), тобто ті, що відхиляються від основних соціальних вимог; 3) психічно-аномальні (психопати, невротики, особи із затримками психічного розвитку та з особистісними акцентуаціями).

Своєю чергою соціалізовану особистість можна диференціювати залежно від меж її психічної норми: 1) особистість автономна; 2) особистість у розвитку, самовдосконаленні та самореалізації; 3) особистість толерантна; 4) особистість комунікабельна; 4) особистість адекватна; 6) особистість справедлива, совісна і чесна; 7) особистість рішуча і наполеглива; 8) особистість емоційно реактивна; 9) особистість з почуттям самоповаги, гумору і філософського скепсису; 10) особистість духовна тощо.

При цьому виникає питання: якщо особистість є ознакою індивіда, то чи будь-який індивід має цю ознаку? Річ у тім, що особистість — це ознака свідомого індивіда, який займає певну позицію у суспільстві і виконує певні соціальні ролі. Індивід, який народжений з глибокими відхиленнями у психіці, або той, що виріс поза людським оточенням, не зможе стати особистістю. Але це виняткові випадки. Набагато частіше трапляються ситуації, коли в людини недостатньо чітко сформована позиція особистості (стала система її ставлень до тих чи інших характеристик дійсності), яка виявляється у певній поведінці й вчинках ^[1].

Неповторність, оригінальність особистості, сукупність притаманних тільки їй своєрідних особливостей складають індивідуальність людини, яка в одних має дуже яскраву палітру, в інших — малопомітна. Вона може проявлятися в одній або одночасно у декількох сферах людської психіки. Задоволення людини наслідками своєї праці, становищем у суспільстві, взаємовідносинами з іншими людьми значною мірою пов'язане з можливістю розвитку і реалізації індивідуальних рис характеру. Цим пояснюється необхідність детального вивчення індивідуальних якостей особистості в правовій сфері.

Як уже зазначалось раніше, психіка становить собою систему трьох груп психічних явищ, серед яких найстійкішими є психічні властивості особистості.

Психічні властивості особистості включають в себе: темперамент, характер, спрямованість (потреби, інтереси, світогляд) та здібності (обдарованість, талант, геніальність, задатки).