2.2. Характеристика українського ринку злиттів та поглинань.

Відповідно до українського законодавства, злиття в Україні може здійснюватися двома шляхами: консолідації або приєднання. У результаті злиття активи, права та зобов'язання всіх або деяких учасників злиття переходятьдо правонаступників.

Консолідація – вид злиття, за якого дві або більше компаній створюють

нову єдину компанію. У даному випадку компанії, які зливаються, припиняють своє існування, а всі їхні активи, права та зобов'язання передаються новій компанії, створеній у результаті злиття.

Приєднання – вид злиття, за якого одна компанія приєднується до іншої компанії. У даному випадку компанія, яка приєднується до існуючої компанії,припиняє своє існування, і всі активи, права та зобов'язання передаються існуючій компанії [9].

Оскільки в результаті злиття діяльність хоча б однієї компанії припиняється, таке припинення має відбуватися в установленому порядку: створюється комісія з припинення, повідомляються кредитори компанії тощо. Процедури припинення розрізняються залежно від організаційної форми компанії.

Стратегічним фактором успіху компаній на світових ринках та нарощення міжнародної конкурентоспроможності є зростання їх ринкової вартості. Сучасні світові тенденції свідчать про все більшу актуальність фінансового менеджменту, який займається проблемами динаміки вартості і структури капіталу компаній, структурами фінансових потоків. Досягнення цілей компанії здійснюється через фінансування, як за рахунок власних і позичкових засобів, так і реструктуризації компаній шляхом злиття чи поглинання.

Останнім часом по всьому світу почастішали операції захоплення, скуповування, дружнього придбання компаній, а також виділення, акціонування і приватизації, диверсифікації. Жорстока неослабна конкурентна боротьба вимагає і від українських товаровиробників прийняття стратегічних рішень розширення та виходу на міжнародні ринки, а також застосування ефективних механізмів утвердження на них стійких позицій. Невипадково процеси злиття і поглинання є найпоширенішою формою прямих іноземних інвестицій, а технології злиття і поглинання сьогодні є найприбутковішим бізнесом в країнах з розвиненою економікою. Саме тому надзвичайно важливими є питання попередньої оцінки потенційних угод на ринку злиттів та поглинань, вивчення процесу проведення консолідацій, ознайомлення з існуючим досвідом та перспективами злиттів і поглинань на цьому ринку. Отже, проблема формування стратегій розширення бізнесу за допомогою M&A є сьогодні ключовою, оскільки практика свідчить про те, що небагато національних компаній можуть вести конкурентну боротьбу зі світовим лідерами, які теж можуть виявитись ціллю для консолідації транснаціональних компаній.

Крім внутрішніх причин, пов'язаних з відсутністю боргового фінансування і падінням платоспроможного попиту в Україні, ця тенденція визначається низкою глобальних чинників:

– Украй низький апетит інвесторів до ризику, інвестори вважають за краще тримати активи в якнайменше ризикових категоріях, наприклад казначейських облігаціях США або на грошових рахунках в першокласних банках. Інвестиції до України інвестори розглядають як одні з найризикованіших і, відповідно, їх було зведено до мінімуму.

– Світова економіка знаходиться в активній стадії зменшення боргового навантаження на акціонерний капітал, що відповідно зменшує розміри вільного інвестиційного капіталу, особливо в ринки, що розвиваються, такі, як Україна.

– Інвестори, які розглядають інвестиційні можливості в Україні, віддають пріоритет компаніям у таких секторах, як виробництво продуктів харчування і роздрібна торгівля [33].

Як повідомив директор департаменту корпоративних відносин ДКЦПФР Анатолій АМЕЛІН, потреби України в інвестиціях сягають близько $100 млрд. Тому ключовим завданням регулятора є захист прав інвесторів та створення умов для ефективного функціонування вітчизняного фондового ринку. Комісія активно працює над реформуванням ринку: в 2010 розробила програму розвитку фондового ринку України на 2011-2015 рр., основні положення якої є орієнтирами для роботи регулятора.

Особливий акцент треба зробити на позитивних результатах діяльності Комісії. Насамперед це запровадження ефективних механізмів щодо запобігання корпоративному рейдерству.

Сьогодні одним із чинників, на який орієнтуються капіталовкладники, є ефективна корпоративна культура компанії.

Внаслідок кризи обсяг ринку M&A в Україні (як і у всьому світі) значно зменшився, що, у свою чергу, призвело до зменшення надходження до АМКУ заяв про надання дозволу на концентрацію. Якщо в 2007 р. до Комітету надійшло 995 заяв про дозвіл на концентрацію, то в 2009 р. їх було 619. Із поступовим виходом України з кризи обсяг ринку почав зростати. Так, за десять місяців поточного року до АМКУ надійшло 612 заяв про концентрацію [68].

