1. Методика української мови як наука і предмет вивчення

Щоб школа могла успішно розв’язувати поставлені перед нею завдання, необхідно, щоб кожний учитель не тільки добре знав свій предмет, але й достатньою мірою оволодів методикою навчання цього предмета. Термін «методика навчання української мови» вживається для позначення науки і навчального предмета. Як наука методика належить до розряду педагогічних наук і, становлячи самостійну науку, має свій об'єкт і свій предмет вивчення. Предметом методики української мови є мотиви, мета, зміст, принципи і методи, організація, методичні закономірності й умови ефективного навчання української мови.

Саме методика навчання української мови покликана розв’язувати такі важливі для реформи освіти завдання, як розробка концепції навчання української мови, визначення мотивів, мети і добір змісту цього предмета, конкретизація мети в системі цілей, вибір шляхів досягнення їх. До завдань методики належить наукове обґрунтування і підготовка навчальних програм і методичних посібників до них, складання підручників для учнів.

Головним об’єктом методики є закономірності ефективного навчання. Методичні рекомендації можуть мати практичну цінність лише тоді, коли вони враховують закономірності ефективного навчання, науково арґументовані і не є рецептивними, суб'єктивними думками автора.

Сучасна методика розвивається на базі досягнень цілої системи фундаментальних наук, які лежать в її основі, і веде дослідження експериментальним шляхом. Школа має отримати вчителя-дослідника. Наука має випереджувати практику, збагачувати її, вести за собою, прокладати нові шляхи, враховуючи набуте, відбираючи з нього найдоцільніше, осмислюючи на рівні закономірностей, принципів і методів навчання.

2. Українська мова як предмет навчання у школі

В українській школі українська мова виступає як найголовніший навчальний предмет, який має величезне значення у підготовці учнів до життя. Українська мова — це особливий предмет шкільного навчання, оскільки вона є державною мовою України і водночас є рідною мовою українського народу, який творив її впродовж багатьох століть.

Навчальний процес з української мови має сприяти досягненню дітьми краси українського слова, вихованню національної гідності, вихованню моралі. З оволодіння рідною мовою починається усвідомлення дитиною самої себе, відчуття й усвідомлення своєї причетності до даної нації. Мова як навчальний предмет є дуже тонким інструментом впливу на свідомість школяра, його світовідчуття і світобачення.

Виховання національно-свідомого ставлення до рідної мови є першочерговим завданням вчителя-словесника, і методика має знайти для цього відповідні підходи і засоби.Широкі навчальні, розвивальні та виховні можливості рідної мови як навчального предмета зумовлюються реалізацією таких її функцій, як пізнавальна, комунікативна, експресивна, естетична, мислетворча, номінативна.

У мові відображається робота не тільки раціонального, але й чуттєвого пізнання. Мова почуття (образ) і мова думки (слово) за О.О.Потебнею взаємопов'язані, що, за словами О.О.Потебні, визначає єдність лексичного, граматичного й емоційного аспекту мовних значень. Мова є засобом формування, творення думки — людина мислить у мовних формах.

Таким чином, досягнення цілей навчання, виховання й розвитку учнів у процесі вивчення рідної мови має будуватися з урахуванням внутрішніх законів самої мови, її навчальних, розвивальних і виховних можливостей, а також законів її будови.