- •4. Методи розв’язування задач для рівнянь в частинних похідних
- •5. Суть методу скінченних різниць (сіток). Елементарні відомості з теорії різницевих схем
- •5.1 Ідея методу скінченних різниць (сіток)
- •5.2 Елементарні поняття з теорії різницевих схем
- •6. Чисельне розв’язування крайових задач для рівнянь еліптичного типу
- •6.1 Апроксимація похідних (сіткова апроксимація)
- •6.2 Різницева апроксимація задачі Діріхле для рівнянь Лапласа та Пуассона
- •6.3 Чисельний метод розв’язування різницевої схеми (6.7), (6.8)
- •6.4 Алгоритм ручного рахунку задачі Діріхле
- •6.5 Деякі узагальнення методу скінченних різниць та його недоліки
- •7. Різницеві схеми для рівнянь теплопровідності
- •7.1 Явна різницева схема
- •7.1.1 Алгоритм ручного рахунку
- •7.2 Неявна різницева схема
- •7.2.1 Алгоритм ручного рахунку по неявній різницевій схемі
- •8.2.2 Різнецева схема з вагами
- •8.3 Різницеві схеми для рівняння теплопровідності із змінними коефіцієнтами
- •8.4 Різницеві схеми для нелінійного рівняння теплопровідності
- •9. Монотонні різницеві схеми для рівнянь параболічного типу, що містять перші похідні
- •9.1 Вступ
- •9.2 Монотонна рс для звичайного диф. Рівняння другого порядку, що містить першу похідну
- •9.3 Монотонна різницева схема для параболічного рівняння
- •10. Інтегро-інтерполяційний метод побудови рс
- •10.1 Вступ. Методи побудови рс
- •10.2 Приклади побудови рс інтегро-інтерполяційним методом
- •11. Різницеві схеми для рівнянь гіперболічного типу
- •11.1 Постановка задачі
- •11.2 Рс задачі.
- •12. Різницеві методи чисельного розв’язання багатовимірних задач математичної фізики. Різницева схема з вагами для двовимірного рівняння параболічного типу
- •12.1 Постановка задачі
- •12.2 Різницева схема задачі (12.1)-(12.3)
- •13. Економічні методи розв’язання крайових задач мат. Фізики
- •13.1 Вступ
- •13.2 Постановка задачі
- •Метод змінних напрямків
- •13.2 Стійкість поздовжньо-поперечної рс
- •14. Загальні відомості з теорії стійкості рс
- •14.1 Канонічний вигляд двохшарових рс
- •14.2 Теорема про стійкість по початкових даних
- •14.3 Сумарна апроксимація
- •14.4 Локально-одновимірна схема Самарського о.А.
- •15. Основи методу скінченних елементів чисельного розв’язування крайових задач математичної фізики
- •15.1 Вступ
- •15.2 Основна концепція мсе
- •15.3 Переваги і недоліки мсе
- •15.4 Математичні основи методу мсе
- •15.4.1. Постановка задачі.
- •15.4.2. Апроксимація базисними функціями.
- •15.4.3. Вибір параметрів .
- •1 5.4.4 Апроксимація за допомогою зважених нев’язок.
- •16. Кусково-визначені базисні функції і мсе
- •16.1 Поняття скінченого елемента
6.3 Чисельний метод розв’язування різницевої схеми (6.7), (6.8)
Отриману різницеву схему (СЛАР) можна розв’язувати різними числовими методами (як прямими, так і ітераційними).
Розглянемо ітераційний метод з усередненням Лібмана.
З формул (6.7) отримаємо рівняння:
(6.9)
Це означає, що значення у вузлі обчислюється як середнє арифметичне значення в чотирьох сусідніх вузлах (рис. 6.2).
Згідно даного методу виберемо деяке початкове наближення , наприклад,
або використовуючи принцип максимуму,
(6.10)
тобто як середнє арифметичне значення межових значень.
Використовуючи ітераційний метод, отримаємо наступну ітераційну формулу:
(6.11)
де - номер ітерації.
Доведено, що цей ітераційний процес збігається до точного розв’язку незалежно від початкового наближення (з області G), тобто
Доведено, що цей чисельний розв’язок стійкий. Швидкість збіжності даного методу є величина . Ітераційний процес збігається швидше, якщо ми використаємо ітераційний метод Гаусса-Зейделя:
(6.12)
При чисельних розрахунках на комп’ютері зручно вести розрахунки (з метою подальшого покращення швидкості збіжності процесу), по формулах (метод послідовної верхньої релаксації):
(6.13)
тут - так званий релаксаційний параметр
(6.14)
- найбільше по модулю власне значення матриці Якобі (спектральний радіус), який для прямокутної області має вид:
. (6.15)
При числових розрахунках обчислення потрібно проводити до тих пір поки:
6.4 Алгоритм ручного рахунку задачі Діріхле
Задану область G покрити квадратною сіткою з кроком h.
Обчислити значення функції у межових вузлах сітки.
Обчислити початкові наближення наприклад:
або як середнє арифметичне у межових вузлах (по принципу максимуму)
Обчислити послідовні наближення в кожному внутрішньому вузлі сітки, користуючись формулою (6.11) або (6.12).
Обчислення по формулі (6.11) чи (6.12) вести до тих пір, поки не буде виконуватись задана точність між двома сусідніми ітераціями.
Результати обчислень зручно записати в таблицю:
Таблиця 2.
-
K
...
...
0
...
...
1
...
...
...
...
...
...
...
...
...
...
Зауваження: Розрахунок вручну дає змогу “відчути” числовий метод. Однак, із збільшенням кількості внутрішніх вузлів різницевої сітки об’єм обчислень різко зростає. Постає потреба в чисельному рахунку з допомогою ЕОМ. В зв’язку з цим, подаємо алгоритм обчислення у вигляді наступної блок-схеми (рис. 6.4).