На сьогодні АМКУ активно здійснює моніторинг ринків з метою виявлення, упередження та недопущення концентрацій без його дозволу. Такі заходи сприяють зростанню кількості заяв про надання дозволу на концентрацію та зменшенню кількості порушень (концентрації без дозволу). Так, за десять місяців 2011 р. Комітетом було розглянуто 48 справ про порушення (у 2009 р. – 65, у 2010 р. – 71).

Згідно з даними АМКУ, галузева структура українського ринку M&A в останні роки суттєво не змінилася. Так, у 2010 р. найактивніше угоди зі злиттів та поглинань відбувалися в промисловості (30% від загальної кількості угод), АПК (20%), будівництві (13%), фінансовому секторі (12%), у секторі телекомунікацій (8%).

У 2011 р. найбільшу кількість угод було здійснено в агропромисловому секторі (35%), промисловості (20%), фінансовому секторі (10%), у секторі телекомунікацій (5%).

Комітет проводить роботу з вдосконалення законодавчої бази щодо контролю за процесами M&A в Україні. У поточному році було внесено зміни до Закону «Про захист економічної конкуренції» щодо інформації, яку необхідно подавати учасникам концентрації, а також запроваджено електронну базу даних про концентрацію.

Крім того, передбачається збільшення граничних показників обсягів реалізації товарів за останній фінансовий рік чи вартості активів усіх учасників концентрації, за перевищення яких стає необхідним отримання попереднього дозволу на її здійснення.

Згідно з інформацією, наведеною на Форумі директором інвестиційно-банківського департаменту ІК «Тройка Діалог Україна» Олексієм Ращупкіним, у першому півріччі 2011 р. на світовому ринку злиттів та поглинань спостерігалося значне зростання (на 32%) обсягів угод у порівнянні з аналогічним періодом 2010 р. За перше півріччя у світі було укладено 28 тис. угод обсягом $1,9 трлн. Обсяг міжнародних угод (між компаніями з різних країн) перевищив $500 млрд. і склав близько третини від загального обсягу M&A угод.,[69].

У галузевому розрізі лідерами ринку злиттів та поглинань у світі були телекомунікаційний сектор, нафтогазова промисловість, фінансовий сектор та сектор нерухомості. До п’ятірки країн-лідерів увійшли США, Китай, Австралія, Росія та Японія.

Тенденції поступового відновлення ринку M&A спостерігаються і на ринках країн СНД, у тому числі й України, однак обсяги угод є значно нижчими в порівнянні з до кризовими 2007 і 2008 рр.

Слід зазначити, що сукупний обсяг угод, укладених у 2011 р., уже перевищив аналогічний показник 2010 р. Більша частина угод (обсягом близько $60 млрд.) припадає на Росію.

Експерти стверджують, що активність угод зі злиттів та поглинань на ринках країн СНД є результатом процесів консолідації всередині окремих секторів (гірничорудного, нафтогазового, сільського господарства), корпоративних «війн» за окремі активи/компанії, реструктуризації конгломератів та холдингів, поступового відновлення транскордонних угод (як усередині СНД, так і за участю іноземних покупців) тощо.

Україна є одним із найбільших ринків M&A Східної Європи, однак у більшості випадків інформація щодо обсягів угод залишається не розкритою. Згідно з даними компанії «Тройка Діалог Україна», за дев’ять місяців 2011 р. в Україні було укладено 17 угод M&A (обсягом понад $30 млн.) на загальну суму $3 344 млн. Більшість угод відбулися в агропромисловому секторі, однак вони були невеликими. Найбільші за обсягом угоди було укладено в хімічній промисловості та секторі телекомунікацій [32].

Лідерами вітчизняного ринку M&A стали такі компанії, як Group DF та її дочірня структура OstchemHolding (уклали 3 угоди загальним обсягом $1,15 млрд.), Kernel (4 угоди загальним обсягом $294 млн.), Ukrlandfarming (3 угоди загальним обсягом $280 млн.). Найбільшою угодою в поточному році є придбання компанією ESU держпакета акцій ВАТ «Укртелеком» (обсяг угоди сягнув $1,35 млрд.).

Через відсутність будь-яких зовнішніх джерел фінансування більшість українських компаній практично вичерпали свої фінансові резерви та опинилися на межі виживання. Питання про необхідність залучення додаткового капіталу актуальне як ніколи. У свою чергу, інвестори, які прийдуть в Україну, обиратимуть компанії для фінансових уливань ретельніше, ніж у докризовий період.

В Україні лідером за прозорістю вважається банківський сектор. Це пояснюється наявністю значної кількості вимог НБУ та інших регуляторів щодо розкриття інформації, а також присутністю в банківській сфері зарубіжного капіталу. Існують ряд факторів, які стимулюють компанії до відкритості, один із них – бажання емітентів підвищити довіру інвесторів після економічної кризи. Іншим фактором є стимулювання державними регуляторами емітентів шляхом прийняття нормативних документів, які зобов’язують останніх розкривати інформацію про свою діяльність[70].

