П’ять причин невдач в кар’єрі менеджера

1. Надмірне прагнення до зростання платні.

2. Надмірне прагнення символів статусу.

3. Надмірне піклування про себе.

4. Самоізоляція.

5. Приховування думок і поглядів.

Тринадцять “смертних гріхів” менеджера

1. Відмова від особистої відповідальності.

2. Гальмування підвищення кваліфікації працівників.

3. Перевірка результатів, замість впливу на мотивацію дій.

4. Надмірна принциповість в оцінці дій працівників.

5. Забути про важливість прибутку.

6. Керувати всіма співробітниками однаково.

7. Роботи наголос на проблемі, замість мети.

8. Бути тільки начальником.

9. Користуватися привілеями.

10. “Душити” критику.

11. Наказувати за ініціативу.

12. Запізнюватися на ділові зустрічі.

13. Не виконувати обіцянок.

3.2. Рівні управління

Одним з найбільш важливих факторів, що визначає обов’язки менеджера, - це його місце в організаційній ієрархії (рис. 3.3). На вершині піраміди знаходяться менеджери вищої ланки управління (топ-менеджери), які несуть відповідальність за діяльність всієї організації. Вони працюють на довгострокову перспективу, їх цікавлять тенденції розвитку зовнішнього середовища і загальний успіх діяльності організації. Одним з найважливіших обов’язків топ-менеджерів є здійснення комунікацій, донесення свого бачення організації до всіх її членів, формування корпоративної культури і підтримка підприємницького духу.

Менеджери середньої ланки управління відповідають за діяльність бізнес-одиниць, структурних підрозділів і відділів організації. “Золота середина” організації несе відповідальність за реалізацію прийнятих вищим керівництвом загальних стратегій і процедур та орієнтується, перш за все, на короткотермінові перспективи. Менеджери середньої ланки повинні підтримувати добрі стосунки з рівними собі колегами, сприяти розвитку командної роботи і розв’язувати конфлікти.

Стратегічний менеджмент

Вища ланка управління

Інститу-ціональ-ний рівень

Календарне планування

Середня ланка управління

Управлінський рівень

Технічний рівень

Операційний менеджмент

Низова ланка управління

Рис. 3.3. Рівні менеджменту в організаційній ієрархії

Дослідження роботи 190 керівників в 8 компаніях показали, що керівники середньої ланки були органічною частиною процесу ухвалення рішень. Вони визначали проблеми, починали обговорення, рекомендували дії, розробляли творчі пропозиції.

Слід також зазначити, що керівники середньої ланки є буфером між керівниками вищого і нижчого рівнів. Вони готують інформацію для рішень, що ухвалюються на вищому рівні і передають ці рішення після деякої трансформації у вигляді конкретних завдань низовим лінійним керівникам.

Сучасні тенденції реструктуризації і скорочення управлінського апарату організацій найбільше вдарили саме по менеджерам середньої ланки. В багатьох організаціях від них просто відмовились, шо дозволило суттєво підвищити продуктивність праці. Традиційна пірамідальна структура організації стає більш плоскою, і відповідно, прискорюється передача інформації між рівнями управління та процес ухвалення рішень.