- •1. Предмет психології, галузі психології.
- •3. Уявлення давніх філософів про природу душі.
- •4. Явища свідомості та предмет психології. Співвідношення предмету і методу в психології свідомості.
- •5. Поведінка , як предмет психології : біхевіоризм , необіхевіоризм . Російська рефлексологія .
- •6. Неусвідомлені процеси . Класифікація . З.Фрейд: психологія . Інші психологічні теорії .
- •7. Культурно-історична теорія л.С. Виготського. Вищі психічні функції: будова, властивості, генезис. Інтеріорізація.
- •8.Теорія діяльності в психології.
- •9. Винекнення і розвиток психіки в процесі біологічної еволюції.
- •10. Психологія особистості. Теорії особистості у сучасній психологічній науці.
- •11. Психологічна структура особистості
- •12. Поняття та види соціальних ролей
- •13. Самосвідомість особистості
- •14. Розвиток і формування особистості.
- •15,17. Індивідуальність як предмет вивчення психології. Індивідуальність в спілкуванні та спільній діяльності.
- •19. Експериментальне дослідження розвитку особистості. Експериментально – генетичний метод.
- •22. Сучасна психологія в системі наук. Структура психології.
- •23. Лабораторний експеримент і його можливості. Спостереження і природний експеримент
- •24. Етапи психологічного дослідження
- •25,26. Особистість як суб’єкт міжособистісних відносин, опосередкованих діяльністю, індивід і особистість. Особистість і індивідуальність.
- •27. Спрямованість особистості як система домінуючих мотивів. Види мотивів і рівень їх усвідомлення
- •28. Поняття про інтереси. Переконання і світогляд особистості.
- •29. Самооцінка особистості і її роль для становлення самоусвідомлення особистості. Цілі особистості і рівень домагань.
- •30.Основні види діяльності. Формування діяльності.
- •31. Поняття про діяльність.Потреби людини і мотиви діяльності.
- •32.Структура діяльності людини.
- •33.Походження внутрішньої психічної діяльності із діяльності зовнішньої і практичної (інтеріоризація)
- •34.Характеристика психодіагностичних методів дослідження.
- •35. Поняття про групи. Класифікація груп в психології
- •36. Міжособистісні відносини в групі. Сумісність людей
- •37. Взаємовідносини керівника і підлеглого. Стилі керівництва
- •38. Сутність і природа спілкування
- •39. Діяльність як основа людського спілкування
- •40. Основні функції і види спілкування
- •41. Засоби спілкування
- •42.Мова та її функції. Мовлення і мислення.
- •43. Сутність та природа міжособистісного конфлікту.
- •44. Основні стилі поведінки у конфліктній ситуації
- •45. Екзистенціалізм
- •46. Теорії Юнга
- •48.Індивідуальна психологія а. Адлера
- •49. Гуманістичний психоаналіз е. Фромма
- •50.Теорія самоактуалізації Абрахама Маслоу
- •51. Феноменологічна теорія Карпа Роджерса
- •Клієнт-центрована психотерапія
1. Предмет психології, галузі психології.
Сьогодні психологія як наука має своїм предметом вивчення - загальні закономірності розвитку і вияву психічних явищ та їх механізми.
Психіка - це властивість високоорганізованої живої матерії, що полягає у відображенні суб'єктом об'єктивного світу, у побудові загальної картини цього світу і регуляції на цій основі своєї поведінки й діяльності
З даного визначення виходять наступні судження про природу і механізми прояву психіки. Психіка - це властивість лише високоорганізованій живій матерії. Головна особливість психіки полягає у здатності суб’єктивно відображати об'єктивний світ. Та інформація з оточуючого світу є основою для регуляції внутрішнього середовища живого організму і формування його поведінки. Отже, жива матерія, яка наділена психікою, здатна реагувати на впливи об'єктів та зміни зовнішнього середовища.
Психіка виконує такі функції:
Пізнавальну
Інструментальну
Регулятивну
Основні форми прояву психіки:
- Психічні процеси - це різні форми чи види взаємодії внутрішнього і зовнішнього психічного, внаслідок чого у психіці відображаються предмети та явища. До психічних процесів відносяться: пізнавальні психічні процеси (відчуття, сприймання, пам'ять, мислення, уява) та емоційно-вольові (емоції, почуття, воля).
- Психічні стани – це різні види інтегрованого відображення людиною взаємодіє внутрішніх і зовнішніх психічних впливів у певний статичний період часу. До психічних станів відносять бадьорість , втому , апатію , депресію , ейфорію , відчуження , нудьгу , страх , відчай , сум тощо.
- Психічні властивості – сталі психічні утворення людини , що формуються в процесі життєдіяльності, виховання та самовиховання. До психічних властивостей особистості відносяться: темперамент, характер, здібності.
Галузі психологічних знань.(см. Питання № 22)
2. Психологічна практика і психологічна наука Людська діяльність в змістовному плані має два основних моменти: це вплив на предмет діяльності і його відображення, сприйняття. У реальному процесі діяльності вони існують у єдності як її необхідні взаємодоповнюючі сторони. У конкретній діяльності може домінувати один з цих моментів. І тоді мова йде або про практичну діяльність: провідним виступає аспект впливу, перетворення предмета, або про пізнавальної діяльності: превалює аспект дослідження, пізнання предмета
У застосуванні до психології це означає, що психологія має два основні підрозділи:
1) наукова психологія (або психологія як наука);
2) практико - орієнтована психологія (або психологія як практика).
Обидві мають один і той же предмет - психічні явища. Але в першому випадку вони виступає як предмет дослідження (психологія як наука), у другому - як матеріал для практичного використання, впливу і перетворення (психологія як практика). Психологія як наука при всій пізнавальної значимості отриманих її результатів знаходить своє дійсне значення тільки тоді, коли її дані починають широко застосовуватися в суспільній практиці взагалі, зокрема - у психологічній практиці, що конституює собою практичну психологію як специфічну галузь людської діяльності.