Основними складовими успішної угоди є оцінка синергії, здійснення інтегрованого проектного планування, проведення передінвестиційного дослідження, підбір команди менеджерів, налагодження внутрішніх і зовнішніх комунікацій тощо.

Раніше з огляду на позитивні прогнози інвестори, купуючи актив чи компанію, часто відкладали ризики та не завжди зважали на якість активу. Але фінансова криза суттєво підвищила вимоги до якості активів. Тому один із головних чинників, на який звертатимуть увагу інвестори, що вибиратимуть компанію, – прозора та зрозуміла корпоративна структура. Сьогодні консолідована структура групи є важливим чинником не тільки для західних інвесторів – навчені кризою українські інвестори також більше не купуватимуть кота в мішку.

Українські бізнесмени та фінансово-промислові групи поступово усвідомлюють необхідність внутрішньої реструктуризації свого бізнесу. Адже структура багатьох українських компаній дуже заплутана та розрізнена, часто вони мають кілька номінальних власників, тоді як реальні власники не мають формального контролю над компанією загалом. За такої схеми управління компанією було краще мінімізувати податкове навантаження. Але зараз мінімізація податків відходить на другий план. На першому – здатність залучати інвестиції. Ті компанії, які вчасно приведуть свої активи та фінансову звітність у порядок, а також очистять структуру від проблемних активів, будуть привабливішими для західних інвесторів і зможуть успішно конкурувати за інвестиції.

Водночас, оскільки західні ринки поступово відновлюються, збільшується зацікавленість західних інвесторів в українських активах. Адже зі стабілізацією ситуації дохідність активів зменшується: що менше ризик, то менше дохід. І навпаки, що вище ризик, то вище очікуваний дохід. Безумовно, аби збалансувати свою прибутковість, портфельні інвестори вкладатимуть частину своїх коштів у більш ризиковані активи, наприклад в економіки, що розвиваються, у тому числі і в українську [21].

В Україні процеси злиття та поглинання розглядаються переважно на основі західної теорії об’єднань, проте особливості вітчизняного ринку підприємств потребують модифікації існуючих підходів до управління процесами інтеграції.

Все вищесказане обумовлює дослідження процесів злиття та поглинання підприємств і впливу цих процесів на вартість бізнесу, особливо для умов нестабільного зовнішнього середовища. Серед вчених, що займались дослідженням проблем підвищення вартості підприємств, вагомий

внесок зробили: Т. Коупленд, А. Дамодаран, Р. Доббс, В.Р. Кучеренко, О.Г. Мендрул, С.Ф. Волкова, Т.В. Момот та ін.[18].

Протягом 2010 року операції злиття і поглинання відбувалися в основному у зв’язку з масовим позбавленням українських корпорацій непрофільних активів, які потребують витрат коштів на їх утримання. Водночас стабілізація політичної ситуації і прогнозоване зростання ВВП сприятимуть входженню іноземних інвесторів в перспективні інвестиційні проекти – більшою мірою у сфері сільського господарства, харчової промисловості, роздрібної торгівлі і фінансів [71].

Нині в Україні налічується близько 17 тисяч акціонерних товариств і 12 мільйонів акціонерів, для врегулювання відносин між якими Верховна Рада України ухвалила Закон України “Про акціонерні товариства”, що набрав чинності 29 квітня 2009 р. Згідно з цим законом, акціонерні товариства за типом поділяються на публічні й приватні. Очевидно, що для українських компаній можливе застосування поняття публічності, яке раніше було неприйнятним [5].

Саме тому, при злитті двох підприємств виникає велика кількість питань щодо оподаткування новоствореної юридичної особи. До прийняття Податкового кодексу України (надалі - Закон) вказаний процес оподаткування не був належним чином врегульований. Отже, не існувало спеціальних норм, які б регламентували процес оподаткування під час здійснення реорганізації юридичних осіб. Таким чином, у даній ситуації слід було керуватися загальними нормами Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" та Закону України "Про податок на додану вартість".

Прийнятий 02.12.2010 року Податковий кодекс України містить спеціальні норми щодо порядку погашення грошових зобов’язань або податкового боргу у разі реорганізації платника податків.

Закон встановлює, що у разі, якщо реорганізація здійснюється шляхом об’єднання двох або більше платників податків в одного платника податків з ліквідацією платників податків, що об’єдналися, об’єднаний платник податків набуває усіх прав і обов’язків щодо погашення грошових зобов’язань чи податкового боргу всіх платників податків, що об’єдналися [34].

