- •4. Методи розв’язування задач для рівнянь в частинних похідних
- •5. Суть методу скінченних різниць (сіток). Елементарні відомості з теорії різницевих схем
- •5.1 Ідея методу скінченних різниць (сіток)
- •5.2 Елементарні поняття з теорії різницевих схем
- •6. Чисельне розв’язування крайових задач для рівнянь еліптичного типу
- •6.1 Апроксимація похідних (сіткова апроксимація)
- •6.2 Різницева апроксимація задачі Діріхле для рівнянь Лапласа та Пуассона
- •6.3 Чисельний метод розв’язування різницевої схеми (6.7), (6.8)
- •6.4 Алгоритм ручного рахунку задачі Діріхле
- •6.5 Деякі узагальнення методу скінченних різниць та його недоліки
- •7. Різницеві схеми для рівнянь теплопровідності
- •7.1 Явна різницева схема
- •7.1.1 Алгоритм ручного рахунку
- •7.2 Неявна різницева схема
- •7.2.1 Алгоритм ручного рахунку по неявній різницевій схемі
- •8.2.2 Різнецева схема з вагами
- •8.3 Різницеві схеми для рівняння теплопровідності із змінними коефіцієнтами
- •8.4 Різницеві схеми для нелінійного рівняння теплопровідності
- •9. Монотонні різницеві схеми для рівнянь параболічного типу, що містять перші похідні
- •9.1 Вступ
- •9.2 Монотонна рс для звичайного диф. Рівняння другого порядку, що містить першу похідну
- •9.3 Монотонна різницева схема для параболічного рівняння
- •10. Інтегро-інтерполяційний метод побудови рс
- •10.1 Вступ. Методи побудови рс
- •10.2 Приклади побудови рс інтегро-інтерполяційним методом
- •11. Різницеві схеми для рівнянь гіперболічного типу
- •11.1 Постановка задачі
- •11.2 Рс задачі.
- •12. Різницеві методи чисельного розв’язання багатовимірних задач математичної фізики. Різницева схема з вагами для двовимірного рівняння параболічного типу
- •12.1 Постановка задачі
- •12.2 Різницева схема задачі (12.1)-(12.3)
- •13. Економічні методи розв’язання крайових задач мат. Фізики
- •13.1 Вступ
- •13.2 Постановка задачі
- •Метод змінних напрямків
- •13.2 Стійкість поздовжньо-поперечної рс
- •14. Загальні відомості з теорії стійкості рс
- •14.1 Канонічний вигляд двохшарових рс
- •14.2 Теорема про стійкість по початкових даних
- •14.3 Сумарна апроксимація
- •14.4 Локально-одновимірна схема Самарського о.А.
- •15. Основи методу скінченних елементів чисельного розв’язування крайових задач математичної фізики
- •15.1 Вступ
- •15.2 Основна концепція мсе
- •15.3 Переваги і недоліки мсе
- •15.4 Математичні основи методу мсе
- •15.4.1. Постановка задачі.
- •15.4.2. Апроксимація базисними функціями.
- •15.4.3. Вибір параметрів .
- •1 5.4.4 Апроксимація за допомогою зважених нев’язок.
- •16. Кусково-визначені базисні функції і мсе
- •16.1 Поняття скінченого елемента
7. Різницеві схеми для рівнянь теплопровідності
Розглянемо процес числового розв’язання методом сіток крайових задач для рівнянь параболічного типу для простіших одновимірних рівнянь, а саме для рівняння теплопровідності (дифузії).
Як відомо, процес поширення тепла в одновимірному випадку описується наступним рівняння теплопровідності:
, (7.1)
с – питома теплоємність матеріалу;
- густина матеріалу стержня;
- коефіцієнт теплопровідності;
Т – температура в точці в момент часу t;
t – час;
- функція джерела.
Нехай . Поділимо (7.1) на і отримаємо
, . (7.2)
а2 – коефіцієнт температуропроводності.
Дане рівняння описує процес поширення тепла в одновимірному випадку, наприклад в однорідному стержні. Для однозначного визначення фізичного процесу поширення тепла (теплопровідності) до рівняння (7.2) потрібно додати ще додаткові умови (крайові умови – початкові і граничні).
Розглянемо першу крайову задачу для рівняння теплопровідності. Розв’язок шукаємо в
(7.3)
(7.4)
(7.5)
Розв’яжемо дану задачу методом сіток. Покриємо область G різницевою сіткою з кроками h по х та по часу.
Таким чином ми маємо сіткову область
Для побудови різницевих схем для першої крайової задачі (7.2) – (7.5) проведемо апроксимацію похідних.
Температуру .
(7.6)
З точністю .
(7.7)
або
(7.8)
З точністю .
Природно постає питання, яку апроксимаційну похідну по часу взяти (7.7) чи (7.8). Вибір однієї з 2-х апроксимацій веде до принципово різних різницевих систем. А саме вибір похідних за формулою (7.7) веде до явної різницевої схеми. А вибір апроксимаційних похідних за формулою (7.8) веде до неявної різницевої схеми.
7.1 Явна різницева схема
Апроксимуючи похідні по формулах (7.6), (7.7) і підставляючи їх в рівняння (7.2) отримаємо
(7.9)
Шаблон явної різницевої схеми має вигляд
(Рис.1).
З формули (7.9) легко визначити
Рис. 1
(7.10)-(7.12) – це явна різницева схема для змішаної крайової задачі теплопровідності з крайовими умовами І-го роду. Дана різницева схема явна, бо температура на (k+1) шарі визначається явно із системи рівнянь.
В література доведено, що така явна різницева схема є стійкою, якщо параметр
(7.14)
Це означає, що при отриманні числового розв’язку даної задачі по явній схемі кроки сітки h і не можна вибирати довільними, а з врахуванням умови стійкості (7.14) даної різницевої схеми. Тобто, явна різницева схема накладає обмеження на вибір кроків h і , а саме: їх потрібно вибирати такими, щоб виконувалися умови стійкості (7.14)
Таким чином, недолік явної різницевої схеми полягає в тому, що кроки h і взаємозалежні. Якщо зафіксувати один з них, то другий потрібно вибирати з умови стійкості.