21. Дидактичний матеріал і види роботи з ним на уроках вивчення мовних тем.

Дидактичний матеріал, який використовується на уроці, має стати для школярів зразком висловлювання на певну тему у певному стилі мовлення. Цілком зрозуміло, що він має бути стилістично зразковим, яскравим, емоційним, виразним, змістовним у пізнавально-виховному плані, відповідати віковим особливостям учнів, відображати всі сторони мовного факту, що вивчається, бути цікавим для школярів. Добір дидактичного матеріалу має здійснюватися також з урахуванням труднощів у засвоєнні мовного поняття чи правила.

Для досягнення формувальних, розвивальних, виховних цілей уроків вивчення мовних тем в завданнях можуть бути використані висловлювання видатних людей про рідну мову та її значення в житті людини. На уроках доцільно використовувати тексти різноманітної тематики. Досвідчені вчителі широко використовують на уроках прислів’я та приказки.

Потрібна постійна робота над виявленням лексичного значення слів у контексті з метою збагачення словника учнів.

Використання текстів на уроках для аналізу мовного матеріалу – це одна із умов органічного поєднання вивчення української мови із завданнями мовленнєвого розвитку. Тут корисними будуть наступні рекомендації.

1. Тема усного чи писемного висловлювання має органічно поєднуватися з сферою використання виучуваної мовної одиниці чи категорії.

2. Пропонуючи учням завдання написати твір-мініатюру, використавши в ньому певні мовні засоби, вчитель одночасно ставить перед учнями мовне і мовленнєве завдання.

3. Будь-який твір вимагає мовної підготовки, потребують її і твори-мініатюри.

Учнів слід не тільки навчати бачити граматичні явища у мовленні і вміти аналізувати їх, але й сформувати у них навичку в процесі мовлення відразу знаходити потрібну форму слова і безпомилково вводити її у синтаксичну конструкцію.

22. Формування в учнів правописних умінь

Учні мають засвоїти, що до говоріння, як і до письма, необхідно готуватися. Підготуватися до письма означає сформування текст, дотримуючись правил його побудови і разом з тим проявляючи власну неповторність як творчої особистості, створювати оригінальний текст певного типу і стилю.

Мета і зміст побудованого учнем писемного монологу залежать від адресата й адресанта. Як було зауважено раніше, на уроках ми часто ставимо дітей у таке становище, коли вони пишуть заради самого процесу, тобто не звертаючись ні до кого, не ставлячи ніякої мети (якщо не враховувати отримання оцінки).

Готуючись до написання твору, учні самостійно добирають зміст того,про що хочуть написати, вибудовують крок за кроком з урахуванням відповідності темі, меті, комунікативної наступності, добирають, уточнюють засоби зв’язку між окремими компонентами твору, послідовно вибудовують діалог, здійснюють самоперевірку з погляду комунікативного завдання, аргументованості висловлення власної думки, певним чином різних поглядів на проблему. У процесі самоконтролю враховується багатство словника, граматична правильність, додержання стильової єдності і виразності реплік, вміння пов’язати обговорюваний предмет з власним життєвим досвідом, добір переконливих доказів, точність слововживання, стилістичну єдність, граматичну різноманітність.