До причин, що стримують розвиток ринку М&А в Україні, слід віднести:

• недостатній розвиток фінансового та фондового ринків, які б забезпечували необхідними фінансовими інструментами, ресурсами та місцями укладання угод і їх здійснення;

• недостатня прозорість структури власності компаній;

• не готовність власників розкривати інформацію про наміри, діяльність та операції, тобто ставати прозорими

• недостатня прозорість структури власності компаній;

• відсутність прописаних законних правил гри, що призводять до появи таких операцій як вороже поглинання або "рейдерство"

• складність визначення ринкової ціни компаній за відсутності котирування їх акцій;

• недостатня кількість стратегічних інвесторів;

Для того, щоб ринок М&А в Україні розвивався активніше і виконував свої функції як інструмента підвищення ефективності та конкурентоспроможності вітчизняної економіки, на нашу думку, необхідно здійснити наступні першочергові заходи:

1)Прийняття Закону "Про акціонерні товариства" та Кодексу корпоративного управління, які б забезпечували дотримання прав і інтересів як міноритарних, так і мажоритарних акціонерів.

2)Внесення змін в законодавство щодо врегулювання порядку злиття і поглинання відкритих акціонерних товариства, які б забезпечували прозорість здійснюваних операцій та узгоджувалися б з чинною міжнародною практикою.

3)Створення умов з боку держави для подальшої активізації реорганізаційних процесів шляхом реформування ЖКГ, транспортної галузі, сфери послуг.

4)Виконання плану приватизації об'єктів державної власності із дотримання умов прозорості її здійснення.

5)Подальший розвиток фондового ринку, підвищення його капіталізації та прозорості.

6)Стимулювання ринку ІРО та здійснення операцій, насамперед, через вітчизняні фінансові торгівельні майданчики.

7)Стимулювання розвитку ІСІ та венчурних фондів.

8)Стимулювання укрупнення банківського та страхового секторів, підвищення їх капіталізації.

9)Підготовка фахівців з питань проведення операцій злиття/поглинання, інформаційна та аналітична підтримка операцій.

З урахуванням позитивної ролі інтеграційних угод для реструктуризації вітчизняної економіки та необхідності підвищення економічного зростання розмір ринку злиття/поглинання має складати не менше 10% від обсягу ВВП. За попередньою оцінкою рівня ВВП України у 2006 року його обсяг складає 447,8 млрд. грн., а отже, для виконання зазначеної ролі, обсяг ринку М&А в наступному році має складати не менше 45 млрд.грн або 8,9 млрд. дол. США [11].

Очевидно, що в майбутньому році не варто чекати помітного пожвавлення на українському ринку злиття і поглинання. Стримувати зростання операцій M&A будуть традиційна невизначеність в курсі розвитку національної економіки, ризики, пов’язані з можливістю розвитку другої хвилі кризи, і все ще обмежений доступ до кредитних ресурсів.

Стримувальним чинником розвитку українського ринку M&A залишиться також розбіжність в оцінюванні вартості бізнесу власниками і очікуваннями інвесторів і, як наслідок, очікувальна позиція обох сторін.

В Україні 98% злиттів і поглинань є недружніми, оскільки у вітчизняному законодавстві технологія цивілізованого злиття-поглинання не прописана, тобто фактично відбувається захоплення компаній. Недружні поглинання здійснюються щодня, проте не враховуються статистикою. Громадськість дізнається лише про ті корпоративні війни, в яких у керівництва поглинених підприємств вистачає сміливості і засобів намагатися відстояти свої позиції в судах. Наприклад, захоплення «Оболоні» компанією «Сармат», молококомбінату «Придніпровський» компанією «Галактон», скандальний перехід активів «Рівнеазоту» і Північнодонецького «Азоту» тощо. Дослідження інвестиційної компанії "DragonCapital" засвідчило, що обсяг українського ринку силових захоплень і поглинань бізнесу щорічно оцінюється на рівні 3 млрд. дол. США [14].

Україна є одним із найбільших ринків M&A Східної Європи, однак у більшості випадків інформація щодо обсягів угод залишається не розкритою. Згідно з даними компанії «Тройка Діалог Україна», за дев’ять місяців 2011 р. в Україні було укладено 17 угод M&A (обсягом понад $30 млн.) на загальну суму $3 344 млн. Більшість угод відбулися в агропромисловому секторі, однак вони були невеликими. Найбільші за обсягом угоди було укладено в хімічній промисловості та секторі телекомунікацій.

Лідерами вітчизняного ринку M&A є такі компанії, як Group DF та її дочірня структура Ostchem Holding (уклали 3 угоди загальним обсягом $1,15 млрд.), Kernel (4 угоди загальним обсягом $294 млн.), Ukrlandfarming (3 угоди загальним обсягом $280 млн.). Найбільшою угодою в поточному році є придбання компанією ESU держпакета акцій ВАТ «Укртелеком» (обсяг угоди сягнув $1,35 млрд.)[72].