Висновки

Отже, після проведеного дослідження по темі роботи можемо зробити наступні висновки.

Трансформація економічної системи України у зв’язку з переходом до господарювання у ринкових умовах вимагає адаптації кожного окремого підприємства до нового середовища, зміни логіки і принципів функціонування. Неприведення їх у відповідність до “правил гри”, які визначає економіка вільного підприємництва, спричиняє виникнення кризових явищ на підприємстві, які, у разі ігнорування їх ознак, можуть привести господарюючого суб’єкта до банкрутства. Серед заходів у системі діагностики та запобігання банкрутству особливої уваги заслуговує такий організаційно-економічний захід запобігання банкрутству, як санація шляхом реорганізації підприємства.

Згідно з Цивільним Кодексом (стаття 37) та Законом №887-ХІІ (стаття 34) у разі злиття підприємства з іншим підприємством усі майнові права та обов’язки кожного з них переходять до підприємства, яке виникло в результаті злиття. При приєднанні одного підприємства до іншого до останнього переходять усі майнові права та обов’язки приєднаного підприємства. Бухгалтерські баланси обох підприємств консолідуються. Отже, в результаті приєднання нова юридична особа не створюється, а лише вносяться зміни до засновницьких документів правонаступника. Наголосимо, що принципова різниця між злиттям і поглинанням полягає у тому, що в першому випадку всі майнові права та обов’язки кількох юридичних осіб концентруються на балансі підприємства, яке створюється, а в другому - на балансі підприємства, що вже функціонує на момент прийняття рішення про приєднання.

Отже, визнаючи переваги реорганізації шляхом злиття або поглинання підприємств, треба зауважити, що ці процеси надзвичайно складні, оскільки в їх ході передбачається поєднання різних індивідуальних структур, персоналу, традицій, які зумовлюють глибокі перетворення як в основному підприємстві, так і в тому, що приєднується.

Західні економісти поділяють об’єднання підприємств також за ініціативою проведення. Виділяють дружнє об’єднання, тобто схвалене керівництвом обох підприємств, і вороже об’єднання, коли одне з підприємств чинить опір цьому процесу. Тоді компанія-покупець може звернутися до акціонерів з пропозицією продати акції за вигідною ціною, оскільки цей крок не потребує погодження з керівництвом компанії. Підприємство може розробити певну систему заходів протидії ворожому поглинанню, наприклад, збільшити дивіденди або звернутися до суду, щоб припинити процес насильницького об’єднання.

Зарубіжний досвід доводить, що насамперед під час планування злиття чи поглинання необхідно не лише ретельно відпрацьовувати технологічні та юридичні проблеми, але і намагатися здійснити оцінку ефективності рішення про придбання компанії, провести оцінку її вартості, проаналізувати гармонізацію рішень щодо поглинання зі стратегією бізнесу, а також ефективність управління бізнесом після того, як поглинання відбулося.

Проблема відсутності ефективних процедур аналізу та прийняття рішень, що базуються на сучасних методах, стосується не лише рішень щодо купівлі нового бізнесу, а й стратегічних рішень щодо розробки і впровадження у виробництво нових продуктів, виходу на нові ринки збуту, істотних змін у технології тощо. Досить поширеною є ситуація, коли підприємство має сильну і кваліфіковану фінансову та аналітичну служби, але вплив їх оцінок на прийняті рішення є досить незначним.

Стратегічні рішення, що приймають українські підприємства, в тому числі й щодо злиття та поглинання, характеризуються складною структурою фінансування, що змінюється в часі; наявністю безлічі ефектів синергії (коли, наприклад, підприємство не може розглядатися ізольовано від взаємозв'язків усередині фінансово-промислової групи); складними схемами та механізмами податкового планування; непередбачуваністю та непрозорістю системи корпоративного управління.

Ринок злиття та поглинання приваблює провідних компаній не лише виходом на нові ринки та доступу, а й можливість освоювати нові напрями бізнесу.

Створення альянсів між великими транснаціональними корпораціями — одна з новітніх тенденцій розвитку глобальної економіки. Масштабними угодами за останні три роки відзначилися металургія й телекомунікації, сектор фінансових послуг і споживчих товарів.

В нинішніх умовах українські проблеми злиття та поглинання заслуговують на глибокий аналіз всіма учасниками ринку і державними органами та інституціями. Лише після їх детального вивчення і розв’язання український ринок злиття та поглинання може стати частиною світового.

На сьогодні не існує єдиної думки щодо ефективності операцій злиття та поглинання. Однак дана сфера залишається однієї з найбільш суперечливих і складних для дослідження. Це стосується як оцінок мотивів і ефективності угод, так і довгострокових економічних наслідків для учасників, вироблення оптимального інструментарію державного регулювання.

Можна з впевненістю сказати, що в майбутньому ринок злиття та поглинання не знизить своєї, а навпаки набере ще більших обертів. Мегакорпорації будуть прагнути поглинути малі ефективні компанії в власній галузі, тим самим закріпивши своє становище та отримати додатковий ефект.