Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Менджмент Конспект лекций.doc
Скачиваний:
5
Добавлен:
16.09.2019
Размер:
647.17 Кб
Скачать
    1. Ефективність делегування

На думку Пітера Друкера, розширення повноважень менеджерів низової ланки і децентралізація управління є основою ефективного управління. Саме децентралізація і розширення повноважень робить працю менеджерів значно цікавішою, надає можливість використовувати власну ініціативу, а не чекати розпоряджень від керівництва з кожного питання.

Основні фактори ефективного делегування

Таблиця 4.1.

Фактори (умови)

Зміст

Оцінка ризику

Ризик повинен оцінюватися і мінімізуватися. Слід завантажувати підлеглих, але до певної межі і розвивати свої навички управління процесом передачі повноважень.

Делегування завдань

Менеджер повинен делегувати підлеглому робочу задачу в повному обсязі, а не розділяти повноваження і обов’язки по її виконанню між декількома пра-цівниками. При цьому підвищується відповідальність працівника за виконання задачі, він отримує додаткові стимули до прояву ініціативи, а менеджер, в свою чергу, має можливість більш вагомо контролювати результати.

Дозування передачі повноважень

Розширення індивідуальних здібностей вимагає часу, тому необхідно вибрати правильні темпи зростання відповідальності. Занадто великі вимоги можуть викликати стрес і призвести до невдачі, однак недостатні вимоги – деморалізуючі і марнотратні.

Правильний підбір працівників

Підлеглі менеджеру працівники мають різні здібності і мотивацію до праці. Вибір менеджера повинен грунтуватися на спостереженнях за діями підлеглих (хто з них вже приймав самостійне рішення та демонстрував бажання взяти відповідальність на себе).

Чітке розуміння цілей

Кваліфікована передача повноважень вимагає чіткої структуризації цілей і загального погодження з ними. Якщо цілі не встановлені, задача залишається неясною, а оцінка стає практично неможливою.

продовження таблиці 4.1.

Баланс владних повноважень і відповідальності

Делегування не має нічого спільного з простим призначенням нових задач. Часто менеджери намагаються покласти на підлеглих відпові-дальність, не підкріплену правом прийняття рішень. Відповідальність за виконання задачі нерозривна з повноваженнями працівників на ухвалення рішень стосовно найбільш ефективних методів вирішення робочих завдань.

Постійний зворотній зв’язок

Комунікаційні канали повинні гарантувати підлеглим можливість отримання відповіді на питання, однак не треба зловживати контролем.

Оцінка і винагорода

Менеджер повинен оцінювати виключно результати підлеглих, а не методи виконання завдань. Якщо результати не відповідають бажаним показникам, керівник прогнозує можливі наслідки. Якщо результати позитивні, менеджер повинен заохотити працівників.

Причини низької ефективності делегування

Таблиця 4.2.

Небажання керівників делегувати повноваження

Небажання підлеглих брати відповідальність

  1. Відсутність довіри до підлеглих.

  2. Страх ризику.

  1. Зручніше спитати керівника, що робити, ніж самому вирішувати проблему.

  2. Страх критики за помилки.

продовження таблиці 4.2.

  1. Труднощі здійснення контролю.

  2. “Сильні” особистості становлять загрозу.

  3. Процес ухвалення рішення стає більш складним.

  4. Необхідні більш розвинуті зв’язки з підлеглими.

  1. Відсутність інформації і ресурсів, необхідних для успішного виконання завдання.

  2. Перевантаженість роботою.

  3. Відсутність впевненості в своїх можливостях.

  4. Відсутність стимулів для додаткової відповідальності.

Рис. 4.3. Традиційний і сучасний підходи до процесу делегування